ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РИНКУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ Статья

Актуальність теми дослідження. Для підвищення рівня відкритості української економіки необхідно створювати для національних підприємств, організацій більш сприятливі умови щодо виходу на зовнішні ринки. Вихід підприємств на світовий ринок може бути ефективним лише в тому випадку, якщо буде налагоджено певними чином регулювання зовнішньоекономічної діяльності з боку держави. Саме проблема державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на сьогодні є актуальною.

Багато відомих зарубіжних та вітчизняних учених-економістів присвячують свої праці вивченню проблеми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та його поліпшенню. Важливими серед них є наукові розробки Л.С. Головка, Л.І. Дідківської, Г.М. Дроздової, С.М. Кваши, О.А. Кириченка, М.Й. Маліка, Ю.Г. Козака, Т.М. Мельник, А.Ф. Мельника, І.Р. Михасюка, В.Є. Новицького, Д.М. Стеченка, В.І. Топіхи, А.В. Ключник, В.О. Храмова, С.М. Чистова та інших дослідників. Проте, наявний досвід свідчить про цілу низку невирішених проблем. Досить обмеженим предметом вивчення сучасних вчених-економістів поки що залишається можливість застосування світового досвіду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на основі методів лібералізму та протекціонізму.

Недостатня глибина вивчення проблеми та необхідність пошуку ефективних шляхів її розв’язку зумовили актуальність теми дослідження та слугували основою її вибору.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної теми, що виконувалась в Львівській комерційній академії «Напрями активізації інвестиційної діяльності у контексті урядової програми «Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки» (номер державної реєстрації 0104U006489). В рамках вказаної теми розроблені пріоритетні напрямки державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному ринку аграрної продукції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є систематизація та узагальнення закономірностей, принципів, методів, інструментів та процесів здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному ринку аграрної продукції та розробка стратегії удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою методів лібералізму і протекціонізму. Вказана мета зумовила необхідність розв’язку наступних завдань:

- розглянути теоретичні аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності методами лібералізму та протекціонізму з метою узагальнення і уточнення поглядів вчених-економістів на його сутність, методи, принципи, чинники та інструменти;

- здійснити аналіз регіонального ринку аграрної продукції, розвитку зовнішньої торгівлі аграрної продукції, зовнішньоекономічної діяльності та її державного регулювання;

- розробити стратегію удосконалення зовнішньоекономічної регіональної політики та механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- обґрунтувати можливість застосування досвіду розвинутих країн світу при державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності;

- з’ясувати роль недержавних інститутів у формуванні політики лібералізму та протекціонізму.

Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на ринку аграрної продукції методами лібералізму та протекціонізму.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів формування системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів регіонального ринку аграрної продукції.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблем державного регулювання економіки методами лібералізму та протекціонізму, законодавчі та нормативно-правові акти країни.

При виконанні дисертаційної роботи використовувалась низка методів, серед яких: монографічний (при висвітленні поглядів учених на досліджувані проблеми, вивченні досвіду розвинутих країн щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності), графічний (при вивченні структурних змін у розвитку зовнішньоекономічної діяльності області), статистичний (при вивченні структури та динаміки розвитку зовнішньоекономічної діяльності області), аналітичний (визначення систем заходів удосконалення державного регулювання на рівні держави та регіону), екстраполяції (при розробці програм розвитку зовнішньоекономічної діяльності, при визначенні напрямів діяльності торгово-промислових палат, товарних бірж ).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.

Вперше:

- розроблена ієрархічна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні з виділенням основних рівнів (наддержавний; державний; територіальний; мікрорівень);

- визначені основні чинники (необхідність забезпечення оборони; збільшення внутрішньої зайнятості; диверсифікація заради стабільності; захист молодих галузей; захист від демпінгу; дешева робоча сила) та інструменти (враховуючи методи регулювання зовнішньоекономічною діяльністю на ринку аграрної продукції) формування політики лібералізму та протекціонізму;

- розроблена стратегія розвитку зовнішньоекономічної політики Миколаївської області на ринку аграрної продукції з визначенням основних завдань в кожній її складовій (імпортній, експортній та інвестиційні політиці);

Удосконалено:

- дослідження системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- визначення сутності понять «державне регулювання зовнішньоекономічною діяльністю», «лібералізм», «протекціонізм»;

- систему показників росту світової торгівлі аграрної продукції;

- класифікаційну модель інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному ринку аграрної продукції;

Дістали подальшого розвитку:

- розгляд основних шляхів підвищення ефективності системи лібералізму та протекціонізму в регулюванні економіки;

- порядок формування системи лібералізму та протекціонізму в умовах глобалізації світової економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність мають наступні розробки дисертанта: визначення основних інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; комплексне дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Миколаївській області та її державного регулювання; стратегія розвитку зовнішньоекономічної політики Миколаївської області; пропозиції щодо підвищення ефективності системи лібералізму та протекціонізму в регулюванні економіки, запровадження ефективної системи лібералізму та протекціонізму в умовах глобалізації світової економіки; рекомендації щодо удосконалення роботи Торгово-промислових палат України та Товарних бірж.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації схвалені та використані в роботі Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка №2155/66-05-50/608 від 08.10.2008), Херсонської торгово-промислової палати (довідка № 27.01-01/18-930 від 16.09.2008), Головного управління агропромислового розвитку Херсонської області (довідка № 6-500-5/487 від 15.09.2008), Херсонської митниці Державної митної служби України (довідка № 07/03-25/6833 від 12.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовані і обґрунтовані автором особисто. Результати дослідження опубліковані в особисто написаних статтях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентноздатності» (Сімферополь - Алушта, 4-7 жовтня 2007 р.); «Стратегія розвитку України в глобальному середовищі» (Сімферополь - Севастополь, 26-28 жовтня 2007 р.); «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (Тернопіль, 15 жовтня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових робіт (загальним обсягом 2,3 дрк. арк.), з яких 5 - у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 189 сторінок, із них 163 сторінки основного тексту. Робота містить 16 таблиць, 17 рисунків і 3 додатки. Список використаних джерел нараховує 199 найменувань.