Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Авторские отчисления 70% |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Акция - новый год вместе! |
Каталог авторефератів / СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ / Загальне землеробство, рослинництво
Назва: | |
Альтернативное Название: | Танчик С.П. Научное обоснование агроэкологических мероприятий снижения засоренности кукурузы в Лесостепи Украины |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | У вступній частині обґрунтовується актуальність проблеми, сформульовані завдання, при вирішенні яких досягається мета досліджень, приводяться теоретичне значення і практична цінність роботи, аналіз її результатів.
1.СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБРАНОГО НАПРЯМКУ ДОСЛІДЖЕНЬ Подається огляд літературних джерел, де обґрунтовуються агроекологічні та економічні аспекти проблеми, механічні, хімічні та нетрадиційні заходи регулювання забур'яненості агрофітоценозу кукурудзи, теоретичне обгрунтування вибраного напрямку досліджень.
2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводилися протягом 1979-1998 років в наукових лабораторіях кафедри загального землеробства та стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції НАУ (с. Пшеничне Васильківського району Київської області). Грунтовий покрив дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий за гранулометричним складом. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34-4,68%, рН -6,8-7,3, ємність вбирання - 30,7-32,5 мг-екв. на 100 г грунту. Щільність грунту в рівноважному стані - 1,16-1,25 г/см3, вологість стійкого в'янення - 10,8%. Грунти характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. Описані грунти займають 54,6% ґрунтового покриву зони Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводили в типових для зони ґрунтових умовах. Виробничу перевірку розроблених заходів проводили в господарствах Вінницької, Київської та Черкаської областях, грунтові умови яких були близькі до умов Агрономічної дослідної станції НАУ. Клімат зони Лісостепу України помірно теплий, з середньорічною температурою повітря 6-8°С, в середньому за рік випадає 565 мм і за вегетаційний період - 354 мм опадів, що становить 63% їх річної кількості. Аналіз багаторічних даних свідчить, що із метеорологічних умов найбільшою мінливістю відзначаються сума опадів і сума температур вище +10°С. Коефіцієнт варіації щодо вологості повітря (2,8%) свідчить про слабкий вплив цього показника на розвиток агрофітоценозу кукурудзи порівняно із сумою опадів і сумою температур вище +10°С, варіабельність яких становила відповідно 31 і 9%. Типовість метеорологічних умов у роки проведення досліджень підтверджується критеріями статистичного аналізу. Суттєво відрізнялися від багаторічної норми, тільки умови восьми із двадцяти років, вирогідність яких не перевищує 5-9%. Між урожайністю зерна кукурудзи і загальною вологозабезпеченістю посівів встановлена середня позитивна кореляційна залежність (r=0,58±0,11). Проте урожайність кукурудзи майже не залежала від весняних запасів вологи в грунті ( r=0,12±0,08), що особливо важливо при вирощуванні її після післяжнивних проміжних культур. Встановлено позитивну кореляційну залежність між урожайністю зерна кукурудзи і кількістю опадів за окремих місяців вегетаційного періоду. Найбільш високий коефіцієнт був у липні (r=0,61±0,14). Саме в цьому місяці встановлено максимальне водоспоживання рослинами кукурудзи. Позитивна кореляційна залежність була між урожайністю зерна кукурудзи та сумою температур вище +10°С ( r=0,42±0,12). При проведенні лабораторних дослідів використовувалися методичні рекомендації С.А.Котта (І937), П.В.Сапанкевича (І964), Ю.В.Ракитина, В.Е.Рудника (І966). Вегетаційні досліди проводилися за методиками В.А.Войтеховой (І967), А.В.Соколова (І967), З.И.Журбицкого (1968). Польові досліди проводили у відповідності з методиками А.А.Кудрявцевой (І959), А.В.Соколова, Д.Л.Аскинази (І967), Я.Ю.Старосельского (І967), Б.О.Доспехова (1979,1985), методичними вказівками ВІЗР (І961, 1973,1981) та інструкціями ЦІНАО (І986). Розміри облікових ділянок визначалися завданнями і коливалися від 20 до 240 м2. Досліди закладалися в 3-4 разовому повторенні. Чергування варіантів у повторенні було послідовне або рендомізоване. Потенційну забур'яненість дослідних ділянок і у виробничих умовах, а також розподіл насіння і органів вегетативного розмноження багаторічних бур'янів проводили за методом малих проб, який описано Б.А.Доспеховым, А.Д.Чекрыжовым (І972) і Б.А.Доспеховым, И.П.Васильевым, А.М. Туликовым (І977). В подальшому фізично повноцінне насіння піддавали якісній оцінці, пророщуючи його у бактеорологічних чашках протягом 30 діб, кількість проростків підраховували кожні 5 днів наростаючим підсумком. Життєздатність насіння бур'янів, яке не проросло, визначали при допомозі тетразольного тесту і візуальної оцінки роздавленого насіння при десятикратному збільшенні. Ці спостереження дали можливість отримати модель якісного складу насіння бур'янів і зміну його під впливом заходів і засобів, які вивчали. Облік фактичної забур'яненості посівів проводили 2-3 рази за вегетацію кукурудзи за методиками, розробленими ВІЗР (1961,1973,1981), Я.Ю.Старосельским (1967), А.П.Расиньша, М.П.Таурия (І982). Чисельність окремих видів бур'янів в агрофітоценозах проводили за методикою розробленою А.П. Шенниковым (І964), а також за методикою Раункиера. Площу листкової поверхні визначали методом "висічок" (А.А. Ничипорович, 1961,1965), чисту продуктивність фотосинтезу (г/м2 за добу) розраховували за методикою А.А.Ничипоровича (І965), вміст цукрів у листках кукурудзи визначали за Бертраном (А.В.Петербурский, І968). Щільність грунту визначали за методом М.А.Качинського, вологість грунту - термостатно-ваговим і запас доступної вологи у грунті - розрахунковим методом (Б.А.Доспехов з співавт., І977). Вміст в грунті елементів мінерального живлення визначали: нітратний азот - за Грандваль-Ляжем з дисульфофеноловою кислотою (А.В.Петербургский, І968), рухомих фосфатів - за Б.П.Мачигіним і обмінного калію - методом полум'яної фотометрії вуглеамонійної витяжкки за Б.П.Мачигіним (А.С.Радов з співавт., І978). Облік чисельності мікроорганізмів у грунті проводили методом висіву розведень на поживні середовища: загальну кількість бактерій визначали на пептонно-глюкозному агарі (ПГА); гриби обліковували на середовищі Чапека; актиноміцети - на середовищі Гаузе; олігонітрофіли - на безазотистому середовищі Ешбі; аммоніфікатори - на м'ясо-пептонному агарі (МПА). Ідентифікацію домінуючих амоніфікуючих бактерій проводили за М.О.Красильниковым (І949), видовий склад грибів - за М.А.Литвиновым (І967), групову приналежність актиноміцетів - за М.О.Красильниковым (І970). Облік урожаю зерна кукурудзи проводили методом суцільного збирання з облікової ділянки у фазі повної стиглості і перераховували на вологість 14%. Вміст протеїну в зерні кукурудзи визначали через загальний азот за Кьєльдалем, "сирий” жир - методом знежиреного залишку в апараті Сокслета і крохмаль - за Евересом (А.В.Петербургский, І968). Залишкову кількість гербіцидів у зерні і зеленій масі кукурудзи визначали методом газорідинної хроматографії (А.А.Красных, І980). Чутливість гібридів кукурудзи до гербіцидів та визначення критичного періоду конкурентного взаємовпливу культури з бур'янами визначали за методиками ВІЗР (1973), А.В.Воеводина (І974), а пороги шкодочинності окремих видів бур'янів - методиками ВІЗР (І973), В.А.Захаренка (1978,1980), П.М.Лазаускаса (І980), В.С.Зузи (І995). Накопичення фізіологічно активних речовин і фенолкарбонових кислот у грунті визначали методом біологічних тестів запропонованих А.М.Гродзинським (1990).
Кукурудзу вирощували за інтенсивною технологією, прийнятою для Лісостепу України. В польових дослідах попередником кукурудзи була озима пшениця. Під кукурудзу вносили гній та мінеральні добрива у відповідності з науковими рекомендаціями. |