Лукащук Л.Я. Оптимізація способів обробітку грунту та системи удобрення під озиму пшеницю в західному Лісостепу України

Короткий зміст

РОЗДІЛ 1. УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ, СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ТА ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Проаналізовано дані літературних джерел з питань обробітку ґрунту, системи удобрення, агротехнічних прийомів післяпосівного догляду за вирощування озимої пшениці і їх вплив на вологість ґрунту та його поживний режим, забур’яненість посівів, урожайність та якість зерна. Визначено актуальні, недостатньо розроблені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертації.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові та лабораторні дослідження проводились на Рівненській державній сільськогосподарській дослідній станції УААН у 1999-2004 рр.

Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем типовий слабогумусований крупнопилувато-легкосуглинковий з такою агрохімічною характеристикою орного шару: гідролітична кислотність 2,28-2,76 мг-екв. на 100 г ґрунту; рН сольове – 5,1-5,7; вміст гумусу (за Тюріним) – 1,9-2,1%, рухомих форм фосфору та обмінного калію (за Кірсановим) - відповідно 25,0-28,5 та 7,0-7,9 мг, азоту, що легко гідролізується (за Корнфільдом) - 10,5-11,3 мг на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ (за Каппеном-Гільковицем) – 11,8-12,6 мг-екв. на 100 г ґрунту.

Рівненська державна сільськогосподарська дослідна станція розташована на межі Лісостепу й Полісся в центральній частині області. Клімат помірно-континентальний, за характером водозабезпечення – це зона достатнього зволоження. Середньорічна температура повітря становить 6,9-7,0?С, тривалість  безморозного  періоду  –  155-160 днів, середньорічна сума опадів  - 601 мм, а за період вегетації – 453 мм.

Погодні умови для вирощування озимої пшениці в роки проведення досліджень складалися по-різному: найсприятливішими вони були протягом вегетаційного періоду 2000 року; в 2001 році тепла погода в осінньо-зимовий період, нічні заморозки в травні (ІV етап органогенезу), дощова погода в період достигання зерна спричинили значне ураження рослин хворобами; в 2002 році сніг випав на незамерзлий ґрунт, при висоті снігового покриву понад 25 см відбулося часткове випрівання рослин озимої пшениці; найскладнішими погодні умови були в 2003 році – морози за відсутності снігового покриву, притерта льодова кірка, пізнє відновлення весняної вегетації та стрімке наростання суми ефективних температур у весняний період спричинили зрідження посівів та їх продуктивності.

Програма досліджень реалізовувалась шляхом проведення трьох тимчасових польових дослідів у 2000-2002 роках, виробничої перевірки в 2003 році та впровадження у виробництво у 2004 році.

Дослід 1. Вплив прийомів основного й строків передпосівного обробітків ґрунту на продуктивність озимої пшениці (схема досліду представлена в таблиці 2).

Дослідженнями передбачалось встановити особливості допосівної підготовки ґрунту на фоні оранки та безполицевих обробітків. Дослід проводився на полях за малорічного – багаторічного типу забур‘яненості з перевагою пирію повзучого. Мінеральні добрива вносили в дозі N₉₀Р₆₀К₉₀.

Дослід 2. Вплив способів основного обробітку, системи удобрення та захисту рослин на продуктивність і якість зерна озимої пшениці (схема досліду представлена в таблиці 1).

Дослідження  направлені на вивчення заходів основного обробітку ґрунту в поєднанні із системою удобрення та захисту рослин для отримання економічно вигідного та екологічно безпечного рівня врожайності високоякісного зерна озимої пшениці. Оскільки загальноприйнято ґрунт під озиму пшеницю обробляти безполицевими знаряддями, тому в досліді 2 системи удобрення та захисту рослин вивчалися на фоні дискування. Ефективність оранки і дискування порівнювалися за системи удобрення N₉₀Р₆₀К₉₀. В досліді застосовували гербіцид діален-супер та фунгіцид альто-супер.

Дослід 3. Вплив післяпосівного прикочування та строків боронування посівів на продуктивність озимої пшениці.

Дослідження направлені на встановлення можливості контролю за чисельністю малорічних бур’янів та доцільності проведення післяпосівного прикочування й осіннього боронування посівів озимої пшениці.

В усіх дослідах попередником озимої пшениці був озимий ріпак, солому якого використовували на добриво. З  нею в ґрунт надходило 20-25 кг/га N, 9-10 кг/га P₂O₅ і 40-50 кг/га К₂О. Останнім часом у західному Лісостепу зростають площі посівів цієї культури, проте вплив її як попередник на продуктивність озимої пшениці вивчено недостатньо.

В досліді 1 вивчався сорт озимої пшениці Поліська 90, в дослідах 2 та 3 – Миронівська 65 за норми висіву 5,0 млн. схожих насінин на гектар. Площа  облікової  ділянки  в  дослідах  1  та 2 – 100 м², повтореність – трьохразове, в досліді 3 площа облікової ділянки – 25 м², повтореність - чотириразова. Метод розміщення ділянок – систематичний. Польові досліди проводились у відповідності з вимогами методики дослідної справи у викладенні Б.А.Доспєхова (1985).

Програма аналізів та спостережень передбачала визначення впливу способів обробітку та систем удобрення на водний і поживний режими ґрунту. Фенологічні спостереження за ростом та розвитком рослин, густотою посіву та за виживанням і виляганням рослин проводили протягом вегетації озимої пшениці. Облік структури врожаю озимої пшениці визначали в пробних снопах з постійних площадок. Для оцінювання якості зерна озимої пшениці визначали масу 1000 зерен, натурну масу зерна, вміст у зерні білка  згідно з  ГОСТом  10846-91,  а також клейковини та її якості з ГОСТом 13568.1-68. Оцінювання забур’яненості посівів і шкодочинності бур‘янів проводили кількісно-ваговим методом у фазі кущіння, колосіння озимої пшениці і перед збиранням урожаю. Розрахунки шкодочинності бур‘янів проводили за методичними рекомендаціями В.С.Зузи, С.І.Попова (2000). Математичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням дисперсійного і кореляційного аналізів за методикою Б.А.Доспєхова (1985), розрахунки енергетичної ефективності – за методикою О.К.Медведовського та П.І.Іваненка (1988).

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ НА ҐРУНТОВІ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Режим вологості ґрунту. Дослідженнями Л.В.Губанова, Н.Н.Іванова, Ф.М.Пруцкова та інших встановлено, що рослини озимої пшениці до забезпеченості вологою найвимогливіші в період від початку виходу в трубку до колосіння.

Нашими дослідженнями встановлено, що посіви озимої пшениці в основні періоди вегетації були достатньо забезпечені вологою. Запаси продуктивної вологи за роками були в межах середньобагаторічних показників при цьому не встановлено залежності в забезпеченні рослин озимої пшениці вологою від способів основного обробітку та строків передпосівної підготовки ґрунту.

Поживний режим ґрунту. Азот,  що легко гідролізується, є головним резервом мінерального азоту в ґрунті. Його вміст на час відновлення весняної вегетації становив 11,4-12,9 мг/100 г ґрунту. Спостерігалося підвищення запасів азоту, що легко гідролізується, на варіантах безполицевого обробітку ґрунту порівняно з оранкою на 7,5-10,6 %, що пояснюється меншою активністю процесів мінералізації органічної маси за розміщення її у верхньому 0-10 см шарі, який періодично пересихає.

Вміст рухомого фосфору та обмінного калію не залежав від способів обробітку ґрунту. Строки передпосівної підготовки також не мали впливу на поживний режим ґрунту. Забезпечення фосфором на всіх варіантах досліду було високим - 28-30 мг/100 г, вміст калію знаходився в межах 7-8 мг/100 г ґрунту. 

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІТОЦЕНОЗУ

ПШЕНИЧНОГО ПОЛЯ

Ріст, розвиток та виживання рослин озимої пшениці. Значний вплив на виживання рослин в осінній період мали строки післяпосівного осіннього боронування. Досходове боронування посівів, за появи сходів бур’янів, спричинило зниження польової схожості озимої пшениці на 12,2%. У варіанті з післяпосівним прикочуванням посіву це зменшення складало 13,8%.

Системи удобрення не мали впливу на польову схожість насіння, але мінеральні добрива в дозі N₃₀Р₆₀К₉₀, внесені під культивацію, у середньому за роки досліджень сприяли підвищенню перезимівлі рослин на 5,3% за оранки та на 7,1% – за дискування. Ця закономірність чітко проявилась у 2003 році за умов малосніжної зими та наявності льодової кірки. В таких умовах за проведення внесення добрив під культивацію сприяло зростанню перезимівлі рослин на 20-29%.

Вплив агротехнічних факторів на стійкість рослин озимої пшениці проти хвороб. В умовах зони досліджень існує висока вірогідність зниження врожайності озимої пшениці від ураження посівів хворобами. Встановлено, що найрозповсюдженішими хворобами були кореневі гнилі, борошниста роса та септоріоз.

Заходи основного обробітку ґрунту і системи удобрення не мали певного впливу на ураженість озимої пшениці кореневими гнилями. Однак у варіанті за максимальної дози внесення азоту (N₁₃₇) прослідковувалось підвищення ураження рослин цими збудниками.

У варіантах досліду без оброблення посівів озимої пшениці фунгіцидом спостерігалось значне ураження посівів борошнистою росою та септоріозом. Особливо високим воно було за погодних умов 2001 року, коли різкі перепади максимальної та мінімальної температури повітря у весняний період призвели до фізіологічного порушення живлення рослин, а відповідно й до зниження  їх  стійкості  до хвороб. В умовах цього року оброблення посівів озимої пшениці у фазі виходу рослин у трубку фунгіцидом альто-супер 330 ЕС к.е. сприяло зниженню поширення борошнистої роси на 26,0%, зменшенню інтенсивності розвитку хвороби – на 7,5%, ураженість посівів септоріозом знизилась на 48,7%, інтенсивність розвитку хвороби – на 14,5%. У середньому за роки досліджень, під впливом оброблення посівів фунгіцидом, показники ураження рослин хворобами зменшилися відповідно на 9,8 і 3,2% та 31,2 і 18,8% (табл. 1). Отримані дані свідчать, що оброблення посівів озимої пшениці фунгіцидом у фазі виходу рослин у трубку має бути обов‘язковим агрозаходом у технології вирощування цієї культури.