Вишневська Л.В. Вплив тривалого застосування добрив у сівозміні на родючість чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу та продуктивність гібрідів буряка цукрового

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВПЛИВ ДОБРИВ НА РОДЮЧІСТЬ ГРУНТУ І ПРОДУКТИВНІСТЬ БУРЯКА ЦУКРОВОГО (огляд літератури)

У розділі наведено огляд літературних джерел (Городній М.М., 2004; Господаренко Г.М., 2002; Іващенко О., 2002; Калінін А.Т., 2001; Качан Л.М., 2004; Колібабчук Т.В., 2000; Корнієнко А.В, Мазепін М.Г., 2003; Роїк М.В., 2002; Філон І.І., 2000; Чередничок І.І., Заришняк А.К., Тонкаль Ю.А., 1997), в яких висвітлено теоретичні аспекти еволюційних змін родючості грунтів під впливом тривалого удобрення, а також стосовно продуктивності гібридів буряка цукрового залежно від неї і удобрення та ролі гібриду у підвищенні продуктивності культури. добрива, особливо за тривалого систематичного застосування, істотно змінюють параметри показників родючості ґрунту. це, в свою чергу, впливає на реалізацію потенціалу продуктивності буряка цукрового. Обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

УМОВИ ТА МЕТОДиКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину роботи виконано протягом 2002–2004 рр. на дослідному полі навчально-науково-виробничого відділу Уманського державного аграрного університету, розміщеному в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції України. Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. Дослідження проведено в тривалому стаціонарному досліді (№ реєстрації УААН 094), основою якого є 10-пільна польова сівозміна, розгорнута у часі та просторі: пшениця озима, буряк цукровий, кукурудза, горох, пшениця озима, кукурудза на силос, пшениця озима, буряк цукровий, ячмінь ярий + конюшина, конюшина. Перед його закладанням (1964 р.) орний шар ґрунту характеризувався такими показниками: вміст гумусу (за методом Тюріна) – 3,31%, легкогідролізованого азоту (за методом Тюріна – Кононової) – 48 мг/кг, рухомих фосфатів (за методом Труога) – 150 мг/кг, обмінного калію (за методом Бровкіної) – 90 мг/кг, pH_КCl – 6,2, гідролітична кислотність – 2,5 смоль/кг, ступінь насиченості основами – 95%. Дослід з вивчення продуктивності гібридів буряка цукрового закладали методом розщеплених ділянок. Повторність досліду триразова. Площа посівної ділянки 180 м², облікової для кожного гібриду – 27 м². Розміщення варіантів удобрення послідовне, гібридів – рендомізоване. у сівозміні в ланці з конюшиною висівали шість гібридів буряка цукрового вітчизняної та закордонної селекції: Український ЧС-70, Уманський ЧС-90 (Інститут коренеплідних культур УААН, Україна); КВ-бар (Ялтушківська ДСС ЩБ УААН (Україна) спільно з КВС ЗААТ АГ (Німеччина); Аріана, Ленора, Крістелла (КВС ЗААТ АГ, Німеччина).

Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливі для культури буряка цукрового, але окремі періоди відрізнялися за кількістю опадів і температурним режимом. За період проведення дослідів кількість опадів за сільськогосподарський рік змінювалася від 496 (2002 – 2003 рр.) до 658 мм (2003 – 2004 рр.) при середньо-багаторічній величині 633 мм.