Олійниченко В.Г. Обгрунтування сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна оцінка

Короткий зміст

У вступі мотивована необхідність виконання дисертаційної роботи, її актуальність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення досліджень, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мету та завдання досліджень, а також декларацію особистого внеску, структуру та обсяг дисертації.

РОЗДІЛ 1. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

В огляді літератури висвітлено вплив різних видів добрив та систем удобрення в екстенсивному і інтенсивному землеробстві та деяких факторів його “біологізації”, збереження і підвищення родючості грунтів та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур в ринкових умовах.

Показано вплив науково-технічного прогресу на створення альтернативних тех­нологій переробки органічних відходів та отримання нових видів органічних, органо-мінеральних добрив та їх вплив на родючість грунту і продуктивність с.-г. культур.

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментально-дослідницька робота по вивченню сільськогосподарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічна оцінка проводилась польовими, лабораторними та модельними методами досліджень на протязі 1986-1999 рр. Об’єктами дослідження були органічні відходи, солома, пташиний послід, рідкий гній та продукти їх переробки, отримані у господарстві ім. Шевченка, ВАТ “Березнянське” Менського району Чернігівської області.

Агрохімічні дослідження проводились на найбільш поширених в Поліссі дерново-середньопідзолистих супіщаних грунтах в ДКЦ “Інтерагросистема” при вирощуванні картоплі, у ВАТ “Березнянське” Менського району Чернігівської області при вирощуванні озимої пшениці та кукурудзи на силос на лучно-чорноземних легкосуглинкових грунтах. Посівна площа ділянок 150, облікова – 100 м². Повторність чотирьохкратна.

Грунти характеризувались низьким вмістом гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору та середнім вмістом обмінного калію, мали кислу реакцію (табл.1). Посів проводили насінням районованих сортів та гібридів.