Бордюжа Н.П. Оптимізація живлення і удобрення пшениці озимої на лучно-чорноземному карбонатному грунті Правобережнього лісостепу України

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ПРОДУКТИВНОСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі зроблено узагальнення та аналіз наукових досягнень вітчизняних і зарубіжних авторів (E.G. Barrett-Lennard, 1982; Е.Л. Клімашевський, 1986; В.М. Макаренко, 1991, 1998; А.П. Лісовал, 1991; M.P. Reynolds, 1994; Agustin Limon-Ortega, 2000; В.В. Лихочвор, 2001; Б.С. Носко, 2001; М.М. Городній, 2006) з питань живлення пшениці озимої, які зазначають, що висока продуктивність цієї культури значним чином обумовлюється ґрунтовою родючістю та застосуванням добрив. Для досягнення високої продуктивності пшениці озимої важливим є забезпечення успішної перезимівлі посівів, продуктивної діяльності рослинного організму протягом вегетації, особливо у критичні періоди органогенезу шляхом забезпечення їх збалансованого живлення. У літературі не існує єдиної думки відносно щодо вирішення цих проблем. Найбільш перспективними є заходи, які забезпечать найбільш сприятливі умови росту та розвитку рослин шляхом оптимізації живлення та удобрення культури.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили на Агрономічній дослідній станції Національного університету біоресурсів і природокористування України у тривалому польовому досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна, який розташований в зоні Лісостепу (провінція Лісостепова Правобережна, округ Середньо-Дніпровсько-Бузький, район Фастівський).

Тривалий дослід є 10-пільною зерно-буряковою сівозміною з наступним чергуванням культур: конюшини, пшениці озимої, буряка цукрового, кукурудзи на силос, пшениці озимої, гороху, пшениці ярої, буряка цукрового, кукурудзи на зерно, ячменю ярого.

Дослід закладено у 3-разовому повторенні за схемою: 1. Без добрив (контроль); 2. Гній (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га) – фон; 3. Фон+Р₈₀; 4. Фон + Р₈₀К₈₀; 5. Фон + N₃₀Р₈₀К₈₀+ N₃₀; 6. Фон + N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀+ N₃₀; 7. N₃₀Р₈₀К₈₀+ N₃₀. Площа посівної ділянки становила 172 м² (облікової – 100 м²). У досліді використовували такі добрива: аміачна селітра (34 %) (ГОСТ 2-85), суперфосфат простий гранульований (19,5 %) (ГОСТ 5956-78), калій хлористий (60 %) (ГОСТ 4568-95).

Мікропольові досліди з вивчення впливу позакореневого підживлення пшениці озимої комплексними водорозчинними добривами Folicare, норвежської компанії “Yara Inte ational” (табл. 1) закладено у трикратному повторенні. Розмір посівної ділянки становив 30 м², облікової – 25 м². Добрива у кількості, яка передбачена схемою досліду (табл. 2), розчиняли у 250 л води безпосередньо перед обприскуванням посівів. Для контролю провели обробку посівів дистильованою водою у нормі 250 л.