ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, викладено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення, вказано форми їх апробації, наведено інформацію про публікації, де висвітлено основні положення роботи.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи використання інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами» на основі опрацювання спеціалізованих літературних джерел здійснено аналіз розвитку в економічній науці категорій «інформаційна система» та «інформаційна технологія», розглянуто класифікаційні відмінності даних засобів інформаційного менеджменту, досліджено еволюцію розвитку інформаційних систем у контексті їх застосування в управлінні підприємствами, здійснено аналіз проблемних аспектів застосування ІС та ІТ та методів оцінки ефекту від їх використання. 

Аналітичний огляд підходів до визначення поняття «інформаційна система» дозволили визначити, що будь-яка ІС незалежно від її цільового призначення чи типової приналежності включає в себе наступні складові: 1) інформаційні ресурси – відомості, дані, методики та інструкції щодо використання, статистичні архіви, програмне забезпечення; 2) матеріальні засоби – технічні засоби та обладнання, що використовується для збору, обробки, обміну та надання інформації; 3) канали циркуляції інформації – контингент робітників, засоби зв'язку. Це дозволило визначити інформаційну систему як інфраструктуру, що задіяна у процесі управління всіма інформаційно-документальними потоками і включає безпосередньо інформацію, інструкції та правила роботи з нею, персонал, що займається підтримкою та розвитком системи, а також необхідний інструментарій інформаційних технологій, який забезпечує функціонування механізму в цілому, підтримуючи повний управлінський цикл: планування, організацію, контроль, облік, регулювання. Відповідний аналіз трактувань провідних вчених щодо категорії «інформаційна технологія» дозволив визначити, що предметом та продуктом трудових процесів ІТ, що використовуються в управлінні, є інформація, яка за допомогою низки технічних засобів отримує необхідну для користувача форму. Більше того інформаційна технологія як інструмент виробництва інформації виникла саме тому, що інформація стала розглядатися як цілком реальний матеріальний ресурс. У розрізі даних характеристик, на думку автора, поняття інформаційної технології визначається як процес управління інформацією, спроектований і реалізований як доцільна послідовність стандартизованих процедур обробки інформації, забезпечених певним інструментарієм – сукупністю методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, що на відміну від інформаційної системи є формальним стандартизованим процесом обробки інформації.

У роботі здійснено аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел щодо основних класифікаційних відмінностей інформаційних систем і технологій, що дозволило визначити широкий спектр застосування ІС та ІТ в управлінні різного типу організаціями, які підтримують практично всі аспекти управлінської діяльності в таких функціональних областях, як бухгалтерський облік, фінанси, управління трудовими ресурсами, маркетинг, управління виробництвом тощо. Аналіз еволюції розвитку ІС дозволили визначити відмінність розвитку ІС у країнах Заходу та на теренах СНД. Це спричинене тим, що планова система жорстко регламентувала й розподіляла людські, фінансові, матеріальні ресурси, тобто неринкова економіка слабко стимулювала керівників підприємств заощаджувати  ресурси й оптимізувати потоки матеріальних і фінансових засобів, що відобразилось на створенні автоматизованих систем управління підприємством. В основі ж західних ІС з самого початку їхнього розвитку лежали ідеї ресурсозбереження, тобто оптимізації матеріальних і  фінансових потоків.

Здійснено дослідження організаційних аспектів впровадження ІС та ІТ на підприємствах. В його межах проведено аналіз типового плану впровадження, що був створений у корпорації «Olіver Wіght» для впровадження перших версій ІС класу MRPІІ. Це дозволило визначити повний спектр дій на шляху впровадження ефективно функціонуючої ІС та запропонувати власне доповнення певних етапів даного процесу. Визначено науково-методичні підходи до запровадження ІС та ІТ, які несуть рекомендаційний характер у частині формування критеріїв вибору щодо вдосконалення управління підприємством з використанням даних засобів інформаційного менеджменту.

Проведений аналіз методик оцінки економічної ефективності впровадження і функціонування ІС та ІТ, особливостей їх використання і розрахунку дозволили зробити висновки щодо досить складної проблеми правильного вибору конкретного методу оцінки ефективності, що спричинене відсутністю єдиної універсальної методики, яка б підходила для оцінки інформаційної інфраструктури будь-якого підприємства. Проте комплексне використання таких методик як функціонально-вартісний аналіз, аналіз сукупної вартості володіння, показники рентабельності інвестицій, система збалансованих показників та система показників ІТ, здатні надати доволі достовірний результат якісного та кількісного аналізу для визначення реального економічного ефекту від використання ІС та ІТ.

З огляду на зазначене зроблено висновок, що для забезпечення розвитку та ефективного використання ІС та ІТ в Україні необхідно не лише узагальнити світовий досвід використання інноваційних розробок, а й визначити можливості їх використання з врахуванням національних особливостей і практики ведення господарської діяльності підприємств.

У другому розділі «Аналіз стану використання інформаційних систем та чинників формування інформаційного потенціалу машинобудівних підприємств» здійснено аналіз функціонуючих інформаційних систем та технологій машинобудівних підприємств, визначено основні фактори, що впливають на розвиток даних засобів інформаційного менеджменту, удосконалено методику оцінки інформаційного потенціалу машинобудівних підприємств та визначені стратегічні напрями його розвитку.

У процесі дослідження існуючих інформаційних систем та технологій, що застосовуються в управлінні машинобудівними підприємствами було виявлено наявну потребу у ефективному управлінні на основі засобів інформаційного менеджменту. Аналіз показав, що використання ІС та ІТ на цих підприємствах залежить від індивідуальних характеристик кожного з підприємств та не може розглядатись в одній площині. Проведений аналіз виявив низку проблем, які перешкоджають розвитку інформаційної інфраструктури та діяльності підприємств в цілому. Сьогодні на всіх без винятку підприємствах відсутній єдиний інформаційний простір, що значно перешкоджає ефективному управлінню як на оперативному, так і стратегічному рівнях. Автоматизація на підприємствах має епізодичний характер, тобто стосується лише деяких функціональних сфер діяльності підприємства. Враховуючи це, формування налагодженої інформаційної інфраструктури займає особливе місце у пріоритетному розвитку досліджених машинобудівних підприємств.

З метою виявлення причин існування проблем низької ефективності використання ІС та ІТ на досліджених машинобудівних підприємствах виявлено фактори, які впливають на розвиток і стан інформаційного забезпечення управління. Серед них низка екзогенних факторів: кон’юнктура та інфраструктура інформаційного ринку, розвиток бізнес-середовища, рівень науково-технічного прогресу, процеси глобалізації та інтернаціоналізації та нормативно-правове забезпечення сфери ІТ на національному та міжнародному рівнях. Також вагомий вплив здійснюють ендогенні фактори, а саме: стан і стратегія розвитку підприємства, обсяг і структура інформаційних потреб організації, рівень зрілості управління, рівень підсистем забезпечення та стан інформаційного потенціалу підприємства, показники якого визначають внутрішню політику щодо розвитку підприємства у сфері інформаційного менеджменту.

У процесі аналізу факторів розвитку ІС та ІТ було здійснено дослідження категорії інформаційного потенціалу. Для оцінки реального рівня інформаційного потенціалу досліджених підприємств автором було удосконалено систему оцінки інформаційного потенціалу. Кінцевим результатом цієї оцінки є визначення інтегрального показника інформаційного потенціалу, який розраховується за допомогою вагових коефіцієнтів, що визначаються за допомогою методу експертних оцінок. Сумарне значення вагових коефіцієнтів дорівнює одиниці, тому рівень ІП_ІП характеризується відхиленням від одиниці. Інтегральний показник інформаційного потенціалу розраховується за наступною формулою: