Рябченко О.М. Створення вихідного матеріалу для адаптивної селекції озимої м\'якої пшениці в умовах південно-східної частини Степу України

Короткий зміст

Теоретичні передумови і принципи створення

адаптивного вихідного матеріалу озимої м'якої пшениці

У розділі наведено аналіз літературних джерел з питань селекції озимої м'якої пшениці на адаптивність до абіотичних і біотичних факторів навколишнього середовища, а також розглянуто вплив цих факторів на генетичний контроль, успадкування, мінливість і прояв гетерогенності кількісних ознак рослин. Збільшення урожайного потенціалу у нових інтенсивних сортів призвело до зниження їх адаптогенезу. Тому розробка селекційних підходів по нівелюванню негативної кореляції між урожайністю та адаптивним потенціалом рослин пшениці є постійною та важливою генетичною проблемою, на вирішення якої і були спрямовані наші дослідження.

Умови, вихідний матеріал і методика проведення досліджень

Експериментальні дослідження проводилися в 2001-2005 рр. у польових і лабораторних дослідах в Донецькому інституті агропромислового виробництва УААН і в 2002-2004 рр. на Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту зернового господарства УААН. Аналіз метеорологічних даних показав, що 2001, 2004 рр. були сприятливими для росту та розвитку рослин пшениці; в 2002, 2005 рр. зерно формувалося в умовах підвищеної температури. У 2003 р. склалися несприятливі погодні умови в період вегетації озимої пшениці, а особливо, під час її перезимівлі.

Ґрунт дослідної ділянки Донецького інституту агропромислового виробництва – чорнозем звичайний малогумусний. Вміст гумусу в орному шарі 5%. Середньо-багаторічна кількість опадів 533 мм, середня температура повітря +8°С. Зима холодна, малосніжна. Весною часті суховії. За літо випадає 25-30% річної норми опадів. Осінні заморозки починаються у третій декаді вересня – першій декаді жовтня.

Ґрунтовий покрив Синельниківської селекційно-дослідної станції Інституту зернового господарства представлений також чорноземом звичайним малогумусним. Вміст гумусу 4,3%. Клімат району – помірно-континентальний. Середньобагаторічна кількість опадів 496 мм, температура повітря +7,4°С. Зимою характерні істотні перепади температури. Середньобагаторічне поновлення вегетації озимої пшениці – 6 квітня. Літо жарке, посушливе.

За вихідний матеріал для досліджень використовували сучасні сорти озимої м'якої пшениці різного генетичного та екологічного походження (Донецького інституту агропромислового виробництва УААН, Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення УААН, Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та ін.), а також кращі селекційні номери власної селекції.

Гібридні популяції та їх батьківські форми висівалися за схемою: материнська форма – гібрид – батьківська форма. Стандарти (Донецька 48, Одеська 267) висівалися через кожні 9 номерів. Облікова площа ділянки у контрольному розсаднику становила 5 м². Фенологічні спостереження, обліки та оцінки проводили згідно з Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур України (2000). При вирощуванні озимої пшениці застосовувалася загальноприйнята агротехніка для зони Степу.

Біометричний аналіз проводили на 100 рослинах гібридних комбінацій та їх батьківських форм. Ступінь фенотипового домінування у гібридів визначали за G.M. Beil, R.E. Atkins (1965). Успадкування ознак у широкому понятті визначали через варіанси батьків і гібридів за V.S. Mahmud, H.H. Kramer (1951). Трансгресивну мінливість визначали за Г.С. Воскресенскою, В.И. Шпота (1967). Фізіологічні показники зимостійкості вивчалися шляхом проморожування рослин пшениці в камерах низьких температур (КНТ–1М). Посухостійкість визначали за Н.Н. Кожушко (1988) і Л.А. Бурденюк, М.А. Молоцьким (2000). Типи реакцій на ураження бурою листовою іржею визначали за модифікованою шкалою Майнса і Джексона (1988). Оцінка стійкості до шведських мух проводилася за И.Д. Шапиро (1988), на інвазійних фонах, створених за методиками П.Г. Чеснокова, А.В. Заговоры (1980).

Статистичну обробку експериментальних даних проводили методами дисперсійного і кореляційного аналізів (П.Ф. Рокицкий 1978; Б.А. Доспехов 1985; Г.Р. Лакин 1990), за допомогою комп'ютерних програм "Costat", "Statіstіca 5.0".

Характеристика прояву адаптивних ознак озимої м’якої пшениці

під впливом факторів навколишнього середовища

Підвищення кількості і якості врожаю визначається ефективністю дії системи „генотип – середовище”, що потребує комплексного вирішення задач адаптивної селекції.

Сорти озимої пшениці відрізняються ознаками зимостійкості і проявом фенотипової стабільності в екстремальних умовах вирощування. Найбільш високу зимостійкість при сівбі по чорному пару показали сорти Донецька 6, Одеська 267 і Донецька 48 (80,1-84,7%) в сприятливі для перезимівлі роки і 64,2-69,4% у несприятливі. Ступінь впливу погодних умов осіннього періоду вегетації на перезимівлю рослин складає 8,6-10,7%. Морозостійкість позитивно корелює з інтенсивністю осіннього кущення (r=0,53-0,78).