Стариченко В.Н. Наследование продолжительности периода вегетации сои и его связь с элементами производительности
Тип:
Автореферат
Короткий зміст:
розділ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА стан досліджень з генетики І селекції сої (огляд наукової літератури)
У розділі наведено огляд результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань генетики тривалості періоду вегетації у сої та його зв’язку з іншими ознаками. Розглянуто результати селекційної роботи з виведення скоростиглих сортів. Показано, що в генетичних дослідженнях сої ще недостатнє чітке однозначне пояснення механізмів успадкування та прояву тривалості періоду вегетації. Є дані про домінування як скоро-, так і пізньостиглості, як про алельні, так і неалельні взаємодії при успадкуванні цієї ознаки. Отже, необхідно провести дослідження для виявлення наявного генетичного потенціалу нових скоростиглих сортів та селекційних номерів сої за тривалістю вегетаційного періоду, визначення алельності генів тривалості періоду вегетації у скоростиглих сортів сої, дати наукове обгрунтування можливостей одержання скоростиглих сортів сої з високим рівнем продуктивності.
розділ 2. Умови, матеріали та методи дослідження
Дослідження за темою дисертації виконані протягом 2000 - 2006 років на полях ДПДГ „Чабани” ННЦ „Інститут землеробства УААН”, яке розташоване в правобережному Лісостепу України, в Києво-Святошинському районі Київської області.
За період проведення дослідів погодні умови в цілому сприяли нормальному росту та розвитку рослин.
Як батьківські форми були використані сорти та селекційні номери, створені у лабораторії селекції сої ННЦ „ІЗ УААН”: Київська 91, Київська 451, Білосніжка, Устя, №376, №765 та Юг 30. Схрещування проводили за діалельною схемою. Всі сорти адаптовані до місцевих умов.
Предметом досліджень були також 19 гібридних популяцій F1 –F2,одержані від діалельного схрещування: Київська 451 / №376, Київська 451 / Устя, Київська 451 / Білосніжка, Київська 451 / №765, Юг 30 /Київська 91, Юг 30 / №376, Юг 30 / Київська 451, Юг 30 / Устя, Київська 91 / Київська 451, Київська 91 / Устя, Київська 91 / №765, Київська 91 / №376, Білосніжка / №765, Білосніжка / №376, Білосніжка / Устя, Устя / №376, №376 / Устя, №765 / Устя та №376 / №765.
Гібридні популяції рослин створювали шляхом штучних парних схрещувань батьківських форм, що розрізнялись за ступенем прояву досліджуваних ознак з метою генетичної рекомбінації цих ознак та в процесі добору - виконання завдання по створенню та передачі на державне сортовипробування скоростиглого високопродуктивного сорту.
Гібриди першого та другого покоління висівали в гібридному розсаднику по три насінини в лунку квадратно-гніздовим способом з міжряддям 45х45 за схемою : материнська форма, F1 та F2 , батьківська форма. Рослини третього і наступних поколінь висівали по потомствах переобладнаною сівалкою ССФК-7М широкорядним способом з міжряддям 45 см з довжиною рядка 3 м, по 60 насінин в рядку. Відібрані кращі гомозиготні лінії випробовували на ділянках 10 м2, які сіяли сівалкою СН 10.
Були проведені фенологічні спостереження: відмічали фази сходів, початок цвітіння, кінець цвітіння та достигання. У гібридів першого покоління всі рослини, а у F2 рослини у кількості 120 шт. із кожної комбінації були позначені етикетками для індивідуального спостереження за проходженням фаз онтогенезу. Збирання проводилось по мірі достигання, після збирання виконувався аналіз структури рослин за такими кількісними ознаками: висота рослини, кількість вузлів на головному стеблі, кількість бобів з рослини, кількість насінин з рослини, маса насіння з рослини.
Дані, одержані на основі польових спостережень і структурного аналізу, опрацьовувались з використанням статистичних методів. Для характеристики рослин F2 обчислювали показники стабільності: r - коефіцієнт кореляції, S2 - дисперсія (середній квадрат), S - середньоквадратичне відхилення, V- коефіцієнт варіації.
Для гібридів F1 обчислювали гіпотетичний та істиний гетерозис і ступінь домінування ознаки. Для висоти рослини, кількості вузлів на головному стеблі, кількості бобів з рослини, кількості насінин з рослини, маси насіння з рослини за позитивний гетерозис брали збільшення числового вираження ознаки, а для періоду вегетації - скорочення його тривалості.
Для аналізу гібридів F1 застосовували також двотестерний метод, який дозволяє виявити неалельні взаємодії при успадкуванні ознак (явище епістазу) та обчислити долю домінування в генетичному контролі даних ознак. Двотестерний метод використовували для аналізу успадкування тривалості періоду вегетації, висоти рослин та кількості вузлів на головному стеблі.
Починаючи з F3 кращі з проаналізованих та відібраних за господарсько-цінними ознаками форм вивчались в селекційних розсадниках. Відслідковувалась динаміка кількості ліній з кожної із комбінацій у селекційному розсаднику F3 - F5. Проводили структурний аналіз ліній F4, для аналізу відбирали 3 – 6 ліній з кожної комбінації схрещування з періодом вегетації 105 – 120 днів, які були вирівняними за основними показниками.
Виділені в селекційному розсаднику константні лінії вивчали в контрольному розсаднику, попередньому і конкурсному сортовипробуваннях згідно загальноприйнятої методики разом з іншими селекційними номерами та стандартами. Облікова площа ділянок в цих розсадниках – 10 м2, при 2-х повтореннях в контрольному, 3-х - в попередньому, 5-ти - в конкурсному сортовипробуваннях. Статистичний аналіз експериментальних даних, визначення лінійних коефіцієнтів кореляції, а також визначення коефіцієнту варіації (V, %) здійснювали загальноприйнятими методами (Б.А.Доспєхов, 1985) з використанням стандартних («MS Excel 7.0») та статистичних («STATISTICA 5.0») комп’ютерних програм.
розділ 3. характеристика батьківських форм сої, використаних в дослідах
Тривалість періоду вегетації батьківських форм в залежності від строків сівби у 2000 році змінювалась таким чином: більшість сортів при сівбі шостого травня мали найбільшу тривалість періоду вегетації, яка складала від 113 до 119 днів (табл. 1). При інших строках сівби період вегетації цих сортів був меншим і дорівнював 107 - 114 днів при сівбі 25.04, від 106 до 116 днів при сівбі 25.05 та від 107 до 114 при сівбі 5.06. У 2001 році внаслідок погіршення погодних умов у весняно-літній період строки сівби змістилися. Всі сорти при сівбі 15.05 мали найбільшу тривалість періоду вегетації, яка дорівнювала 135 – 145 днів. При сівбі раніше та пізніше період вегетації скорочувався і найменшим був при сівбі 18.06. У всіх сортів та селекційних номерів він дорівнював 93 – 100 днів.
По-іншому відреагували сорти на зміну строків сівби у 2002 році. В цьому році оптимальним можна вважати строк сівби 8 травня, раннім - 28 квітня, а 18 та 28 травня - пізніми строками.
У більшості сортів найкоротшим період вегетації був при сівбі 8.05 (від 103 до 116 днів), тільки у сортів Юг 30 та Устя найменший період вегетації був при сівбі 18.05 – 100 і 101. При раніших та пізніших строках сівби період вегетації всіх сортів подовжувався. У попередні роки ми спостерігали дещо інше - при ранніх та пізніх строках сівби тривалість вегетаційного періоду скорочувалась. Це можна пояснити тим, що тривалість періоду вегетації значною мірою залежить від тривалості проходження основних фенофаз, яка залежить від погодних умов і тривалості дня. Це і зумовлювало прискорювання або затримку строків дозрівання.
