Остренко М.В. Шляхи створення селекційного матеріалу картоплі з високим проявом господарських ознак і підвищеним вмістом вітамінів



Назва:
Остренко М.В. Шляхи створення селекційного матеріалу картоплі з високим проявом господарських ознак і підвищеним вмістом вітамінів
Альтернативное Название: Остренко М.В. Пути создания селекционного материала картофеля с высоким проявлением хозяйственных признаков и повышенным содержанием витаминов
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

Селекція картоплі на біохімічний склад бульб


(огляд наукової літератури).


На основі літературних джерел проаналізовано результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з селекції картоплі на біохімічний склад бульб, зокрема, на крохмалистість, білковість, вміст вітамінів, а також на урожайність, питання успадкування та поєднання ознак в процесі селекції.


 


Умови, матеріал та методи виконання досліджень.


Дисертаційна робота виконана в лабораторії селекції Інституту картоплярства УААН протягом 1999 – 2002 років.


Грунтово-кліматичні умови. Земельний масив, де проводились польові досліди, знаходиться в зоні Полісся України. Ґрунти дерново-підзолисті, супіщані та легкосуглинкові. Вміст гумусу в орному шарі (за Тюриним) складає 0,85 – 1,5 %, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) – 3,6 – 16,5 мг, калію (за Масовою) – 4,7 – 8,7 мг на 100 г ґрунту. Сума увібраних основ становить 3,4 – 10,8 мг/екв., рН сольової витяжки коливається від 4,4 до 5,4.


Клімат зони помірно-континентальний, в основному сприятливий для вирощування картоплі. Проте в 2000 і 2001 роках метеорологічні умови вегетаційного періоду були недостатніми для росту та розвитку картоплі, а також одержання високого урожаю картоплі.


Матеріал і методи проведення досліджень. Вихідними матеріалами в дослідженнях використали вітчизняні та зарубіжні сорти, а також міжвидові гібриди, створені у відділі селекції Інституту картоплярства.


Для вивчення використовували також поширені в Україні сорти картоплі.


Батьківські форми, поширені сорти і одержаний селекційний матеріал вивчали в полях селекційної сівозміни, де попередником була озима пшениця.


Добрива під досліди вносили із розрахунку N60 P60 K60 та 20 т/га сидерату.


Гібридизацію проводили в полі на рослинах батьківського розсадника. Розсаду вирощували в теплиці і у віці 40 – 45 днів висаджували в поле. Бульбові покоління потомств випробовували на  5 – бульбових ділянках в порівнянні із батьківськими формами і сортами-стандартами, батьківські форми та поширені сорти висаджували 40 – бульбовими ділянками з площею живлення 70 х 28 см. Від кожної комбінації вивчали біля 100 генотипів. Відібраний селекційний матеріал вивчали згідно схеми селекційного процесу.


Здійснювали досходовий і післясходовий обробіток ґрунту, захист рослин від хвороб і шкідників. Проводили фенологічні спостереження, облік уражених рослин фітофторозом, альтернаріозом та вірусними хворобами.


Визначали загальний урожай потомства, батьківських форм і поширених сортів (зважуванням), вміст крохмалю (за питомою вагою), вітамінів і білку (на інфрачервоному аналізаторі), стійкість бульб проти фітофторозу (в лабораторних умовах методом штучного зараження).


Обробку отриманих експериментальних даних проводили методом варіаційної статистики. Для визначення залежності між ознаками визначали коефіцієнти кореляції.


Особливості вихідного матеріалу, використаного в якості батьківських форм. Використали вітчизняні і зарубіжні сорти та міжвидові гібриди. Найвищий уміст вітамінів мали наступні батьківські форми: вітаміну С (19,1 – 23,1 мг%) – Diamant, Зарево, Карпатська, 90.673/17, 86.579с14, 77.583/16, 89.24с57, вітаміну К (0,12 – 0,16 мг%) – Solina, Світанок київський, Карпатська, Яхант, 77.583/16, 90.734/22, провітаміну А (0,19 – 0,34 мг %) – Чернігівська рання, Agrija, Водограй, Яхант, 77.583/16, 89.24с57. Окремі з них поєднують підвищені і високі показники двох вітамінів – 89.24с57, 90.734/22, Карпатська, Яхант, трьох – 77.583/16. Вказані вище батьківські форми є основними джерелами одержання потомств з підвищеним умістом вітамінів.


Високими показниками вмісту крохмалю і сирого протеїну стійкості проти фітофторозу відзначаються ряд сортів та гібридів багатовидового походження (табл. 1).


Вказані батьківські форми використані в схрещуваннях для одержання гібридного потомства.


 


Найбільш результативними були слідуючі схрещування: Agrija х Зарево, 90.673/17 х Зарево, 86.579с14 х Зарево, 90.734/22 х Пересвєт, 90.734/22 х Карпатська, 77.583/16 х Galina, 77.583/16 х Карпатська. Тут зав’язалось 24-30 % ягід від опилених квіток, в інших комбінаціях схрещувань – 10-20 %. В одній ягоді містилось 52-112 штук насінин.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины