Олексюк О.М. Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на урожайність гібридів соняшника в північній частині Степу України



Назва:
Олексюк О.М. Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на урожайність гібридів соняшника в північній частині Степу України
Альтернативное Название: Олексюк О.М. Влияние способов сева и густоти стояния растений на урожайность гибридов подсолнуха в северной части Степи Украины
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

В першому розділі висвітлюється стан вивчення питання і обгрунтовується доцільність проведення досліджень у вибраному напрямку.


Умови і методика досліджень. Польові досліди проводили в КСП “Рассвет” (1997 р.) і в учгоспі “Самарський” Дніпропетровського аграрного державного університету (1998-1999 рр.) Дніпропетровського району Дніпропетровської області.


Грунт дослідних ділянок – чорнозем звичайний середньосуглинистий. Вміст гумусу 4,2-4,%, загального азоту 0,19-0,22, фосфору – 0,12%, калію – 1,5-3%.


Клімат території помірно континентальний, вологозабезпеченість недостатня. В 1997 р. за вегетаційний період соняшника випало 385 мм опадів, в 1998 р. – 142, в 1999 р. – 187 мм.


При проведенні досліджень користувались загальноприйнятою методикою Б.А. Доспехова (1985). Соняшник розміщували після озимої пшениці. Широкорядний посів з міжряддями 70 см здійснювали сівалкою СПЧ-6, а звичайний рядковий, з міжряддями 15 см, – СН-16. Задану в дослідах густоту формували вручну. Агротехніка вирощування соняшника загальноприйнята в зоні. На широкорядному посіві проводили боронування і два міжрядних обробітки, а на звичайному – тільки боронування.


Облікова площа ділянок 42-45 м2, повторність 3-разова. Збирали врожай комбайном “Сампо”.


Під час дослідів в основні фази розвитку рослин проводили біометричні виміри, облік густоти стояння рослин, площі листя, визначали приріст надземної маси, вміст вологи в грунті до глибини 1,5 м, поглинання ФАР, особливості розміщення кореневої системи, робили аналіз структури врожаю. В лабораторії агрохімії ІЗГ визначали якість насіння. Економічну і біоенергетичну ефективність розраховували згідно методики ІЗГ за цінами 2000 року.


 


Ріст, розвиток надземної частини і кореневої системи соняшника в залежності від способів і густоти посіву.


Як показали досліди, при сівбі сівалкою СН-16 з міжряддями 15 см, формується практично розкидний посів, при якому рослини рівномірніше, ніж при міжряддях 70 см, розміщуються по полю, бо форма площі живлення наближується до багатокутника. Це, а також площа живлення, впливають на ріст і розвиток соняшника, його продуктивність.                                                               


 


4


Збільшення густоти посіву з 40 до 70 тис./га і зменшення міжрядь прискорювали достигання соняшника на 2-5 днів. Під впливом способів сівби висота рослин змінювалась мало, загущення ж посіву  підвищувало її  у вологий рік і  зменшувало  посушливі.  Серед  гібридів  най-


вищим був Одеський 123, а нижчим – СФ 187.


 


Максимальних розмірів листова поверхня формувалась в фазу цвітіння. Найбільша вона у рослин гібридів Харківський 58 (3406 см2) і Одеський 123 (3467 см2 ). Загущення посіву посилювало конкуренцію і площа листя у рослин зменшувалась, однак на одиницю площі посіву, навпаки, підвищувалась за рахунок їх кількості. Більшою вона була і на звичайному рядковому посіві, що створювало кращі умови для поглинання ФАР, виконання більшої суми фото-синтетичної роботи і сильнішого пригнічення бур'янів. Так, при сівбі з міжряддями 15 см при індексі листової поверхні 1,5-1,96 м22 і висоті рослин 150-170 см поглиналося 76,2-82,1% ФАР, збільшуючись від густоти 40 до 70 тис./га. Відповідно до площі листя змінювалась освітленість рослин, фотосинтетичні показники соняшника (табл. 1). З підвищенням листового індексу і гус-тоти посіву, а також звуженням міжрядь чиста продуктивність  фотосинтезу  (Фч.пр.)  знижувалась.    

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины