Житова Л.В. Вплив умов вирощування і післязбирального дозрівання на якість насіння і товарного зерна озимої пшениці в Криму

Короткий зміст

У вступі дана загальна характеристика роботи, обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і завдання досліджень, описані предмет і методи досліджень, визначені наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, відзначено особистий внесок здобувача в проведенні досліджень.

В першому розділі представлений огляд літератури за темою дисертаційної роботи, в якому визначено біологічну сутність і технологічну значущість післязбирального дозрівання, проаналізовано зміни посівних і технологічних якостей зерна в цей період і під час його подальшого зберігання.

У другому розділі викладено програму, методику і умови проведення досліджень, в яких передбачено вивчення впливу на динаміку зміни якості зерна озимої м'якої і твердої пшениці в період післязбирального дозрівання і подальшого зберігання таких чинників, як агротехнічні, ґрунтово-кліматичні умови вирощування, видові і сортові особливості, різні способи проходження післязбирального дозрівання і подальшого зберігання зерна пшениці, дано перелік означених показників посівних і технологічних якостей.

Для проведення досліджень щодо вивчення впливу видових і сортових особливостей на зміну якості зерна озимої пшениці було взято сорти, що вирощуються в Криму і на півдні України: м'якої пшениці – Обрій і Одеська 267, твердої пшениці – Парус і Алий парус.

Для вивчення впливу агротехніки на динаміку зміни якості зерна в післязбиральний період озиму пшеницю вирощували в різних умовах - при високому агрофоні згідно технології, розробленої для отримання зерна високої якості: попередник – чорний пар, азотні добрива вносили під передпосівну культивацію і в ранньовесняне живлення з урахуванням вмісту азоту у ґрунті, фосфорні - одночасно з сівбою (10 кг д.р. на га). Для боротьби з бур'янами на посівах застосовували гербіциди. Врожайність зерна 2-3 товарних класів на цьому варіанті за роки досліджень склала 4,3-4,5 т/га. Низький агротехнічний фон було створено спеціально для отримання зерна невисокої якості. Попередник – соняшник, добрива і гербіциди на посівах не застосовувалися. На цьому варіанті була одержана врожайність зерна 1,4-1,7 т/га 4-5 класів якості. Даний дослід проводили на дослідному полі КАТУ, розташованому в Передгірному карбонатно-чорноземному степу Криму (далі - Передгір'я).

З метою визначення впливу природних чинників на процес післязбирального дозрівання зерна озимої пшениці, нами було проведено дослід, в якому сорти м'якої і твердої пшениці вирощувалися в іншій природній зоні – знижений комплексний солонцевий степ (далі - Прісивашшя), ґрунтово-кліматичні і погодні умови якого істотно відрізняються від Передгір'я. Для найбільш повного виявлення впливу сортових особливостей на процес післязбирального дозрівання пшениці в цьому досліді була використана колекція, що складається з 24 сортів озимої пшениці, які вважаються перспективними для Криму.

З метою отримання інформації щодо особливостей післязбирального дозрівання зерна сортів озимої м'якої і твердої пшениці і визначення оптимального способу його проходження в умовах господарства, вирощені зразки зерна відразу після збирання врожаю поміщалися в різні умови: на площадці під навісом і в приміщенні складу. Попередньо у зразків визначали посівні та технологічні властивості. Під час досліду через кожні п'ять діб протягом 40 діб проводили визначення цих показників.

Після проходження післязбирального дозрівання проводились спостереження за змінами якості зерна пшениці в період його подальшого зберігання. У цьому досліді зерно сучасних сортів м'якої і твердої озимої пшениці зберігалося при трьох різних режимах: в сухому стані (в складі насипом); в охолодженому стані (із застосуванням штучного охолодження); без доступу повітря (в герметичних місткостях з додаванням вуглекислого газу). В процесі зберігання у зразків кожні 45 діб визначали всі передбачені програмою показники якості.

Для вивчення змін якості зерна пшениці проводилось визначення таких показників: енергія проростання і лабораторна схожість; маса 1000 зерен; склоподібність; натура; масова частка білка; масова частка сирої клейковини, пружність і гідратація клейковини; показник седиментації; вихід борошна при помелі і його водопоглинальна здатність; об'єм хліба, коефіцієнт формостійкості і загальна хлібопекарська оцінка. Аналізи за визначенням показників якості проводилися в лабораторії кафедри технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва ПФ «КАТУ» НАУ.

В цьому розділі дана характеристика ґрунтово-кліматичних умов Передгірної зони Криму і Присівашшя за роками досліджень. Показано, що умови формування і дозрівання зерна, вирощеного в Присівашші, істотно відрізняються від умов Передгір'я. Одержані експериментальні матеріали обробляли на комп'ютері із застосуванням методу дисперсійного аналізу, описаного Б.О.Доспєховим (1985).