Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Авторские отчисления 70% |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Акция - новый год вместе! |
Каталог авторефератів / СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ / Рослинництво
Назва: | |
Альтернативное Название: | Стеблюк А.В. Повышение производительности и качества зерна твердой яростной пшеницы в Степи Украины |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | У першому роздiлi наводиться короткий аналiз результатiв дослiджень вiтчизняних та зарубiжних вчених по вивченню впливу основних елементiв технологi? вирощування (удобрення i хiмiчного захисту) на урожайнiсть та якiсть зерна яро? твердо? пшеницi Роздiл 2 Умови i методика проведення дослiджень. Пода?ться характеристика погодних та грунтових умов, методика проведення польових та лабораторних дослiджень i спостережень. Дослiдження з ярою пшеницею проводилися протягом 1995-1997 рр. в КСП “Червоний партизан” Томакiвського району Днiпропетровсько? областi i в Дослiдному господарствi Iнституту зернового господарства УААН. Об’?ктом дослiджень був районований для Степу сорт твердо? яро? пшеницi Харкiвська 37. Грунти Дослiдного господарства - чорноземи звичайнi малогумуснi важкосуглинковi з валовим вмiстом в орному шарi (0-30 см) гумусу - 3,5-4,0; азоту - 0,18-0,20 i фосфору - 0,12%. Забезпеченiсть ?х рухомим фосфором пiдвищена (Р2О5 по Чирикову - 100-150 мг/кг). Обмiнного калiю (К2О) в орному шарi - 250-300 мг/кг. Грунтовi води залягають на глибинi 8-12 м. КСП “Червоний партизан” розташований на вiдстанi 50 км на пiвдень вiд Дослiдного господарства. Грунти - чорноземи звичайнi малогумуснi важкосуглинковi з вмiстом гумусу - 4,3%. Клiмат району характеризу?ться недостатнiм та нестiйким зволоженням, холодною малоснiжною зимою з частими вiдлигами, а також посухою весною i влiтку. В перiод дослiджень кожен з 3-х рокiв вiдзначався сво?рiднiстю погодних умов, якi значно впливали на рiст i розвиток рослин яро? пшеницi. Особливiстю вегетацiйного перiоду 1995 року було надмiрне зволоження у перiод I-V етапiв органогенезу. ГТК був на рiвнi 1,0, що на 1,2 нижче норми, це, в цiлому, сприяло значному пiдвищенню iнтенсивностi кущiння рослин. Тепла, суха погода в перiод наливу i дозрiвання зернiвки негативно вплинула на формування рiвня врожайностi пшеницi. В 1996 роцi, у порiвняннi з 1995, рiвень реалiзацi? сортового потенцiалу яро? пшеницi був значно нижчим. За вегетацiю сума активних температур була вищою, тому ГТК у всi перiоди росту пшеницi був дуже низьким i становив в перiод IV-V етапiв органогенезу 0,9, на VI-VII - 0,7 при нормi 3,5 i 3,0 од., що в результатi обумовило значний недобiр врожаю зерна. В 1997 роцi сума активних температур була вищою на 10 оС, а кiлькiсть опадiв перевищила норму на 90,5 мм, ГТК становив 3,0 при нормi - 2,2 од. Надлишок вологи та вiдносний дефiцит тепла у перiоди VI-VII та XI-XII етапiв органогенезу сприяли зменшенню стiйкостi соломини до вилягання. Тому налив зерна проходив в складних умовах (мiкроклiмат полеглого стебла, розвиток хвороб та бур’янiв). При проведеннi дослiджень використовувалась загальноприйнята методика (Б.А. Досп?хов, 1965) i методичнi поради ВНДI кукурудзи (1983). Попередником яро? пшеницi була кукурудза на зерно. Пiсля збирання кукурудзи проводили дискування стернi, вносили фосфорно-калiйнi добрива в дозi Р60К30 та проводили оранку на глибину 22-25 см. Азотнi добрива по схемi дослiдiв вносили пiд передпосiвну культивацiю та при сiвбi. В перiод кущiння по схемi застосовували гербiцид ковбой (0,150 л /га), а iнсектицид карате 5 % к.е. (0,1-0,15 л/га) - у фазу колосiння. Площа облiково? дiлянки 73 м2, повторнiсть - триразова. Норма висiву в дослiдах з добривами становила 5 млн. схожих зерен на 1 га. Глибина заробки насiння - 6-7 см. В дослiдах проводили фенологiчнi спостереження, бiометричнi вимiри в основнi фази розвитку; вмiст продуктивно? вологи в грунтi - за ГОСТом 70215-73, до глибини 1 м, через кожнi 10 см; вмiст нiтратiв визначали електрофотометричним методом; нiтрифiкацiйну здатнiсть грунту - по Кравкову в модифiкацi? ВНДI кукурудзи; засвоюванi фосфати визначали по Чирикову, а рухомий К2О - по методу ВIДА. При агрохiмiчному аналiзi рослинних проб визначали вмiст загального фосфору калориметричним методом, вмiст загального калiю на пламенному фотометрi. Прирiст надземно? маси - за П.П. Найдiним (1965). Облiк урожаю проводили методом прямого комбайнування, одержанi данi обробляли методом дисперсiйного аналiзу за Б.А. Доспеховим (1965) на ПЕОМ. Технологiчнi якостi зерна визначали в Лабораторi? якостi зерна Iнституту зернового господарства УААН згiдно iснуючих ДСТ. Економiчну та бiоенергетичну ефективнiсть вирощування яро? пшеницi в залежностi вiд добрив i захисту рослин оцiнювали згiдно iснуючих рекомендацiй за цiнами 1998 р. Роздiл 3. Вплив способiв i доз внесення азотних добрив на рiст, розвиток та продуктивнiсть яро? пшеницi. Прирiст сухо? речовини рослин в значнiй мiрi залежав вiд способiв та доз внесення азотних добрив. У варiантi без добрив у фазу кущiння маса сухо? речовини 100 рослин становила 20 г, а на фонi Р60К30 та азотного живлення (N60 пiд культивацiю) - 34 г. У перiод виходу рослин в трубку рiзниця ще бiльше зростала i становила вiдповiдно 51 i 84 г. Змiна приросту сухо? речовини також позначилась i на висотi рослин. В контрольному варiантi, де не вносили добрива, висота рослин була найменшою i становила, в середньому за три роки, 108,2 см. В цьому варiантi була також найменша кiлькiсть рослин, стебел, колосся та ?х маса. При внесеннi азотних добрив на фонi фосфорно-калiйних всi показники значно пiдвищувались. Так, на фонi Р60К30 висота рослин становила 110,5 см, ?х кiлькiсть на 1 м2 - 299, колосiв - 414 шт. , маса сухо? речовини 100 рослин - 452 г, а при внесеннi N60 Р60К30 - 112,5, 347, 518 i 559, вiдповiдно. Результати дослiджень свiдчать, що на початку вегетацi? не вiдмiчалось iстотно? рiзницi в запасах продуктивно? вологи в грунтi пiд ярою пшеницею. В середньому за три роки, рiвень цього показника в шарi грунту 0-30 см становив 49,8-50,8 мм, а в метровому шарi - 157,5-157,9 мм. Протягом вегетацi? рослини яро? пшеницi використовували в середньому 1840-2060 м3 води. Бiльш високi витрати вологи вiдмiчались у варiантах, де були внесенi азотнi добрива. В середньому за три роки на дiлянках без внесення добрив пшениця використовувала 150 мм вологи, на фонi Р60К30 - 160 мм, а при додатковому внесеннi азотних добрив - 164-206 мм. Застосування добрив пiд яру пшеницю сприяло ефективному використанню грунтово? вологи. Витрати ?? на утворення однi?? тонни зерна у варiантi без добрив становили 928 м3 , при внесеннi Р60К30 - 871 м3 , а на фонi азотних добрив - 845-853 м3/т. Таким чином, при застосуваннi добрив для утворення одиницi сухо? речовини рослини яро? пшеницi в порiвняннi з контрольним варiантом витрачають вологи менше на 8-17%. Умови азотного живлення iстотно впливають на вмiст цього елементу в тканинах рослин. Так, якщо у варiантi без добрив вмiст азоту в рослинах пшеницi у фазу кущiння становив 2,97%, трубкування - 2,24, колосiння - 1,82%, то на фонi Р60К30 та N60P60К30 пiд культивацiю - 3.09, 2.67, 1.94 %; 3.44, 3.05, 2.39 %, вiдповiдно. У пiзнiшi етапи органогенезу рiзниця вмiсту азоту в рослинах мiж варiантами була менш помiтною, що обумовлено значним накопиченням об’?му бiомаси та активним використанням його з грунту. Встановлена висока позитивна залежнiсть мiж врожа?м яро? пшеницi i вмiстом азоту в рослинах. Коефiцi?нт кореляцi? становить у фазу кущiння r = 0,721; вихiд в трубку - 0,531 i колосiння - 0,587. На вiдмiну вiд азоту для фосфору характерне плавне зниження його вмiсту в рослинах протягом вегетацi?. Це обумовлено бiльш рiвномiрним надходженням фосфору в надземнi органи протягом вегетацi? пшеницi. У фазу кущiння, на удобрених азотом варiантах, вмiст фосфору в рослинах становив 0,66-0,70%, у перiод трубкування - 0,46-0,50% , колосiння - 0,33-0,37%. Внаслiдок того, що рослини яро? пшеницi у варiантi без добрив були менш розвинутi у порiвняннi з удобреним фоном, процес засвоювання азоту, фосфору i калiю був повiльнiшим i тому збалансованiсть живлення основними макроелементами сутт?во вiдрiзнялась. Так, на контрольному варiантi без внесення добрив у фазу кущiння спiввiдношення фосфору i калiю до азоту в листях яро? пшеницi становили N = 5,4 Р = 0,98 К, а на фонi N60P60K30 - N = 5,06 P = 1,01 К. Внесення мiнеральних добрив сприяло бiльш iнтенсивному кущiнню рослин, що пiдтверджу?ться даними про кiлькiсть сформованих стебел в посiвi яро? пшеницi. В середньому за три роки, на IV етапi органогенезу пшеницi загальна кiлькiсть рослин у цих варiантах коливалась в межах 576-897 шт/ м2, при синхроннорозвинутих пагонах - 480-598 шт/м2. На XII етапi органогенезу ранiше виявлена закономiрнiсть в розвитку рослин пшеницi збереглась. Однак загальна кiлькiсть стебел значно зменшилась i становила 425-541 шт., в тому числi продуктивних було 392-536 шт/м2. Найбiльше продуктивних стебел вiдмiчено у варiантах з внесенням N60-90P60K30, а продуктивнiсть колоса, де було внесено N30-60P60K30, становила 0,61-0,63 г. Встановлено, що урожай зерна, в середньому за 1995-1997 рр., без застосування добрив складав 16,3 ц/га (табл. 1). Оптимальна доза добрив при основному внесеннi становила N60P60K30 (24,0 ц/га). Зб?льшення дози азотного добрива до N90 призводило до зниження ?х окупностi, що становило 4,3 кг зерна на 1 кг добрив, тодi як на фонi N60 цей показник був на рiвнi 5,1 кг. Внесення азотних добрив у рядки не мало сутт?вих переваг у порiвняннi з основним. Так, при внесеннi повного добрива N60P60K30 пiд культивацiю, урожай зерна в середньому за три роки становив 24,0 ц, а при внесеннi ?х в рядки при сiвбi - 23,8 ц/га. Таким чином, азотне добриво можна вносити як пiд основний обробiток грунту, так i в рядки при сiвбi яро? пшеницi.
Виявлено, що вирощування яро? пшеницi в умовах Степу Укра?ни без застосування азотних добрив у бiльшостi випадкiв не забезпечу? отримання зерна придатного для випiкання хлiба та виготовлення макаронiв i лише застосування розроблено? нами технологi? да? змогу одержати зерно, яке вiдповiда? I-II класам якостi. Як свiдчать данi, найменший вмiст бiлка в зернi i клейковини в борошнi був у варiантi без добрив (16,4 i 42,6%). Внесення |