Усатий Г.Ю. Продуктивність кукурудзи залежно від технології вирощування в Північному Лісостепу України

Короткий зміст

СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ  ТА ОБГРУНТУВАННЯ

ВИБРАНОГО  НАПРЯМУ ДОСЛІДЖЕНЬ

(Огляд літератури)

Проаналізовано сучасні положення щодо особливостей росту, розвитку та формування продуктивності кукурудзи за різного сортового складу і технології вирощування. Вивчено погляди вітчизняних і зарубіжних авторів щодо протиріч при вирішенні проблеми підвищення продуктивності кукурудзи, висунуто робочі гіпотези, визначено мету і завдання досліджень.

УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження з вивчення комплексного впливу густоти стояння і рівня мінерального живлення рослин на продуктивність кукурудзи у Північному Лісостепу України проводилися протягом 2001-2004 років в ДСП “Чайка”,              с. Дударків Бориспільського району Київської області.

Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений темно-сірими опідзоленими середньосуглинковими ґрунтами. Вміст гумусу в орному шарі досягає 2,07 % (за Тюріним), азоту – 11,2 мг/100 ґрунту (за Корнфілдом), фосфору – 25 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), обмінного калію – 8,9 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), рН сольової витяжки становить 6,8-7,0, сума увібраних основ – 15,8 мг-екв/100 ґрунту, рівноважна щільність ґрунту – 1,3-1,4 г/см³. Ґрунти характеризуються високим вмістом рухомого фосфору та середнім забезпеченням азоту і калію.

Клімат зони помірно-континентальний, відзначається порівняно високими температурами влітку і значними перепадами таких узимку. Коротка характеристика погодних умов дає можливість стверджувати, що 2001, 2002 і    2004 рр. були вологими і сприятливими для росту та розвитку рослин кукурудзи, а 2003 р. – посушливим. Неоднорідність погодних умов дозволила повною мірою оцінити реакцію гібридів кукурудзи на зміни умов теплового режиму та вологозабезпечення, які формувалися під впливом досліджуваних факторів і зробити відповідні висновки та рекомендації виробництву.

Програмою досліджень було передбачено проведення лабораторних, вегетаційних, польових та виробничих дослідів з метою встановлення реакції рослин кукурудзи на густоту стояння та рівень мінерального живлення, поживний режим ґрунту, фотосинтетичні і ростові процеси, урожайність гібридів кукурудзи та економічні й енергетичні показники.

Фактор А. Удобрення                                      Фактор В. Гібриди:               

1. Без добрив (контроль);                1.Ювілейний 70 М  (ФАО 260) (контроль);       

2. 40 т/га гною + N₆₀ P₆₀ K₆₀;            2. Десна СВ  (ФАО 240);                                     

3. 40 т/га гною + N₉₀ P₉₀ K₉₀;           3. PR39 D81   (ФАО 260);

4. 40 т/га гною + N₁₂₀ P₉₀ K₉₀.                4. PR39 R86 (ФАО 275).

                                 Фактор С. Густота стояння рослин:

1. 60  тис./га;

2. 70   тис/га;

3. 80  тис./га;

                                                          4. 90 тис./га.

Площа облікової ділянки – 100 м². Польові досліди проводили за методом розщеплених ділянок. На ділянках першого порядку вивчали рівні мінерального живлення (фактор А), другого – гібриди (фактор В), третього – густоту стояння рослин (фактор С). Ділянки першого порядку розміщували систематично окремими блоками; другого і третього – систематично блоками у дві смуги. Повторність досліду – триразова.

Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту, 90 % азотних – під передпосівну культивацію і 10 % – у підживлення рослин (фаза 5-7 листків). Форми добрив – аміачна селітра (N – 34 %), гранульований суперфосфат (P₂O₅ – 19 %) і калійна сіль (K₂O – 40 %).

За методичну основу досліджень слугували “Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой” (1980), “Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми и кормовыми культурами“ під редакцією В.С. Цикова і Г.Р. Пікуша (1983), а також відповідні методики за редакцією О.С. Молостова (1966), Л.А. Синякової і О.І. Іванової (1981), Б.А. Доспехова (1985). Вміст білка в зерні кукурудзи визначали за К'єльдалем, жиру – за Рушковським, крохмалю – за Єверсом (1968). Економічну оцінку густоти стояння та рівня мінерального живлення рослин кукурудзи розраховували за технологічною картою та діючими нормативами. Енергетичну ефективність визначали за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).