Золотар Ю.В. Продуктивність сої залежно від комплексної дії мінеральних та бактеріальних добрив в умовах північного Лісостепу

Короткий зміст

РОЗДІЛ 1.  ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ НАСІННЯ СОЇ

 (огляд літератури)

 У розділі наведено короткий огляд результатів досліджень вітчизняних та закордонних науковців з питань впливу агротехнічних заходів і в цілому технологій вирощування на продуктивність сої. Встановлено ступінь реалізації біологічного потенціалу культури залежно від цих факторів та значення сої в народному господарстві. На основі аналізу літературних джерел встановлено рівень проведених досліджень з питань розробки технології вирощування сої та визначені основні напрямки її вдосконалення в умовах північного Лісостепу, а також розроблено програму дослідження за темою дисертації.

РОЗДІЛ 2.  УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень виконувалась протягом 2001-2003 рр. на дослідних полях лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп’яних культур Інституту землеробства УААН у дослідному господарстві “Чабани”, яке розташоване в зоні північного Лісостепу. Ґрунт дослідної ділянки – сірий лісовий з такими агрохімічними характеристиками орного шару: вміст гумусу - 1,08-1,15% (за Тюріним), рН_{сольовий} 5,4-5,6, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) - 7,9-8,1 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) – відповідно 11,4-12,6 і 8,0-9,0 мг на 100 г ґрунту.

Погодні умови за основними гідротермічними показниками (температурний режим та кількість опадів) різнились за роками проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників. Особливістю вегетаційних періодів 2001 та 2003 рр., коли був сформований максимальний рівень продуктивності сої у досліді, були сприятливі погодні умови у фази цвітіння, утворення та наливу бобів, дозрівання насіння. Другий рік досліджень, на відміну від першого та третього, характеризувався  надмірною кількістю опадів (показник ГТК відповідно становив 1,8; 0,9 та 1,1) з істотною нерівномірністю їх випадання у часі та високими середньодобовими температурами повітря протягом вегетаційного періоду культури.

У досліді вивчали ефективність дії бактеріальних препаратів нітрагіну та фосфонітрагіну на фоні різних рівнів мінерального удобрення та без нього. Інокуляцію насіння сої бактеріальними препаратами на основі високоактивного штаму симбіотичних азотфіксувальних бактерій Bradyrhizobium japonicum 71T та різних видів фосформобілізівних мікроорганізмів селекції лабораторії ґрунтової мікробіології Інституту землеробства УААН проводили в день сівби згідно відповідних рекомендацій.

Мінеральні добрива вносили у вигляді аміачної селітри (34,4% д.р.), гранульованого суперфосфату (19,8% Р₂О₅) та калімагнезії (28,0% К₂О)  під передпосівну культивацію.

Сівбу проводили скоростиглим сортом сої Київська 98, внесеного до Реєстру сортів рослин України з 2001 року. Оригінатор сорту - Інститут землеробства УААН.

Попередник – озима пшениця. Норма висіву насіння – 700 тис. шт./га схожих насінин. Агротехніка в досліді – загальноприйнята для зони Лісостепу, за виключенням факторів, які вивчались (мінеральні добрива та бактеріальні препарати). Площа облікової ділянки – 25,0 м², повторність досліду чотириразова.