Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ / Рослинництво
Назва: | |
Альтернативное Название: | Рищук Е.М. Производительность сои и качество ее зерна в зависимости от систем питания в условиях орошения полдня Украины |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | Стан вивчення питання і задачі досліджень У розділі наведено ґрунтовний аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів з питань застосування добрив при вирощуванні сої і дано обґрунтування необхідності досліджень у цьому напрямку. Звернута увага на те, що перш за все слід вияснити ефективність розрахункової норми добрива, яка відповідно досліджень з іншими культурами, виявилась найбільш ефективною. Але для цього питання необхідно мати регіональні дані про винос елементів живлення на формування одиниці врожаю. Тому вивчення цього питання і було заплановано. Методика та умови проведення досліджень Польові і вегетаційні досліди проводили протягом 1999 – 2002 рр. в Інституті землеробства південного регіону УААН. Ґрунт, на якому проводили дослідження, темно-каштановий середньосуглинковий. В шарі ґрунту Погодні умови в роки досліджень були неоднаковими. В 1999 році для появи сходів сої і подальшого її розвитку вони були сприятливими. У липні та серпні у критичний період за вологозабезпеченістю цієї культури погодні умови різко погіршились. За ці два місяці випало тільки 21,6 мм опадів, а гідротермічний коефіцієнт становив відповідно 0,1 та 0,2 що негативно позначилось на формуванні врожаю сої і ефективності добрив. У 2000 році умови для вирощування сої склались сприятливими, а у 2001 – вони були несприятливими і перш за все у період цвітіння та формування зерна (липень – серпень). За ці місяці опадів випало тільки 40 % багаторічної норми, а гідротермічний коефіцієнт становив відповідно 0,7 і 0,6. У 2002 році погодні умови для росту сої виявилися також несприятливими. Кількість опадів за період вегетації сої була неоднаковою і становила у 1999 році – 190,2; 2000 – 340,1; 2001 – 204,5 і 2002 році 165,7 мм, при середній багаторічній нормі 214 мм. Розподіл їх протягом вегетації був нерівномірним. Агротехніка вирощування сої у досліді була загальноприйнятою для півдня України. Для посіву використовували середньостиглий сорт
Вегетаційний дослід закладали в пластмасових посудинах, які набивали ґрунтом масою 6 кг, повторність – 5-разова. Розрахункову норму мінеральних добрив визначили відповідно для одержання врожаю зерна 20 ц/га. Із мінеральних добрив застосовували аміачну селітру, гранульований суперфосфат і калійну сіль. Насіння сої (варіанти 3 – 4) обробляли ризоторфіном. Відповідно до схеми досліду сою підживлювали “Мікомом”, який містить у засвоюваній формі Zn, Сu, В, Мn, Мо, Fе. Поливи сої проводили дощувальною машиною ДДА – 100МА водою Інгулецької зрошувальної системи. Для боротьби з бур’янами крім міжрядних культивацій і ручних прополювань, використовували Харнес 2,5 кг/га. Збирали сою комбайном “Сампо – 500”. Аналіз зразків ґрунту проводили згідно загальних рекомендованих методик, а саме – гумус визначали за методом Тюріна, нітрати – за Грандваль – Ляжем, рухомий фосфор – в 1 % вуглецевоамонійній витяжці за Мачигіним, обмінний калій – з цієї ж витяжки на полуменевому фотометрі. Вміст важких металів визначали на атомно – сорбційному фотометрі “Сатурн” в лабораторії ННЦ Інституту ґрунтознавства і агрохімії УААН. В надземній масі і зерні сої визначали після їх мокрого озолення (за Гінзбург) з однієї наважки вміст загальних азоту (за К’єльдалем), фосфору – варіант Мерфі – Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калію – на полуменевому фотометрі. Зерно сої аналізували на вміст у ньому амінокислот на японському аналізаторі Hitachi – 835 в лабораторії якості зерна Селекційно – генетичного інституту УААН. Біологічну цінність білків визначали за методом Корпаці, Ліндера, Варга, а вміст олії в зерні – за Сокслетом. Біоенергетичну ефективність вирощування сої при застосуванні добрив розраховували користуючись загальноприйнятими методиками ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Вміст елементів живлення у ґрунті Дослідження показали, що в ґрунті ділянок, де вносили добрива, елементів живлення при сходах сої було більше ніж в неудобреному контролі. Максимальним вміст нітратів і рухомого фосфору виявився в ґрунті варіанту розрахункової дози. Порівняно з неудобреним контролем цих елементів живлення було більше відповідно на 33,8 і 17,2%. Від сходів сої до її цвітіння вміст нітратів, рухомого фосфору і обмінного калію у ґрунті удобрених варіантів зменшується більшою мірою, ніж у неудобрених, що мабуть, пов’язане з інтенсивнішим їх використанням на формування більш високого врожаю. Кількість важких металів в орному шарі ґрунту в період вегетації сої не перевищувала ГДК.
Приріст надземної маси Добрива позитивно впливають на приріст надземної маси сої. Він спостерігається вже на початку галуження, але найбільше проявляється в фазу цвітіння. Суттєвої різниці в накопиченні надземної маси соєю між удобреними варіантами досліду як у фазу цвітіння, так і утворення бобів, не встановлено. При збиранні врожаю максимальна надземна маса формувалась при внесенні Р60К30 і посіві на цьому фоні насінням інокульованим ризоторфіном. Формування асиміляційної поверхні Встановлено, що зрошувана соя має найбільшу асиміляційну поверхню в період утворення бобів. Застосування добрив збільшує її, порівняно з неудобреним контролем, в фазу цвітіння в межах Вміст елементів живлення в надземній масі Вміст елементів живлення в надземній масі сої залежав від добрив. У період повної стиглості бобів удобрені рослини містили загальних азоту більше ніж неудобрені в межах 15,0 – 17,5%, фосфору та калію відповідно на 5,9 – 17,6 і 11,6 – 12,3%. Тобто в більшості випадків суттєвої різниці в кількості елементів живлення у надземній масі сої між удобреними рослинами не виявлено. Формування бульбочок на коренях сої
Максимальна кількість бульбочок на коренях сої формується при застосуванні фосфорно-калійних добрив (табл. 1). Внесення на даному фоні азотного добрива негативно позначається на цьому показникові. Кількість бульбочок при внесенні N30Р60К30, порівняно з Р60К30 зменшується на 38,4%, а N60Р60К30 – на 50,1%. Маса бульбочок на коренях зрошуваної сої була максимальною також при застосуванні Р60К30. У фазу формування бобів вона була більшою ніж у рослин неудобреного контролю в 1,4, а при їх дозріванні – у 3,3 рази. |