Єгупова Т.В. Продуктивність тритікале залежно від комплексного застосування добрив, регуляторів росту рослин та пестицидів в умовах північного Лісостепу України

Короткий зміст

Шляхи інтенсифікації технологій вирощування тритікале

У розділі наведено короткий аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів з питань впливу окремих елементів і в цілому технологій вирощування озимого тритікале на реалізацію його біологічного потенціалу. Показано, що застосування регуляторів росту рослин є  ефективним засобом впливу на продукційний процес рослин. В ході аналізу наукової літератури показано, що далеко не повно вивчено механізм дії і комплексної  взаємодії структурних елементів технологій вирощування, а особливо стимуляторів росту рослин і ефективність їх застосування в польових умовах. На цій основі розроблено програму дослідження за темою дисертації

об'єкти, методики та умови проведення досліджень

Експериментальна частина досліджень проводилась в 1997-2000 роках на базі стаціонарного багатофакторного та короткострокових дослідів лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур та кукурудзи Інституту землеробства УААН в дослідному господарстві “Чабани” Києво-Святошинського  району Київської області, в зоні північного Лісостепу України. Грунт  дослідної  ділянки темно-сірий опідзолений крупнопилувато-легкосуглинковий на лесовидному суглинку. Глибина залягання грунтових вод 3,0-3,5 м.

Озиме тритікале сорту АДМ 11 в стаціонарному досліді розміщувалось в восьмипільній зернопросапній сівозміни після кукурудзи на силос. Загальна площа ділянки в стаціонарному досліді 42м2, облікова - 25м2. В короткострокових дослідах площа облікової ділянки становила 10м2. Повторність в стаціонарному досліді – 4-х, в короткостроковому – 6-ти разова.  

Дослід №1. Дослідження в стаціонарному багатофакторному досліді проводились в 1997-1999 роках. Добрива вносили за  схемою представленою в таблиці 1. У стаціонарному багатофакторному досліді на варіанти з добривами накладали чотири системи захисту: І – мінімальна - протруєння насіння фунгіцидом  вінцит у дозі 2л/т; ІІ -  мінімальна система захисту і обробка посівів триманом

Таблиця 1. Схема внесення добрив в стаціонарному досліді (дослід 1)

№ варіанта     Доза добрив Система удобрення, кг/ га д. р.     

                        Основне добриво     Підживлення азотом           

                                   Етапи органогенезу

                        Р2О5   К2О    ІІ         IV       VIII   

1.         0,5       45        60        20        40        -          

2.         1          90        120      30        60        30       

3.         1,5       135      180      30        90        60       

4.         Контроль       -           -           -           -           -          

10 г/га; ІІІ - інтегрована - регламент системи розроблявся у відповідності з  даними фітосанітарного обстеження посівів і економічних порогів шкодочинності організмів і включала, крім протруєння насіння вінцитом в дозі 2 л/т, обробку посівів на IV етапі органогенезу баковою сумішшю з гербіциду гранстар в дозі 25г/га та регулятора росту цикоцель в дозі 3,6 л/га; ІУ -  інтегрована система і  обробка посівів триманом в дозі 10г/га. Обробку посівів триманом проводили сумісно з обробкою  пестицидами, використовуючи  бакову суміш.

Дослід № 2. Вивчення абсолютної ефективності регуляторів росту рослин і їх ефективності залежно від добрив і протруєння насіння фунгіцидом вінцит (табл.2).

Дослідження проводились в короткострокових дослідах в 1998-2000 роках.

Таблиця 2. Схема досліду №2.

№ варіанту    Назва препарату       Без добрив     N120P90K120          

                        Способи обробки стимуляторами росту  

                        Обробка насіння       Обробка насіння+ посівів  

                        Доза застосування   

Без протруєння насіння      

1          Контроль       -           -           -          

2          Емістим         10 мл/ т          10 мл/ т          10 мл/ т +5 мл/ га     

3          Агростимулін           10 мл/ т          10 мл/ т          10 мл/ т + 5мл/ га     

4          Віталін           1 л/ т   1 л/ т   1 л/ т + 0,5 л/ га        

5          Гумат натрію 750 г/ т           750 г/ т           750 г/ т + 70 мл/га    

Протруєння насіння вінцитом (2 л/т)       

6          Контроль       -           -           -          

7          Емістим         10 мл/ т          10 мл/ т          10 мл/ т + 5 мл/ га    

8          Агростимулін           10 мл/ т          10 мл/ т          10 мл/ т + 5 мл/ га    

9          Віталін           1 л/ т   1 л/ т   1 л/ т + 0,5 л/ га        

10        Гумат натрію 750 г/ т           750 г/ т           750 г/ т + 70 мл/га    

 Ефективність обробки насіння емістимом, агростимуліном та віталіном визначали на двох фонах живлення: 1) без добрив;  2)  повне мінеральне удобрення в дозі P90 K120 N30II + N60IV + N30VIII; та на двох фонах захисту: 1) без застосування фунгіциду для протруєння насіння; 2) протруєнням насіння вінцитом (2л/т). Обробку насіння проводили восени перед посівом з одночасним застосуванням регуляторів росту рослин та вінциту. На IV етапі органогенезу посіви, які вирощувались на фоні добрив додатково обробляли розчином регуляторів росту.

Дослід №3 Вивчення  ефективності стимуляторів росту вітчизняного виробництва на посівах озимого тритікале. Препарати застосовували в наступних дозах: емістим С, агростимулін, ріст 3, протон – 5 мл/га; альфа – 10 мл/га; гарт – 40 мл/га; гумат натрію – 70 мл/га; віталін – 500 мл/га.  Обробку розчинами препаратів проводили на IV етапі органогенезу. Тритікале вирощували на фоні мінеральних добрив, які вносили в дозі P90 K120 N30II + N60IV + N30VIII.

Для вирішення поставленої задачі проводився комплекс досліджень, підрахунків та спостережень:

· фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посіву, продуктивного кущення, виживання рослин за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”;

·      визначення вегетативної маси та сухої речовини визначали за основними етапами органогенезу шляхом відбору рослинних проб в двох несуміжних повтореннях з 0,33 погонного метра, в яких визначали масу сирої проби,  вміст сухої речовини, морфологічні і структурні показники будови рослин;

·      площу листя визначали в цих же пробах методом “висічок”.  Фотосинтетичний потенціал (ФПЛ) та чисту продуктивність фотосинтеза (ЧПФ) визначали розрахунковим шляхом;

·      визначення лабораторної схожості насіння (ГОСТ 12038-84), енергії проростання (ГОСТ 12039-82);

·      визначення маси коріння проростків і надземної маси в період сходів;

·         визначення хлорофілів а і в та каротиноїдів в прапорцевому листку проводили методом біохімічного аналізу рослин з використанням спектрофотометру з подальшим розрахунком концентрації пігментів за рівняннями Ветштейна і Хольма;

·      облік ураження  хворобами – за “Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур”, визначення прихованої форми фузаріозного ураження в лабораторних умовах за методикою Н.А.Наумова,1960 ;

·      визначення показників структури врожаю проводили по пробних снопах, відібраних з двох погонних метрів у двох несуміжних повтореннях в різних місцях ділянки;

·      визначення врожайності основної та побічної продукції проводили поділяночно, методом суцільного обліку прямим комбайнуванням. З кожної ділянки досліду відбирали зразки зерна для визначення засміченності та показників якості зерна.  Бункерна маса зерна перераховувалась на урожай з 1 гектару з урахуванням засміченості і вологості [ГОСТ 12041-82];

·      визначення  показників фізичної якості зерна: масу 1000 зерен (ГОСТ 12042-80), натуру зерна (ГОСТ 10840-64);

·      визначення хімічного складу рослин та якості зерна: протеїну, клейковини, золи, жиру, азоту, фосфору та калію - за допомогою методу інфрачервоної спектрометрії на інфрачервоному аналізаторі NIP Scanner 4250 з комп'ютерним забезпеченням ADI DM 3114;

·      хімічний аналіз рослин та зерна виконано в аналітичній лабораторії Інституту землеробства УААН при безпосередній участі автора;

·      економічну та енергетичну ефективність елементів технологій вирощування розраховували, керуючись ,,Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями '' і типовими технологічними картами вирощування озимих зернових культур. Дані продуктивності озимого тритікале обраховані методом дисперсійного аналізу. 

ВПЛИВ ДОБРИВ, РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН ТА ПЕСТИЦИДІВ НА ФОРМУВАННЯ І ПАРАМЕТРИ ПОСІВІВ ТРИТІКАЛЕ

Дослідження по вивченню комбінованої дії добрив, регуляторів росту рослин та вінциту на наростання вегетативної маси протягом вегетації показали, що на неудобреному фоні найвищий ефект від препаратів отриманий на початкових етапах росту та розвитку рослин. На IV етапі органогенезу маса рослин зростала на 11-23%,  на VI етапі на 15%, порівняно з контрольним варіантом.

Біомаса рослин  на IV етапі органогенезу на 20,3-24,7 ц/га перевищувала контрольний варіант, при вирощувані на фоні N120P90K120; на 23,9-28,3 ц/га на фоні комплексної дії добрив та регуляторів росту;  на 25,3-32,5 ц/га – на фоні добрив,  регулятора росту та вінциту.

Максимальна  вегетативна маса посівів тритікале була в період кінець колосіння - початок цвітіння. Середній приріст від добрив становив 192-206 ц/га; від обробки насіння регуляторами росту на фоні N120P90K120 - 12-21 ц/га, композиції ще й з вінцитом – 19-31 ц/га. На Х етапі ці показники становили 44-64 ц/га та 65-74 ц/га. Додаткова обробка посівів тритікале  емістимом ( 5 мл/га), агростимуліном (5 мл/га) або віталіном ( 0,5 л/га) сприяла наростанню вегетативної маси рослин - на VIII етапі органогенезу середній приріст склав 18-27 ц/га, в композиції з вінцитом - 21-33 ц/га, на Х етапі – 53-72 ц/га та 68-80 ц/га відповідно. Протягом вегетації прирости біомаси від застосування емістиму, агростимуліну та віталіну були вищі від ефекту  отриманого при застосуванні гумату натрію.

Регулятори росту рослин сприяли збільшенню вегетативної маси, як на варіантах з внесенням добрив так і без них. Найбільший ефект від спостерігався на фоні 0.5-1.0 дози мінеральних добрив. Наростання вегетативної маси переважно відбувалося за рахунок збільшення частки листя і подовження періоду його функціонування. Комплексне застосування добрив, регуляторів росту рослин та вінциту сприяло збільшенню цього ефекта.

Спрямованість процесу накопичення сухої речовини та перерозподіл між продукуючою та запасаючою системами є однією з оцінок рівня продуктивності. Інтегрований захист сприяв більшому накопиченню сухої речовини в листі на 4-6%, комплексний вплив захисту та триману – на 4-15%. Застосування інтегрованого захисту та триману сприяло більш інтенсивному накопиченню сухої речовини в репродуктивних органах і зменшенню в стеблах. Інтенсивне накопичення сухої речовини в рослинах спостерігалося до Х етапу органогенезу. Внесення добрив в дозі N180P135K180  збільшувало накопичення сухої речовини в 2,4 рази (204 ц/га), N120P90K120 в 2,1 рази (182 ц/га), N90P45K90 - в 1,9 раз (162 ц/га) порівняно з абсолютним контролем (85,6 ц/га). Триман на фоні добрив сприяв накопиченню сухої речовини посівами ще на 9-12 ц/га і подовженню періоду активної вегетації посівів.

Найбільш чітко помітна перевага емістиму С по впливу на накопичення сухої речовини в фазі молочної стиглості, порівняно з іншими препаратами. Вміст сухої речовини в рослині при обробці насіння емістимом С (157 ц/га) збільшувався на 14%, при обробці насіння емістимом С та протруєнні насіння  вінцитом (167 ц/га) – на 21%, при подвійній обробці насіння та посівів емістимом С (171 ц/га) на 24%, комплексній обробці насіння та посівів емістимом С та протруєнні вінцитом (172 ц/га)– на 25 % порівняно з контрольним варіантом. Обробка насіння гуматом натрію забезпечувала приріст сухої речовини лише на 11-13%, обробка насіння та посівів – на 15-17%.

Встановлено тісний взаємозв'язок між процесом формування асиміляційного апарату і умовами мінерального живлення та застосуванням регуляторів росту (табл.3). Добрива сприяли збільшенню площі асиміляційної поверхні на VIII етапі в 1.5-2.0 рази. Застосування інтегрованого захисту та триману також підвищувало інтенсивність формування листкової поверхні. Ефект від комплексного застосування інтегрованого захисту та триману на VIII етапі органогенезу становив 3-8%. Ефект від системи захисту, триману та добрив в дозі N60Р45К60 складав 62%, N120P90K120  –  91 %, N180Р135К180 – 114% або площа листкової поверхні збільшувалась відповідно в 1.6, 1.9 і 2.1 рази порівняно з контрольним варіантом.

Таблиця 3. Вплив стимуляторів росту на фотосинтетичну продуктивність посівів озимого тритікале