| Короткий зміст: | Обґрунтування напрямків досліджень. На основі аналізу даних численних вітчизняних і зарубіжних дослідників та науково-дослідних установ стосовно реакції рослин самозапильних ліній кукурудзи на дію гербіцидів проведено обґрунтування і вибір напрямку досліджень.
та методика досліджень. Досліди проводили на Красноградській дослідній станції (1995-1996 рр.) і в дослідному господарстві „Дніпро” Інституту зернового господарства УААН (1997-1998 рр.), які розташовані в північному Степу. Ґрунтовий покрив – чорнозем потужний середньо- та малогумусний, важкосуглинковий. Об¢ємна маса орного шару 1,23 г/см3, вміст гумусу – 5,5-5,7% (4,0-4,2%), загального азоту 0,30-0,32 (0,18-0,20), фосфору – 0,12-0,13 (0,12-0,15), калію – 2,1-2,2%, реакція ґрунтового розчину нейтральна.
Клімат зони помірно-континентальний з недостатнім та нестійким зволоженням. Середня річна кількість опадів складає 514-545 мм. 1995 р. був сприятливим для росту і розвитку рослин кукурудзи, особливо в другій половині вегетації, а 1996 і 1998 рр. – в різній мірі посушливими, що негативно позначилось на процесах формування урожайності зерна. Найбільш сприятливим за температурним режимом і опадами був 1997 р.
В двохфакторному польовому досліді вивчали вплив гербіцидів дуал 960 ЕС, стомп 330, тітус 25 на ріст і розвиток рослин та формування продуктивності самозапильних ліній кукурудзи УК 23у2 М, ДК 366 зМ, П 346 М, ДК 373 зМ, П 502 М і ГК 26 зМ. Дослід проводили за методом розщеплених ділянок. Посівна площа кожної із ділянок гібридизації становила 100,8-170,5 м2, облікова – 50,4-85,3 (материнська форма) та 33,6-56,8 м2 (батьківська) в трьох повтореннях. З метою запобігання переносу пилку від різних рослин-запилювачів батьківських форм кожна із ділянок висівалась ізольовано, використовувався також фактор неодночасного цвітіння батьківських компонентів різних груп стиглості. Самозапильні лінії висівалися на ділянках гібридизації за схемою 6:2.
В досліді проводили фенологічні спостереження, підрахунок кількості сходів в динаміці, визначення польової схожості насіння, біологічної активності мікрофлори ґрунту, кількості коренів на початкових етапах розвитку рослин. Процес утворення листків спостерігали в динаміці, проводили біометричні обліки, спостереження за динамікою квітування самозапильних ліній. Пилкоутворювальну здатність рослин ліній вивчали за масою волоті в сирому і повітряно-сухому стані, масою пилку з волоті, морфологією пилкових зерен. Визначали озерненість качанів, індивідуальну продуктивність рослин, структуру урожаю, вологість і урожайність зерна, вихід і вирівняність насіння, його якість. Статистичну обробку даних і економічну ефективність та оцінка досліджуваних прийомів здійснювали за сучасними методиками на персональному комп’ютері.
Агротехнічні заходи в досліді в основному відповідали зональним рекомендаціям вирощування кукурудзи на ділянках гібридизації. Гербіцид дуал (2 л/га) вносили під другу культивацію, стомп (5 л/га) – під боронування після сівби, тітус (50 г/га) – при формуванні у рослин кукурудзи 4-5 листків. Норма витрати робочої рідини – 300 л/га. Норму висіву насіння встановлювали диференційовано для кожної пари батьківських форм.
Вплив гербіцидів на ріст та розвиток рослин самозапильних ліній кукурудзи. Хімічні препарати проявили негативний вплив на процес проростання насіння батьківських форм гібридів. Найбільший ефект пригнічення показав гербіцид стомп, специфічність дії якого особливо проявилась в 1997 р., коли негативний хімічний вплив в поєднанні із сухою жаркою погодою знизив польову схожість більшості ліній до 40-60%. Характерною ознакою дії стомпа було суттєве запізнення появи ростків на початковому етапі і зменшення їх абсолютної кількості на 6-9%. Під впливом дуала польова схожість у лінії УК 23у2 М знизилась на 12%, у ДК 366 зМ і ДК 373 зМ – на 6,4 і 5,2% відповідно, а у П 502, П 346 і ГК 26 вона була на рівні контролю. Відмічена тенденція збільшення періоду появи сходів у ліній УК 23у2 М, ДК 366 зМ, П 346 М і ГК 26 зМ під впливом дуала, а у П 346 М, ДК 373 зМ і ГК 26 зМ – під дією стомпа.
При достатньому зволоженні і прогріванні верхнього шару в період сівби і проростання насіння ліній в 1996 р. спостерігався ефект стимулювання життєдіяльності мікроорганізмів у варіантах, де застосовували ґрунтові гербіциди дуал і стомп. Інтенсивність розпаду льняної тканини при цьому підвищилась із 44,2 до 61,4 та 54,9% відповідно. Більш пізнє обприскування посівів страховим гербіцидом тітус у фазу 4-5 листків, коли значно підвищилась температура ґрунту і понизився рівень його вологості, спричинило послаблення біологічної активності мікрофлори і інтенсивність розкладання льону знизилась із 50,5 до 43,3%. В посушливий 1997 р. зафіксована інгібіторна роль всіх гербіцидів. Активність розпаду лляної тканини понизилась на 6,5-9,4%. В середній за зволоженням і сприятливий за температурним режимом весняний період 1998 р. відзначена тенденція підвищення біологічної активності мікрофлори ґрунту при застосуванні гербіцидів (на 3,4-7,3%). В середньому відмічено підвищення активності мікробних процесів в ґрунті при застосуванні базових гербіцидів дуал і стомп на 5,1 та 1,5% відповідно і зниження її внаслідок обприскування посівів страховим препаратом тітус на 2,7%.
Зміни біологічного потенціалу ґрунту призвели до варіювання кількості первинних коренів у ліній. Застосування дуала пригнічувало розвиток додаткових зародкових корінців, зокрема у батьківських форм ДК 373 зМ і П 502 М – кількість їх зменшувалась на 0,3-0,4 шт., а щодо ліній УК 23у2 М, ДК 366 зМ і ГК 26 зМ він проявляв функцію стимулятора, внаслідок чого число корінців збільшилось на 0,2-0,5 шт. При застосуванні стомпа і тітуса зафіксовано зниження числа первинних корінців на 0,2-0,7 шт. у всіх досліджуваних форм, за винятком П 502 М і ГК 26 зМ, які проявили відносно високу стійкість до дії цих препаратів. Відмічено високу біологічну стабільність лінії П 346 М в процесі формування гіпокотильних коренів. Відзначена висока кореляційна залежність між біологічною активністю мікрофлори ґрунту і кількістю зародкових коренів у ліній УК 23у2 М, ДК 366 зМ, П 346 М, ДК 373 зМ – їх формування на 52-81% обумовлювалось діяльністю мікроорганізмів під впливом гербіцидів. Лінії П 502 М і ГК 26 зМ виявили меншу залежність між цими показниками (табл. 1).
Формування вторинної кореневої системи ліній УК 23у2 М, ДК 366 зМ, П 346 М менше залежало від дії гербіцидів і мікробіологічної активності ґрунту. В прямій залежності від цих факторів проходив процес утворення вузлових коренів ліній ДК 373 зМ і ГК 26 зМ. Незначне зменшення їх числа під дією стомпа (на 0,1-0,3 шт.) було у всіх ліній, крім УК 23у2 М, а при обприскуванні посівів тітусом – тільки у ліній ДК 373 зМ, П 502 М і ГК 26 зМ (на 0,1-0,5 шт.). При обприскуванні рослин П 346 і П 502 тітусом відмічали зрощення повітряних коренів, їх фасціацію, викривлення окремих корінців. |
