Дубовий О.І. Сортова реакція озимої пшениці на технологічні прийоми вирощування в східній частині північного Степу України

Короткий зміст

Сучасні аспекти досліджень з технологічних прийомів вирощування озимої пшениці (огляд літератури). В цьому розділі наведені результати досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з питань підвищення продуктивності та якості зерна озимої пшениці, особливостей технології її вирощування залежно від попередників, строків сівби, норм висіву насіння та рівня мінерального живлення рослин у різні етапи органогенезу.

Умови та методика проведення дослідів. Досліди проводили на дослідному полі Луганського інституту агропромислового виробництва УААН.

Клімат регіону теплий, помірно посушливий з жарким літом. За даними метеостанції м. Луганська середньорічна температура повітря у роки досліджень становила від +8,2°С (2003 р.) до +9,8°С (2005 р.), а середньобагато-річна сума опадів – 485,5 мм.

Ґрунтовий покрив місця проведення досліджень представлений малогумусними чорноземами звичайними на лесовидному суглинку. Вміст гумусу в орному шарі чорноземів варіює в межах (3,5-3,9%). Згідно картограми гумусованості, складеної Луганською зональною агрохімічною лабораторією, основна частина повнопрофільних чорноземів (60%) містить в орному шарі (0 – 30 см) від 3,3 до 3,5% гумусу, решта – 3,5-3,9%. З глибиною вміст гумусу поступово знижується. Реакція ґрунтового розчину гумусового горизонту чорноземів близька до нейтральної (рН водної суспензії – 6,8 – 7,0), перехідного – слаболужна (7,3 – 7,7), з глибиною значення рН поступово збільшується.

Польові досліди розміщували по чорному пару, висівали сильний сорт озимої м’якої пшениці Українка одеська та надсильний сорт Селянка у різні строки: 15 – 17 вересня; 25 – 27 вересня; 05 – 07 жовтня; 15 – 17 жовтня, норми висіву: 4,0; 4,5; 5,0; 5,5 млн шт./га схожого насіння. Розміщували досліди за методом послідовних ділянок систематичним способом. Площа облікової ділянки – 40 м². Повторність у дослідах чотириразова. Глибина загортання насіння – 5 – 6 см.

Сівбу озимої пшениці проводили сівалкою СН-16. Збирання врожаю здійснювали поділяночно малогабаритним комбайном „Sampo-500”.

Для обґрунтування особливостей формування урожайності та якості зерна озимої пшениці проводили такі обліки та спостереження за ростом і розвитком рослин: фенологічні (настання фаз розвитку у рослин), визначення їх зимостійкості, густоти стояння та виживаності протягом осіннього та весняно-літнього періодів вегетації. Визначали вологість ґрунту у шарі 0-150 см у часі, динаміку нагромадження сухих речовин та асимілюючої площі листків, загальну та продуктивну кущистість рослин, елементи структури врожаю, біохімічні аналізи зерна. Статистичну обробку отриманих даних врожайності озимої пшениці проводили методом дисперсійного аналізу. Економічну ефективність агротехнічних заходів підвищення урожайності та поліпшення якості зерна озимої пшениці розраховували за існуючими рекомендаціями і цінами 2007 маркетингового року.

Ріст та розвиток рослин різних сортів пшениці озимої в осінній період їх вегетації. Результати досліджень по вивченню реакції сортів озимої пшениці на гідротермічні умови в залежності від вологозабезпеченості, інтенсивності росту, розвитку, накопичення надземної маси рослин впродовж осіннього періоду вегетації та динаміки формування біометричних показників суттєво залежали від строків сівби та норм висіву.

Аналізуючи запаси продуктивної вологи у посівному шарі ґрунту           (0-10 см) на час сівби відмічено, що її кількість варіювала залежно від строку сівби, у середньому за роки проведення досліджень, в межах від 7,8 мм за сівби 15-17 вересня до 11,3 мм за сівби 15-17 жовтня.