| Короткий зміст: | . В розділі подається огляд літератури з питань строків сівби різних гібридів кукурудзи та ефективності інкрустації насіння, зроблений аналіз результатів досліджень, приведено узагальнення і обґрунтування мети досліджень.
Програма, методика і умови проведення дослідів. Польові та лабораторно-польові дослідження проводили в дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН в 2003-2005 рр. При виконанні експериментів, спостережень і досліджень керувалися Методичними рекомендаціями по проведенню польових дослідів з кукурудзою (1980) та загальноприйнятими методиками (Доспєхов Б.А., 1985; Молостов А.С., 1966 та ін.). В схему дослідів були включені нові гібриди різних груп стиглості, що відрізнялися за фізіологічною оцінкою холодостійкості: ранньостиглий Дніпровський 196 СВ, середньоранні – Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ, середньостиглі – Дар 347 МВ, Січеславський 335 МВ і середньопізні – Дніпровський 453 СВ та Кодацький 442 СВ, які висівали в три строки: I – при настанні температури ґрунту на глибині загортання насіння 8-10°С, II – 10-12°С (контроль), III – 12-14°С. Насіння перед сівбою інкрустували розчином протруйників вітавакс 200ФФ, гаучо (з нормою витрати 2,5 л/т і 4,0 кг/т відповідно) та мікродобривом реаком (3,0 л/т).
У першому двофакторному досліді вивчали особливості росту, розвитку і формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби. У другому трифакторному досліді вивчали ефективність впливу інкрустації насіння на польову схожість, розвиток і продуктивність рослин гібридів кукурудзи в зв’язку зі строками сівби. Досліди закладали методом розщеплених ділянок, з яких першого порядку були гібриди, другого – строки сівби, третього – інкрустація насіння. Розміщення варіантів – систематичне. Площа елементарної ділянки – 10 м2, повторень – 9.
Ґрунтовий покрив дослідних ділянок представлений чорноземом звичайним малогумусним повнопрофільним із вмістом гумусу 3,14% (за Тюріним), загального азоту – 10,7 мг/кг (за методом ЦІНАО, ГОСТ 26488-85), рухомого фосфору – 199 мг/кг ґрунту та обмінного калію – 106 мг/кг ґрунту (за Чириковим, ДСТУ 4115-2002), рівень забезпечення рухомими формами таких мікроелементів як Cu (0,11 мг/кг), Fe (1,23 мг/кг) та Mn (14,1 мг/кг) – високий, а Zn (0,79 мг/кг) – низький, рН водної суспензії 6,75. Клімат – помірно-континентальний, з недостатнім та нестійким зволоженням. 2003 і 2005 рр. відзначались недостатньою кількістю опадів за вегетацію з різним характером їх розподілу впродовж весняного періоду і достатньо вологими умовами літа. 2004 р. вирізнявся найбільшою кількістю опадів та пониженим температурним режимом. Агротехнічні заходи в досліді, крім досліджуваних факторів, відповідали зональним рекомендаціям вирощування кукурудзи. Мінеральні добрива в дозі N60P60K60 (фон) вносили врозкид під основний обробіток ґрунту.
. За умов ранньої сівби тривалість появи сходів кукурудзи значно подовжувалась порівняно з пізньою, що створювало передумови довгострокового контакту насіння з ґрунтовими шкідниками і патогенами та більшої його ушкодженості, внаслідок чого знижувалась польова схожість насіння. Гібриди кукурудзи, які характеризуються високою холодостійкістю (Кремінь 200 СВ, Дніпровський 453 СВ), а також середньохолодостійкий Дніпровський 196 СВ відзначались достатньо високою польовою схожістю насіння (83,2-87,7%), яка при відстроченні сівби змінювалась несуттєво. Це підтверджує можливість отримання повноцінних здорових сходів в умовах ранньої сівби при доборі холодостійких гібридів, але за умови передпосівної інкрустації насіння протруйниками разом із мікродобривами. Пошкодженість насіння ґрунтовими шкідниками та ураженість хворобами була вищою за ранніх строків сівби і знижувалася при більш пізніх. Найменшою вона була у ранньостиглого гібрида Дніпровський 196 СВ, середньораннього Кремінь 200 СВ та середньопізнього Дніпровський 453 СВ (3,5-7,7%) як при першому, так і при наступних строках сівби.
Тривалість періоду від посіву до появи сходів залежно від гібридів при першому строкові сівби була 21-23 дні, при другому – 16-17 днів, при третьому – 13 днів. За сівби в другій декаді квітня, коли температура ґрунту становила 8-10°С, найкоротшим періодом появи сходів відзначався середньоранній гібрид Кремінь 200 СВ – 21 день. При відстроченні сівби в сторону пізніх строків та підвищення температури ґрунту простежувалась тенденція до подовження періоду вегетації більшості гібридів, крім скоростиглих форм, у яких більш тривалим він був за сівби в третій декаді квітня (контроль). Встановлено, що при пізніх строках висіву всіх гібридів період від сходів до цвітіння волоті скорочувався, а від молочної до повної стиглості – зростав, що пояснюється високим температурним фоном в першу половину вегетації і суттєвим зниженням його в період дозрівання.
Впродовж вегетації гібридів кукурудзи, а саме до фази цвітіння волотей, спостерігалось значне випереджання росту і розвитку рослин, які були посіяні в перший строк порівняно із сівбою у другий та третій строки. У варіантах ранньої сівби на початкових етапах розвитку відмічали більш інтенсивні процеси формування листків, прискорене накопичення біомаси, а також приріст рослин у висоту. Лише у фазу цвітіння кукурудзи найбільш високорослими виявились рослини гібридів, висіяних у пізній строк, але у пізньостиглих форм Дніпровський 453 СВ і Кодацький 442 СВ проявилась зворотна тенденція – найбільш високорослими їх рослини були у варіантах ранньої сівби. Висота прикріплення качанів підвищувалася від першого до третього строків сівби на 7-11 см залежно від біотипу, що цілком відповідало тенденції зміни росту рослин кукурудзи у висоту. Товщина стебла рослин гібридів кукурудзи усіх груп стиглості збільшувалась від першого до третього строків сівби, крім гібрида Кремінь 200 СВ, у якого суттєвих змін цього показника залежно від дати висіву не спостерігали.
Передпосівні запаси вологи в метровому шарі ґрунту в середньому були найбільші під час першого (148,4 мм) та другого строків (147,0 мм) і по мірі відстрочення сівби до більш пізніх строків вони зменшувались до 138,4 мм, що в посушливий рік позначилось на рівні зволоження посівного шару і ускладнило проростання насіння. В неоднорідних умовах вологозабезпечення гібриди з різним періодом вегетації проявляли індивідуальні особливості водоспоживання. Рослини кукурудзи цих гібридів більше вологи споживали в першу половину вегетації і особливо за пізньої сівби. В період дозрівання посиленим водоспоживанням відзначались рослини раннього строку сівби, де було зафіксовано найнижчі коефіцієнти водоспоживання гібридів – 521-657 м3/т проти 549-752 м3/т за пізньої сівби.
Динаміка формування листкового апарату рослин кукурудзи обумовлювалася термінами висіву та відповідно до них гідротермічними умовами, що позначилось на темпах формування загальної площі листя і фотосинтетичній діяльності рослин. Рослини першого строку сівби формували максимальну площу асиміляційної поверхні раніше, що сприяло засвоєнню активної сонячної радіації і покращувало темпи накопичення органічної речовини. Тривалим функціонуванням листків відзначались гібриди Кремінь 200 СВ, Кадр 217 МВ, Дніпровський 453 СВ, а максимальну їх площу формував середньопізній Кодацький 442 СВ – 56,2 дм2.
Маса рослин гібридів, посіяних в перший строк, на початкових етапах розвитку була на 25-33 г більшою, ніж при пізній сівбі. Інтенсивніше накопичували сиру масу гібриди Кремінь 200 СВ та Дніпровський 453 СВ при ранній сівбі – 73 г, що свідчить про посилену спроможність цих форм до раннього проростання і прискореного розвитку. Вже з початку появи волотей гібриди з тривалим періодом вегетації значно переважали за темпами формування маси скоростиглі форми. Практично у всі періоди обліків рослини раннього строку сівби переважали за масою більш пізні посіви і лише в кінці вегетації, коли відбувалося всихання листково-стеблової маси у варіантах ранньої сівби, а рослини більш пізніх строків ще вегетували, спостерігалась зворотна тенденція в зміні вегетативної маси. Середньоранній гібрид Кремінь 200 СВ відзначався найбільшою масою рослин саме при ранній сівбі впродовж всіх етапів зважування порівняно з пізніми строками.
В першу половину вегетації максимальний приріст маси рослин на одиницю асиміляційної поверхні у гібридів кукурудзи, як правило, відмічали у варіантах першого строку сівби. Причому, в цей період інтенсивність фотосинтезу була найвищою – 10,5-14,9 г/м2 за добу. В подальшому темпи накопичення біомаси рослин знижувалась до 6,6-14,1 г/м2 і були інтенсивнішими у варіантах другого та третього строків сівби. У середньопізнього гібрида Кодацький 442 СВ впродовж всього періоду вегетації чиста продуктивність фотосинтезу була найвищою при ранній сівбі – 12,1-12,9 г/м2 за добу, тоді як за пізніх строків вона становила 10,4-11,6 г/м2 за добу.
. Індивідуальна продуктивність рослин більшості гібридів майже не змінювалася залежно від строків сівби, за виключенням середньопізніх форм, у яких більше качанів формувалося переважно при ранніх строках. Загалом слід відзначити підвищену реакцію середньопізніх гібридів на строки сівби, у яких за умови раннього висіву на 100 рослинах в середньому утворювалось на 12 качанів більше, ніж при пізніх строках.
За ранньої сівби у другій декаді квітня (при температурі ґрунту 8-10оС) довжина качанів гібридів Дніпровський 196 СВ та Кремінь 200 СВ була на 0,5-0,9 см більшою, ніж у контролі, а у інших середньоранніх – при більш пізньому висіві в третій декаді квітня, коли температура підвищувалась до 10-12°С. Розміри качанів середньостиглих і середньопізніх гібридів суттєво не змінювались залежно від цього прийому. Діаметр качанів варіював лише під впливом генотипових особливостей гібридів. Кількість зерен на качанах у гібридів Дніпровський 196 СВ, Кремінь 200 СВ максимальною була при ранньому строкові сівби (501 та 498 шт. відповідно), а у інших – зростала за більш сприятливих умов теплозабезпечення при пізніх строках.
Маса качанів кукурудзи у ранньостиглого гібрида Дніпровський 196 СВ і середньоранніх Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ та середньопізнього Дніпровський 453 СВ була найбільшою при сівбі у третій строк. У середньостиглого гібрида Січеславський 335 МВ вона збільшувалася при ранній сівбі, а у середньопізнього Кодацький 442 СВ – у контрольному варіанті (другий строк). Маса зерна з качана практично у всіх гібридів була найменшою при сівбі у ранні строки, крім гібрида Січеславський 335 МВ, у якого тенденція до зниження проявилась за пізньої сівби (на 10 г менше порівняно з ранньою). Найбільшу масу 1000 зерен гібриди формували при ранній сівбі (крім Дніпровський 196 СВ та Кодацький 442 СВ). Більш скоростиглі форми характеризувалися меншим коливанням маси 1000 зерен залежно від строків сівби (4-17 г), ніж середньостиглі та середньопізні (9-28 г). Найбільш якісне зерно з підвищеним вмістом протеїну та крохмалю формувалося у гібридів кукурудзи при сівбі в кінці квітня – першій декаді травня, коли температура ґрунту підвищувалася до 12-14°С.
Ранньостиглий гібрид Дніпровський 196 СВ і середньоранні Кремінь 200 СВ, ДЧ 265 МВ, Кадр 217 МВ більшу урожайність зерна в середньому формували при сівбі в третій строк. Проте, у середньоранніх форм приріст урожайності порівняно з раннім строком був мінімальним і не перевищував 0,04-0,13 т/га. Середньостиглий гібрид Дар 347 МВ максимальну урожайність зерна 8,25 т/га забезпечив при сівбі в другий строк (контроль). В той же час, більш пізньостиглі форми (середньостиглий Січеславський 335 МВ, середньопізні Дніпровський 453 СВ і Кодацький 442 СВ) найвищу зернову продуктивність формували при ранній сівбі – 7,94-8,37 т/га. Серед всіх досліджуваних форм найвищий рівень врожайності був у гібридів Кремінь 200 СВ, Дар 347 МВ, Дніпровський 453 СВ, Кодацький 442 СВ – 8,10-8,37 т/га (табл. 1). Слід зауважити, що середньоранній Кремінь 200 СВ відзначався високим потенціалом продуктивності і, в окремі роки, переважав за урожайністю зерна навіть середньопізні форми. |
