Ляшенко В.В. Урожайність і якість зерна гречки в залежності від попередників, строків і способів сівби в умовах лівобережного Лісостепу України




  • скачать файл:
Назва:
Ляшенко В.В. Урожайність і якість зерна гречки в залежності від попередників, строків і способів сівби в умовах лівобережного Лісостепу України
Альтернативное Название: Ляшенко В.В. Урожайность и качество зерна гречихи в зависимости от предшественников, сроков и способов сева, в условиях левобережной Лесостепи Украины
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

Урожайність гречки залежно від абіотичних і антропогенних факторів (огляд літератури).


У розділі наведено огляд літературних джерел з питань біологічної характеристики гречки, подані результати досліджень минулих років і сучасне уявлення про вплив попередників, строків і способів сівби на продуктивність круп'яної культури. З’ясовані вузькі місця та протиріччя у трактовці даних питань і на основі цього обґрунтовано необхідність проведення досліджень.


Умови і методика досліджень.


 


Польові дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались упродовж 2000-2002 рр. на дослідному полі навчально-дослідного господарства “Ювілейний” Полтавської державної аграрної академії, яке розташоване в лівобережній частині лісостепової ґрунтово-кліматичної зони України. Ґрунти  дослідного поля відносяться до слабоопідзолених чорноземів на лесових суглинках. Орний шар має таку агрохімічну характеристику: рН (сольове) – 5,7-6,8; гідролітична кислотність – 4,37-4,90 мг/екв на 100 г ґрунту, сума поглинутих основ – 24,2-29,7 мг/екв на 100 г ґрунту, ступінь насиченості основами – 84-88%, вміст гумусу – 3,07-3,23%. На час проведення наших досліджень запаси рухомих форм поживних речовин у ґрунті коливались в межах 12-20 мг рухомого фосфору (по Чирикову) і 10-23 мг рухомого калію (по Масловій) на 100 г ґрунту. Така забезпеченість ґрунту поживними речовинами була цілком достатньою для вирощування гречки. Клімат помірно-континентальний. Погодні умови в роки досліджень мали певні відхилення від середньобагаторічних показників, що позначилося на рівні врожаю. Аналізуючи умови вегетаційного періоду 2000 року, можна сказати, що вони були несприятливими для одержання високого врожаю гречки через недостатню до норми суму опадів – від 14 до 37 мм, залежно від строків сівби, а сума активних температур перевищувала середньобагаторічне значення на 309°С (2192°С проти 1883°С), що сприяло значному випаровуванню як рослинами, так і поверхнею ґрунту. Показник гідротермічного коефіцієнта за вегетацію склав всього 0,72, що характеризує його як посушливий. В 2001 році були найбільш сприятливі умови (ГТК за вегетацію становив 1,7) для нормального росту і розвитку рослин гречки у всіх варіантах досліду з  строками сівби, що і забезпечило високі врожаї культури. В 2002 році рослини гречки достатньо забезпечені теплом для нормального росту і розвитку. Умови ж природного зволоження були гіршими. Гідротермічний коефіцієнт (1,09) хоч і був близьким до середньобагаторічного показника (1,06), але він характерний для періоду з недостатнім зволоженням.

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)