Світельський М.М. Формування продуктивності валеріани лікарської залежно від елементів технології вирощування в умовах південної частини Центрального Полісся України

Короткий зміст

У вступі сформовано актуальність дисертаційної роботи, обґрунтовано її мету та наукову новизну, визначено основні напрямки досліджень.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЮ ВАЛЕРІАНИ ЛІКАРСЬКОЇ

(Огляд літератури)

За науковими публікаціями проаналізовані результати вітчизняних та іноземних досліджень з питань біологічних особливостей та лікувальних властивостей валеріани лікарської, висвітлено реакцію рослини на основні фактори росту та розвитку, зокрема, на теплові, світлові та ґрунтові умови живлення, розглянуто вплив окремих елементів технології вирощування на  рівень урожаю, хімічний склад та якість лікарської сировини. На основі цього аналізу встановлено, що для умов південної частини Центрального Полісся України складові технології вирощування валеріани лікарської вивчені недостатньо, особливо маловивченими залишаються прийоми первинної переробки лікарської сировини. Саме ці та інші недостатньо вивчені питання лягли в основу наукових досліджень за темою дисертаційної роботи.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові та лабораторні дослідження проводили протягом 1998-2002 рр. в Подільському державному аграрно-технічному університеті (м. Кам’янець-Подільський), на дослідному полі Житомирського агротехнічного коледжу, яке розташоване в південній частині Центрального Полісся України.

Погодні умови місця проведення досліджень за багаторічними спостереженнями в цілому сприятливі для вирощування більшості сільськогосподарських культур.

Умови 1998 року відрізнялись підвищеною на 0,6 ^оС температурою повітря та більшою на 200 мм кількості атмосферних опадів порівняно з середніми багаторічними показниками вегетаційного періоду.

1999 рік був більш посушливим, середньодобова температура повітря була на 2,4 ^оС вищою, а атмосферних опадів випало менше порівняно до середньобагаторічних значень.

Наступний 2000 рік за метеорологічними умовами мало відрізнявся від попереднього 1999 року.

Умови 2001 року були найбільш сприятливими порівняно до середніх багаторічних показників і попередніх років. Температура повітря була на 1,2 ^оС вищою, а кількість опадів протягом вегетаційного періоду - на 85,3 мм.

Вегетаційний період 2002 року відрізнявся більш високою середньодобовою температурою повітря на 1,7 ^оС та на 31,8 мм кількістю опадів.

Польові досліди по вивченню і розробці елементів технології вирощування закладали на темно-сірому опідзоленому ґрунті, орний шар якого характеризуються такими показниками: вміст гумусу (за Тюриним) – 3,15%; рН сольової витяжки – 6,1; гідролітична кислотність - 0,59 мг-екв. на 100 г ґрунту та сума обмінних основ(за Каленом-Гільковіцем) – 19,1 мг-екв. на 100 г ґрунту; вміст гідролізованого азоту (за Корнфілдом) – 9,3 мг на 100 г ґрунту; рухомого фосфору 12,6 та обмінного калію (за Кірсановим) – 7,2 мг на 100 г ґрунту.

Площа посівної ділянки 38 м², облікової 27 м², повторність чотирьохразова,  технологія вирощування загальноприйнята для даної зони за виключенням досліджуваних елементів, збирання – суцільне поділяночне з подальшою математичною обробкою урожайних даних методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985).

В польових дослідах вивчали:

- строки сівби: весняний – сухим та стратифікованим насінням, та підзимній – сухим насінням;

- вплив температури на проходження етапів органогенезу у валеріани лікарської шляхом посіву з 5.04 по 26.08 через кожні 10 днів та викопування і перенесення в лабораторію з 5.11 по 25.11 через кожні 5 днів;

- вплив тривалості світлового дня на ростові процеси та врожай кореневої маси;

- вплив висоти та строків зрізування квітконосів (вершкування) на урожайність кореневої маси;

- вплив застосування в різні строки та способи різних доз мінеральних добрив на урожайність та якість кореневої маси валеріани лікарської;

- вивчення режимів миття кореневої маси водою при температурі 10, 15 та 20^оС протягом від 0,5 до 90 хвилин;

- вивчення сушіння кореневої маси на сушарках СЗПБ – 2,0 при температурі від 100^оС до 150^оС та на СПК – 4г-90 при температурі від 40 до 90^оС з інтервалом 10^оС.

Хімічний аналіз лікарської рослинної сировини (кореневища з коренями) по визначенню ефірної олії, екстрактивних речовин та вологості проводили в ЗАТ „Ліктрави” за методиками Державної Фармакопеї СРСР (1989).

РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ВАЛЕРІАНИ ЛІКАРСЬКОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Введення рослин в культуру в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах потребує детального вивчення можливості забезпечення необхідними умовами для росту та розвитку.

Умови зони Полісся відрізняються достатньою забезпеченістю вологою і обмеженим надходженням сонячної радіації, недостатнім тепловим режимом і ґрунтами, що мають невисокі запаси елементів мінерального живлення.

Протягом 1998-2002 рр. нами проводилось вивчення біологічних особливостей валеріани лікарської та реакції рослин на основні фактори їх росту та розвитку.

Особливістю валеріани лікарської є вирощування її лікарської сировини у вигляді кореневищ і кореневої маси, а утворення квітконосів і репродуктивних органів знижує врожай і якість кореневої маси.

Вивчення впливу температурних умов в кінці вегетації рослин першого року життя та настання фази цвітіння у другому році показало, що рослини, перенесені з поля в лабораторію раніше 10 листопада, незалежно від їх віку продовжували вегетативний ріст. Висаджені в поле весною продовжили свій розвиток у фазі розетки. Рослини, перенесені з поля в лабораторію після 15 листопада, продовжували свій розвиток після їх висадження весною в поле залежно від строку висіву, фази розвитку та року життя. Так рослини першого року життя висіяні 16 серпня та пізніше, які на час встановлення негативних температур мали менше 3-4 листків, не дивлячись на більш як шестимісячне перебування в лабораторії, після висадження весною в поле так і не утворили стебел, і фаза цвітіння в них так і не наступила.

Рослини другого та третього років життя, а також рослини, висіяні 6 серпня, майже одночасно переходили до цвітіння.

Отже, висіваючи валеріану лікарську в другій половині серпня можна одержати на завершення періоду вегетації рослини з розеткою не більше трьох листків, які на другому році життя не утворюють квітконосів.

Вивчення реакції валеріани на освітлення показало, що слабке затінення рослин у фазу 1-2 пар справжніх листочків знижувало урожайність кореневищ з коренями на 28,0%, а сильне – на 54,4%. Кількість листків при слабкому затіненні зменшувалась на 7, а при сильному – майже на половину (кількість без затінення – 18 шт.).

Маса одного кореневища з коренями на одну рослину знижувалась з 65,6 г без затінення до 47,2 г при слабкому і до 30,0 г при сильному затіненні (НІР_0,05=1,84 г/росл.).

Вміст ефірної олії підвищувався при слабкому затіненні на 14,3%, а при сильному – знижувався на 12,5%.

Проведення протягом 2000-2002 рр. дослідження показали, що сівба валеріани лікарської під покривом озимої пшениці призвела до зниження урожаю кореневої маси валеріани. Це зниження було суттєвим, але різниця урожаю становила лише 4% до урожаю безпокривної культури. Проведені нами фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин валеріани лікарської показали, що сходи з’являються через 7 днів, перша пара справжніх листочків утворюється через 8 днів. Наступні 3-4 і 5-6 пари листочків утворюються через кожні 7-8 днів, а утворення наступних 7-8 та 9-10 пар листочків потребують уже 28-30 днів. 10 пар справжніх листочків утворюється до кінця червня і у фазі розетки рослини входять в зиму.

В наступному році утворення стебел (стеблування) відмічається через 20-21 день після відновлення вегетації, бутонізація відмічається через 35-37 днів після стеблування, а цвітіння продовжується протягом 15 днів. Формування та достигання насіння продовжується протягом 30-35 днів.

Через 10-12 днів після збирання насіння рослини починають утворювати нові розеточні листки і ця фаза продовжується до осіннього завершення вегетації.

Таким чином тривалість вегетаційного періоду рослин валеріани лікарської в умовах півдня Полісся на першому році вегетації становить приблизно 220 днів, а на другому – приблизно 227 днів.

 

ВПЛИВ СПОСОБІВ СІВБИ ТА СПОСОБІВ ПІДГОТОВКИ НАСІННЯ, ВИСОТИ І СТРОКІВ ВЕРШКУВАННЯ ТА ВНЕСЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙ І ЯКІСТЬ СИРОВИНИ ВАЛЕРІАНИ ЛІКАРСЬКОЇ

Строки сівби та способи підготовки насіння є одним із основним елементів технології вирощування культури. Для нормального розвитку рослин найбільш пізні строки сівби повинні забезпечити вхід рослин в зиму в фазі утворення в розетці не менше 3-4 листків. В умовах південної частини Центрального Полісся такий розвиток рослин відмічається при їх сівбі не пізніше першої декади серпня.