Малеончук О.В. Формування продуктивності пшениці ярої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України

Короткий зміст

У вступі розкрито суть наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання досліджень, обґрунтовано зв’язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено наукову новизну одержаних результатів, показано їх практичне значення.

ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ПШЕНИЦІ

М’ЯКОЇ ЯРОЇ (огляд літератури)

У розділі узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців з питань стану та перспектив виробництва пшениці ярої у світі та в Україні та ролі технології вирощування, а саме попередників, норм висіву, рівня мінерального живлення та сортових особливостей в реалізації біологічного потенціалу пшениці ярої, складових структури врожаю, якості зерна та посівних якостей насіння.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень. Дослідження проводили впродовж 2004-2006 рр. в польових дослідах, які були закладені в восьмипільній сівозміні на базі Волинського опорного пункту Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН, у Волинській області Володимир–Волинського району, с. Ізов. Ґрунт – чорнозем опідзолений з вмістом гумусу – 1,81%, гідролізованого азоту – 7,8 мг/100 г ґрунту (за Корнфільдом), рухомого фосфору – 9,0 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), обмінного калію – 8,1 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим) ; рН –7,1. Лабораторні дослідження проводились в наукових лабораторіях  Миронівського інституту пшениць ім. В.М. Ремесла УААН та Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.

Клімат Волинської області, розташованої на крайньому північному заході України, визначається впливом Атлантичного океану, і характеризується помірною континентальністю порівняно з іншими регіонами України. Зима більш м`яка, літо менш жарке, ніж в інших районах, опадів за рік випадає в півтора-два рази більше.

В цілому погодні умови були сприятливими для росту і розвитку ярої пшениці. Проте впродовж років проведення досліджень спостерігались відхилення від середніх багаторічних параметрів погодних умов, які можна встановити за коефіцієнтом суттєвості відхилень ( Kc) елементів погодного режиму вегетаційного року від середніх багаторічних. Аналіз досліджуваних вегетаційних років щодо кількості опадів показав, що 2005 (Kc – 0,9) та 2006 (Kc – 1,0) роки належали до  I категорії (роки з умовами близькими до звичайних, а 2004 р. (Kc – 1,1) – до ІІ категорії років (сильно відрізняються від середніх багаторічних). Але загальна характеристика вегетаційного року не дає змоги диференційовано підійти до визначення впливу критерію “опади”, “температура”, “вологість повітря” на формування і реалізацію продуктивності зернових культур. Проведений аналіз забезпеченості опадами кожного окремого місяця дозволив диференціювати їх, щодо впливу на ріст і розвиток рослин. Березень 2004 року за кількістю опадів належав до ІІ категорії років (Kc -1,9), 2005 і 2006 рр. до ІІІ категорії років (умови, які наближені до рідких: 2005 – 3,1; 2006 – 3,9.

Квітень всіх років належав до І категорії років: 2004 – 0,9; 2005 – 1,0; 2006 – 0,4. Травень 2004 і 2005 вегетаційних років відносився до ІІІ категорії років (Kc 3,3 і 2,7), тоді як 2006 року – до І категорії (Kc – 0.9). В 2004 і 2005 роках кількість опадів становила відповідно 106,5 та 96,2 мм  і майже вдвічі перевищувала середні багаторічні дані (51,7 мм)., в травні 2006 р. - 66,2 мм. Червень місяць виявився найбільш сухим місяцем 2005 та 2006 роках - випало в 1,5 рази менше опадів  порівняно з середніми багаторічними даними – 66,1 мм. Червень 2004 року характеризувався незначним перевищенням багаторічної норми опадів і їх кількість в цей період склала 75,1 мм. Разом з тим, червень 2004 і 2005 вегетаційних років належав до I категорії років (Kc – 0,5 та-1,0), а 2006 рік (Kc – 1,0) – до ІІ категорії.

 Липень та серпень виявилися найбільш вологими місяцями, за винятком липня 2005 року - випало лише 62 % від середньої багаторічної кількості і серпня –  78 %. Липень всіх досліджуваних вегетаційних років відносився до I категорії: 2004 – 0,9; 2005 – -0,4;  2006 – 0,4. З 18 місяців досліджуваних вегетаційних років по забезпеченості їх опадами, до І категорії (Кс=0,1-1,0) було віднесено 11 місяців (61,1 %); до ІІ категорії ( Кс=1.1-1.9) - 3 місяці ( 16,7%) і до ІІІ категорії ( Кс=2-6.0) – 4 місяці ( 22,2%).

Температурний режим досліджуваних вегетаційних років також різнився від середніх багаторічних даних, проте з  18 місяців вегетаційних років до 1 категорії років належало 61%, II – 28 % і до III – 11%.Березень 2004 і 2005 років належав до І категорії (Кс = 0,9 та -0,7);2006 року – до IІ категорії (Kc=-1,2). Квітень всіх років виявився набагато теплішим порівняно з багаторічними даними і належав до ІІ категорії в 2004 році (Kc=1,4); в 2005 і 2006 роках до ІІІ категорії (Kc=1,4 і 3,2).

Травень характеризувався дещо пониженими температурами порівняняно з багаторічними даними і належав в 2005 (Kc=-0,1) і 2006 роках  (Kc=0,5) до I категорії років; а  в 2004 році до ІІ категорії (Kc=-1,4). Червень 2005 року відповідав середніх багаторічних даним, а в 2004 і 2005 роках температура була дещо вищою: 2004 і 2005 роки.- I категорія (Kc=0,6 і 0); 2006 р. до ІІІ категорії (Kc=1,9). Липень та серпень виявилися найбільш спекотними порівняно з середніми багаторічними даними . При цьому серпень всіх досліджуваних вегетаційних років  та липень 2006 року належали до ІІІ категорії років, а липень 2004 і 2005 р. до ІІ категорії років. Характеризуючи в цілому роки досліджень варто відмітити, що температурний режим був сприятливий для вирощування пшениці ярої. При цьому опади протягом вегетації розподілялись нерівномірно, зокрема на початку вегетації у 2004 році, та у червні і липні 2005 та 2006 років.

Агротехнічні умови проведення досліджень. Дослідження з питань впливу попередників, норми висіву та системи удобрення на ріст, розвиток, урожайність та якість зерна сортів пшениці ярої проводили шляхом закладання польового досліду, відповідно до загальноприйнятих методик, за чотирифакторною схемою (табл. 1). Загальна площа ділянки складала 12,6м² , облікової – 10 м², у шестиразовому повторенні, розміщення ділянок систематичне.