Яринчин А.М. Взаємодія озимої пшениці та збудників хвороб зерна в агроценозах України

Короткий зміст

Огляд літератури

На основі аналізу узагальнених даних літератури висвітлено біологічні особливості грибів рр. Fusarium і Alte aria, поширеність та шкодочинність фузаріозу колоса і альтернаріозу. Узагальнені відомості про методи створення інфекційних фонів збудників фузаріозу колоса при вивченні стійкості сортів озимої пшениці. Описані особливості взаємодії збудників фузаріозу колоса і альтернаріозу з тканинами рослини-живителя, механізми проникнення і поширення збудників хвороб зерна в тканинах рослини-живителя. Наведені дані про роль ферментативної активності грибів рр. Fusarium і Alte aria в процесах життєдіяльності.

УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Стійкість до фузаріозу колоса перспективних і рекомендованих для виробництва сортів та збір інфекційного матеріалу збудників фузаріозу і альтернаріозу проводили на природному інфекційному фоні в трьох агрокліматичних зонах України: Полісся – Житомирська (Андрушівська державна сортовипробувальна станція (ДСВС)) і Київська (Бородянська ДСВС) області; Лісостеп – Тернопільська область (Тернопільська ДСВС); Степ – Херсонська область (дослідні поля Інституту землеробства південного регіону, м. Херсон). Вивчення стійкості сортозразків озимої пшениці з метою пошуку ефективних джерел стійкості і особливостей заспорення поверхні зернівки на штучному інфекційному фоні фузаріозу колоса проводили в умовах Київської області (на дослідному полі Інституту захисту рослин УААН (ІЗР) у с. Глеваха). Лабораторні дослідження з вивчення енергії проростання, схожості, внутрішнього зараження хворобами, заспорення поверхні зерна озимої пшениці, а також електронно-мікроскопічні дослідження проводили на базі ІЗР у лабораторії імунітету сільськогосподарських культур до хвороб. Визначення видового складу збудників фузаріозу і альтернаріозу, дослідження конкурентних відносин між збудниками хвороб зерна, а також дослідження ферментативної активності грибів проводили на базі Інституту мікробіології і вірусології НАН України у відділі фізіології та систематики мікроміцетів. Наведена коротка характеристика природно-кліматичних умов районів проведення досліджень і метеорологічні дані вегетаційних періодів 2003–2005 рр.

Польові обліки ураженості рослин фузаріозом колоса і збір інфекційного матеріалу проводили за загальноприйнятою методикою (Рекомендации..., 1988), у фазу молочно-воскової стиглості зерна. Визначення енергії проростання, схожості, зараженості хворобами проводили методом пророщування зерна у вологих камерах згідно ДСТУ 4138-2002 та загальноприйнятих в фітопатології методик (Методические рекомендации..., 1989; Наумова Н.А., 1970). Ідентифікацію видів здійснювали при мікроскопічному дослідженні з урахуванням морфологічних особливостей їх мікро- і макроконідій, наявності або відсутності хламідоспор (Билай В.И., 1977; Domsch, Gams, Anderson, 1980; Ellis M.B., 1993; Пидопличко Н.М., 1977; Booth C., 1971; Gerlach W., Nirenberg H., 1982; Nelson P.E., Tousson T.F., Marasas W.T.O., 1983). Заспореність поверхні зерна визначали шляхом змивання суспензії спор (ДСТУ 4138-2002). Визначення взаємодії різних видів фузаріїв на поживному середовищі проводили методом лунок (Методы експериментальной микологии, 1982). Патогенність ізолятів грибів р. Fusarium визначали шляхом зараження набору сортів озимої пшениці, використовуючи індивідуально-парні касети (Клечковская Е.А., 1999). Інфекційний фон фузаріозу колоса створювали шляхом обприскування колекції сортів озимої пшениці суспензією конідій грибів р. Fusarium за загальноприйнятою методикою (Бабаянц Л., Мештерхази А., Вехтер Ф. и др., 1988). Дослідження розвитку різних структур гриба проводили за допомогою електронної мікроскопії за загальноприйнятими методиками (Карупу В.Я., 1984). Активність ферментів обміну вуглецевих сполук визначали якісним методом, розробленим в лабораторії фізіології грибів Інституту ботаніки Регенсбурзького університету (ФРН) (Molitoris H.P., 1978; 1986, Molitoris H.P., Schaumann K., 1986). Активність каталази визначали модифікованим нами методом визначення каталазної активності Beers and Sizer (Beers R.F., Jr., and Sizer J.W., 1952). Статистичну обробку проводили за методикою Б.А. Доспехова ( 1979).

Поширення ФУЗАРІОЗУ КОЛОСА ТА АЛЬТЕРНАРІОЗУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ

Поширення фузаріозу колоса, визначене шляхом польових обліків. Обліки упродовж трьох років досліджень виявили поширення фузаріозу колоса до 17,7% на 30 перспективних та рекомендованих для виробництва сортів на природному інфекційному фоні збудника хвороби. Ознаки ураження озимої пшениці були нетиповими – в основному у вигляді знебарвлення лусочок без специфічного рожевого нальоту міцелію грибів.

Ураження різних сортів озимої пшениці коливалося в залежності від року і місця досліджень від 0% до 17,7% (табл. 1). Найбільший розвиток хвороби спостерігався в зонах Полісся і Лісостепу. В посушливих умовах зони Степу практично не було виявлено ознак ураження під час вегетації озимої пшениці.