Державний фінансовий контроль у забезпеченні економічної безпеки України : Государственный финансовый контроль в обеспечении экономической безопасности Украины

Короткий зміст

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми та її важливість, мета і завдання наукового дослідження. Визначено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження, подано апробацію роботи.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи державного фінансового контролю у контексті економічної безпеки держави” розглянуто сутність і роль державного фінансового контролю у забезпеченні економічної безпеки держави, систематизовано основні види, форми та методи його здійснення, а також досліджено та узагальнено позитивний досвід для України сучасних моделей систем державного фінансового контролю в країнах Європейського Союзу.

Серед сучасних основних і реальних загроз національній безпеці України в економічній сфері виділяється ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки, що є досить загальним підходом і потребує подальшої деталізації та конкретизації. У системі економічної безпеки державний фінансовий контроль повинен виступати важливим елементом та дієвим інструментом забезпечення.

За останні роки держава фактично втратила координуючу та спрямовуючу роль у формуванні політики стосовно контролю за державними фінансовими ресурсами та майном. Послаблення державного фінансового контролю на центральному рівні відбувалося одночасно із втратою фінансового контролю на місцевому рівні. Наведені фактори суттєво вплинули на інституційну розбалансованість системи державного фінансового контролю. Внаслідок чого, особливо в останні роки, відбулося значне погіршення стану фінансово-бюджетної дисципліни. На сьогодні у 80 відс. перевірених бюджетних установ фіксуються основні фінансові порушення, такі як, незаконні витрати та недостачі державних ресурсів, нецільові видатки бюджетних коштів.

Формування сучасної дієвої системи державного фінансового контролю в Україні має відбуватися на новому підході відносно поняття „контролю”, як функції держави. Основною метою державного фінансового контролю повинно стати підвищення ефективності управління державними фінансовими ресурсами, попередження та профілактика фінансових порушень, сприяння у досягненні раціональності та ефективності при використанні державних фінансових ресурсів.

Функціонування системи державного фінансового контролю має забезпечуватися обґрунтованою систематизацією її основних форм, видів та методів у єдину класифікацію. На практиці це вирішить питання дублювання функцій та повноважень контролюючих органів, сприятиме створенню єдиної інформаційно-комунікативної системи, поліпшить якість системи підготовки і перепідготовки кадрів у цій сфері, а також наблизить вітчизняне законодавство до сучасних міжнародних вимог та стандартів.

Позитивний досвід сучасних європейських систем державного фінансового контролю доцільно застосувати при організації сучасної моделі розвитку системи державного фінансового контролю в Україні, переорієнтувавши її від централізованих командно-адміністративних методів управління до демократичних. Головним принципом побудови сучасної європейської системи державного фінансового контролю є її децентралізація, що й має стати основою при розробці Стратегії розвитку державного фінансового контролю в Україні.

У другому розділі „Особливості державного фінансового контролю в забезпеченні економічної безпеки України” досліджено стан нормативно-правової бази у цій сфері, проаналізовано організаційно-функціональну структуру системи державного фінансового контролю, здійснено оцінку стану фінансово-бюджетної дисципліни, як критерію економічної безпеки держави, досліджено систему відповідальності учасників бюджетного процесу.

Діюча нормативно-правова база у цій сфері характеризується недосконалістю, розрізненістю у підходах і принципах основних положень, а також наявністю протиріч в окремих актах законодавства. Досить часта зміна законодавства, що останнім часом відбувається в Україні певною мірою не наближає, а навпаки віддаляє від формування правової цілісної системи державного фінансового контролю. Нормативно-правова база у сфері державного фінансового контролю в Україні не відповідає масштабам та глибині процесів управління фінансовими потоками держави в умовах ринкової економіки, характеризується безсистемністю, має принципові вади та прогалини.

На практиці існує повна залежність ефективності контрольних процедур від якості нормативно-правового забезпечення, оптимальності розподілу функцій і повноважень у цій сфері, а також слабкого механізму взаємодії з питань державного фінансового контролю.

Дотримання фінансово-бюджетної дисципліни є одним з ключових інструментів забезпечення стабільного бюджетного процесу, що вимагає ефективного управління і чіткого контролю з боку держави та органів місцевого самоврядування. Показники звітності Головного контрольно-ревізійного управління про контрольно-ревізійну діяльність за останні 5 років, які лише частково характеризують стан фінансово-бюджетної дисципліни в Україні, свідчать про значну кількість та обсяги виявлених фінансових порушень, що є наслідком неспроможності існуючої системи фінансового контролю ефективно здійснювати державні функції з контролю на всіх рівнях управління. Звіти про результати контрольно-ревізійної діяльності органів Державної контрольно-ревізійної служби, які є також елементом контрольних заходів, складаються за старою системою показників, що суттєво впливає на об’єктивність та достовірність даних про стан фінансово-бюджетної дисципліни в країні. Необхідно застосовувати новий підхід та механізми щодо формування системи об’єктивної оцінки стану фінансово-бюджетної дисципліни в державі.

Значне погіршення стану фінансово-бюджетної дисципліни, що в останні роки фіксується в переважній більшості в діяльності бюджетних установ відбувається з одночасним скороченням кількості перевірок в них та значним зменшенням частки перевірених бюджетних установ у загальній кількості підприємств, які охоплені контрольними заходами.

Система державного фінансового контролю в Україні характеризується низьким рівнем інформаційного та програмного забезпечення діяльності контролюючих органів, що не дозволяє сформувати єдину інформаційно-аналітичну систему державного фінансового контролю і перешкоджає складанню єдиної звітності про стан фінансово-бюджетної дисципліни

Ефективна та дієва система державного фінансового контролю може функціонувати лише за умови існування чіткої системи відповідальності. В Україні відсутні більшість з ознак європейської системи відповідальності учасників бюджетного процесу, за умов неврегульованості на законодавчому рівні. При визначенні міри покарання за вчинення конкретного бюджетного правопорушення відсутній механізм встановлення ступені відповідальності. Внаслідок чого, останні роки на фоні значного збільшенням обсягів та кількості порушень, які призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави зменшується кількість (у співставних одиницях) осіб притягнутих до адміністративної, кримінальної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Окрім того, зниження рівня відповідальності учасників бюджетного процесу відбувається через неефективну державну політику у сфері державного фінансового контролю. Чітка регламентація відповідних норм, з урахуванням досвіду країн з розвинутою економікою, створять ефективні умови для побудови дієвої системи відповідальності в Україні.

У третьому розділі „Стратегія розвитку державного фінансового контролю України” розроблено основні організаційно-методологічні засади формування Стратегії розвитку державного фінансового контролю (далі – Стратегія) на довгострокову перспективу.

Детальний аналіз сутності та особливостей державного фінансового контролю показав, що існує комплекс проблем у цій сфері, які потрібно вирішувати у науково-практичній площині. Вирішити їх не можливо локальними заходами, оскільки масштабність та глибина процесів вимагає розробки та впровадження Стратегії, яка стане основою державної політики у цій сфері на довгострокову перспективу. Суб’єктом такої Стратегії повинна виступати державна система влади та органи місцевого самоврядування. Об’єктом – система державного фінансового контролю.

При створенні дієвої та ефективної системи державного фінансового контролю ключовими сегментами, які слід враховувати, при формуванні стратегічних завдань та пріоритетів є наступні: теоретико-методологічна і нормативно-правова база, організаційно-функціональна структура; науково-дослідна і навчальна база; кадрове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення; інформаційно-комунікативна інфраструктура.

Виділяються такі стратегічні завдання державної політики у сфері державного фінансового контролю: 1) створення єдиної термінологічної бази; 2) зосередження системи державного фінансового контролю на  бюджетному процесі; 3) створення ефективної моделі системи державного фінансового контролю на центральному та місцевому рівнях управління; 4) впровадження чіткої системи відповідальності у фінансово-бюджетній сфері; 5) забезпечення належного стану фінансово-бюджетної дисципліни; 6) гармонізація та координація фінансового контролю на центральному та місцевому рівнях управління; 7) застосування найкращого позитивного міжнародного досвіду при здійснені відповідних реформ.

Одним з ключових напрямів Стратегії має бути розвиток системи муніципального фінансового контролю, як основи забезпечення функціонування важливої складової бюджетної системи - місцевих бюджетів. А саме, створення в органах місцевої влади всіх рівнів системи внутрішнього контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів та комунального майна і системи зовнішнього незалежного контролю на регіональному та місцевому рівнях. Для реалізації зазначеного, слід впровадити відповідну державну цільову програму, завдяки якій муніципальний фінансовий контроль перетвориться на дієвий інструмент управління у фінансово-бюджетній сфері на місцевому та регіональному рівні.

Від впровадження Стратегії передбачаються такі результати: забезпечення в повному обсязі надходжень до бюджету податків, зборів та обов’язкових платежів; поліпшення стану фінансово-бюджетної дисципліни та збереження його на належному рівні; зменшення кількості та обсягів фінансово-бюджетних порушень; вдосконалення системи відповідальності учасників бюджетного процесу; посилення координуючої та спрямовуючої ролі держави в системі фінансового контролю. В результаті реалізації Стратегії сформується відповідна система противаг щодо уникнення загрози з ослаблення системи контролю у сфері економіки, яка сприятиме оздоровленню фінансово-кредитної сфери та збалансованому розвитку бюджетної сфери.