ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Короткий зміст

У першому розділі „Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження регіонального медичного комплексу” розкрита сутність понять „медичний комплекс”, „національний медичний комплекс”, „регіональний медичний комплекс”, „територіальна організація медичного комплексу”. Зокрема зазначається, що національний медичний комплекс – це сукупність всіх типів медико-оздоровчо-профілактичних, фармацевтичних, санітарно-епідеміологічних та інших закладів медичного профілю з їх господарською інфраструктурою в межах держави.

Кожен національний МК включає регіональні медичні комплекси, які є нижчими за рівнем ієрархії від національного, оскільки функціонують у межах адміністративних областей та макрорегіонів. Отже, регіональний медичний комплекс слід розглядати як систему лікувальних, лікувально-профілактичних, санітарно-протиепідемічних та багатьох інших медичних, медико-обслуговуючих, медико-промислових установ, що забезпечують усі можливі напрямки оздоровлення та відпочинку населення регіону шляхом раціональної організації системи охорони здоров’я.

Охорона здоров’я – це система державних, громадських та індивідуальних заходів, яка сприяє поліпшенню здоров’я людей, запобігає їх захворюваності та передчасній смерті, забезпечує активну життє- та працездатність населення на основі комплексу чинників природного та соціально-економічного характеру.

Під територіальною організацією медичного комплексу слід розуміти закономірний процес розміщення відповідних підприємств і установ, виникнення і функціонування їх просторових поєднань та системних утворень у тісній взаємодії з територіальними системами розселення і виробництва під впливом переважно соціально-економічних та географічних чинників у певній системі просторово-часових координат. Особливості територіальної організації МК визначають такі види структур, як компонентна, територіальна та управлінська.

Специфіку функціонування і територіальної організації національного МК визначає значна кількість чинників, головними з яких є: територіальні відміни у густоті населення, його національному та віковому складі; історичні передумови розвитку та традиції населення; спеціалізація і неоднорідність галузевої структури господарства та потреби у відповідній фаховій підготовці трудових ресурсів; розподіл (розміщення) виробництва по території країни. Виходячи з останнього, національний МК доцільно розглядати як міжрегіональну територіальну систему, до складу якої входять окремі регіональні підсистеми (регіональні МК) з їх структурно-компонентними особливостями.

Регіональний МК, як підсистема національного МК, є конкретною формою просторової організації медико-оздоровчого процесу у межах господарського регіону. Елементами його територіальної структури виступають: а) медичний пункт; б) медичний центр (центр медичного обслуговування); в) вузол медичного обслуговування; г) район медичного обслуговування. Усі названі елементи територіальної структури РМК утворюють місцеві, районні, міжрайонні, обласні та міжобласні територіальні (просторові) системи медичного обслуговування.

Компонентна структура РМК формується на основі співвідношення у регіоні медико-економічних та медико-соціальних параметрів функціонування галузей та видів господарської діяльності. Усі підсистеми РМК перебувають у тісному зв’язку та взаємодії (рис.1). В наданні різних видів медичних послуг населенню регіону беруть участь медичні заклади усіх ієрархічних рівнів незалежно від їх спеціалізації, значення та організаційної приналежності.