| Короткий зміст: | У Вступі обгрунтовано актуальність теми, її хронологічні межі, визначено мету й основні завдання, об’єкт, предмет, наукові принципи і методи дослідження, аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації.
У першому розділі - “Українська еміграційна преса США і Канади як предмет журналістикознавчого дослідження” розкрито джерельну базу, проаналізовано літературу, що стосується проблеми дисертаційної роботи. Зокрема, усі джерела з цієї тематики можна поділити на дві великі групи. До першої з них належать праці українських дослідників, які побачили світ в Україні до більшовицького перевороту 1917 року та за межами України, до другої – дослідження вітчизняних науковців, видані впродовж остатніх років, коли Україна стала незалежною державою і з’явилася можливість об’єктивно, неупереджено проаналізувати історію виникнення та розвитку української еміграційної преси у США та Канаді, з’ясувати її роль в житті української нації.
До окремої групи досліджень варто зарахувати праці, автори яких, що перебували під тиском ідеологічної радянської системи, усе ж намагалися більш-менш об’єктивно висвітлити життя української еміграції у США та Канаді, ввести до наукового обігу документальний матеріал, що не виходив за рамки відповідних обмежень.
Одним з перших видань, присвячених українській діаспорі, є книга Ю. Бачинського “Українська імміграція у З’єдинених Державах Америки”, що вперше побачила світ у Львові 1914 р., а нещодавно була перевидана у США. І хоча преса у ній не є головним об’єктом дослідження, проте Ю. Бачинський усе ж, хоча й побіжно, розглядає її у культурологічному контексті. Натомість А. Животко у своїх працях “Нарис історії української преси” (Подєбради, 1937), “Історія української преси” (Мюнхен, 1989-1990) акцентував увагу лише на історії преси, однак оскільки в цих порівняно невеликих за обсягом книгах він розглядає і пресу, що функціонувала як на теренах України, так і поза її межами, то, зрозуміло, що історія української еміграційної преси в США і Канаді знайшла в працях А. Животка лише побіжну і поверхову характеристику. Здебільшого названо лише найбільш популярні часописи і в короткому нарисовому плані подано їх історію.
Вагомим дослідженням, присвяченим українській еміграційній пресі США та Канади, є праці М. Марунчака “Історія преси, літератури, друку піонерської доби” та двотомник “Історія українців Канади”. У першій з них М. Марунчак аналізує періодику до 20-х років ХХ ст., з’ясовує причини та умови появи видань, окреслює тематичну проблематику публікацій. У двотомній праці вчений розкриває суспільно-політичні умови виникнення діаспорної преси у США і Канаді, визначає історичні рамки трьох періодів еміграційних хвиль, вказує на роль і значення преси як важливого чинника у становленні української громади в Канаді.
Історичні передумови виникнення української преси в діаспорі Канади скрупульозно описав М. Боровик. Дослідження цієї проблеми викладені у його наукових працях “Початок української преси в Канаді”, “Українсько-канадська преса та її значення для українських меншин в Канаді”.
На окремих фактах використання діаспорою ролі преси як об’єдну–вального чинника нації, наскільки дозволяли рамки офіційної радянської ідеології, наголошував А. Шлепаков у своїй праці “Українська трудова еміграція у США і Канаді (кінець ХІХ – початок ХХ століття)”.Водночас він з’ясовував і передумови, що сприяли еміграції українців до США і Канади.
Опрацьований фактичний та довідковий матеріал свідчить про те, що першим двомовним виданням в еміграції був часопис “Аляска Геральд” (1868 р., США); першим українсько-англійським примірником став його додаток “Свобода” (серпень 1868 р.); першою українською газетою у США, надрукованою кирилицею, була газета “Америка” (1886 р.); перший двомовний українсько-англійський часопис Канади - “Сифтонські новини” (1901 р.) першим офіційно зареєстрованим українсько-канадським часописом - “Канадійський Фармер” (1903 р.). Майже всі дослідники еміграційної преси цього періоду сходяться на думці, що саме “Кана-дійський Фармер” був першою україномовною газетою на американському континенті.
Початок 90-х рр. ХХ сторіччя позначений зародженням нового етапу у розвитку історіогрофії української журналістики. Найважливіші завдання української преси, стратегія і тактика журналістської творчості, система національної преси, результативність журналістської діяльності, її сучасний стан, перспективи розвитку стали предметом дослідження провідних науковців України - В. Лизанчука, О. Пономарева,
О. Сербенської, Н. Сидоренко та ін. Еміграція та еміграційна преса грунтовно опрацьована в дослідженнях О. Гриценко, Ф. Заставного, М. Присяжного, М. Романюка, Ю. Тернопільського, М. Тимошика та ін.
У другому розділі - “Культурно-історичне тло та мовні особливості преси української діаспори у США і Канаді“ встановлено, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. через ряд суспільно-політичних, історичних причин сотні тисяч українців змушені були залишити етнічні території. Відчуття інформаційного голоду спонукало інтелігенцію української еміграції зробити все для того, щоб з’явилася періодична преса. Започаткування українською діаспорою у США і Канаді своїх видань зумовлене: 1) потребою інформувати українське та англомовне населення США й Канади про події та проблеми в житті української діаспори і в Україні; 2) потребою створити інформаційний зв’язок між Україною й етнічними українцями діаспори, які не володіють українською мовою. Українці у США і Канаді впродовж років існування СРСР не мали змоги підтримувати тісний контакт з етнічною батьківщиною. Проголошення державної незалежності України позитивно вплинуло на консолідацію українців як ближнього, так і далекого зарубіжжя.
За період з 1991 до 2001 року в діаспорі США та Канади активно продовжили свою видавничу діяльність редакції газет “Свобода”, “Гомін України”, “Українські вісті”, “Америка ”, “Український голос”, “Сівач”,
журнал “Наше життя” та ін. Особливістю цих періодичних видань є те, що вони служать джерелом інформації про перебіг подій як в діаспорі, так і в Україні, своєрідним посібником з вивчення рідної мови у чужорідному суспільстві. Побудова та спосіб відображення оперативної масової інформації у цих виданнях сприяє аналізові основних тенденцій розвитку української мови в діаспорі. Українська мова у США і Канаді виконує такі основні функції: а) є основною ознакою вираження українцями в США та Канаді своєї етнічної приналежності; б) є важливим засобом комунікації між українцями США, Канади, України; в) істотно доповнює номінативний склад англійської мови у її американсько-канадському варіанті власне українськими реаліями з їх етнокультурними особливостями.
До проблеми функціонування української періодичної преси поза межами України, а саме у діаспорі США і Канади, зверталося чимало науковців. Проте еміграційна преса США і Канади з огляду на її лексичний і фразеологічний склад досі не була темою окремого дослідження та грунтовного аналізу, хоча наукові розвідки на основі літературних творів суттєво вплинули на активізацію аналогічних наукових досліджень фразеології періодичної преси.
Для наукового аналізу фразеологічних одиниць та сталих словосполук фразеологічного характеру у мові періодичних видань діаспори США і Канади грунтовно опрацьовано науково-теоретичні засади фразеології, зокрема наукова спадщина Л. Булаховського, І.Білодіда, В. Виноградова, М. Жовтобрюха, М. Шанського; праці дослідників фразеології української мови: Л. Авксентьєва, А. Алефіренка, В. Білоноженка, М. Демського, Р. Зорівчак, А. Івченка, М. Пазяка, Н.Ляшенка, В.Русанівського, Л.Скрипник, С.Телії, В.Ужченка; вивченню газетно-публіцистичного стилю сприяли праці О. Жлуктенка, М. Жовтобрюха, А. Капелюшного, Ю. Шевельова, М. Яцимірської та ін.
У дисертації доведено, що метою української преси у США і Канаді є збереження основних етнічних мовних ознак, оскільки лише мова об’єднує представників однієї національності у свідому етнічну спільноту. Двомовна українсько-англійська періодика, як складова преси української діаспори на північноамериканському континенті, покликана підвищувати інтерес своїх співгромадян, які володіють слабо або не зовсім володіють українською мовою, до суспільних, культурних проблем на території етнічно бать-ківщини. Спосіб відображення цієї інформації сприяє аналізові основних тенденцій стану та розвитку української мови в діаспорі, адже сучасна українська періодика у США і Канаді є складовою загальної системи
національної української мови. На чужоземних територіях вона репрезентує культурно-історичні надбання української нації.
У третьому розділі - “Функціонально-семантичні особливості сталих словосполук фразеологічного характеру (ССФХ) на сторінках діаспорної преси північноамериканського континенту” проаналізовано. З огляду на те, що “функція – 1.Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення, і змінюється відповідно до його змін. 2.Робота кого- , чого-небудь, обов’язок, коло діяльності когось…”, а “семантика – 1.Значення мовних одиниць – окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо” – функціонально-семантичні особливості ССФХ є формою виявлення значення конкретної сталої сполуки, яка є аналізованою і знаходить своє застосування у газетно-публіцистичному тексті.
У різних національних культурах процес розуміння відбувається по-різному. Це залежить від етнонаціональних особливостей людини, що сприймає мовлення. Неспівпадіння мовних картин світу обумовлюється факторами хронологічними, світоглядними, історичними. Читаючи газетно-публіцистичний текст нерідною мовою, реципієнт мимохіть порівнює дві лінгвокультурні спільноти – свою і чужу. Розбіжності створюють для нього складність розуміння. У більшості випадків – це стійкі словосполучення з національним забарвленням. Тому журналіст повинен запропонувати відтворений фразеологізм, який існує у мові реципієнта і має таке ж або подібне змістове навантаження.
Ряд фразеологізмів газетного тексту з виразним “етнокодом” свідчить про відомі, пізнані з дитинства речі, про реакції на них. Лексеми граблі, поріг, сполох, які віддавна існують в українській мові, лягли в основу таких фразеологічних одиниць: наступати на граблі, оббивати пороги, показати на поріг, на дальнім порозі, бити на сполох. Їх суть зрозуміла лише потен-ційним носіям української мови, які володіють нею як рідною. Ці фразео-логізми активно функціонують у мові діаспорних періодичних видань.
В умовах англомовного середовища українська ментальність має свій позитивний внесок. Адже нею – етнокультурою народу – збагачується світова культура, зокрема культура США та Канади.
Лексеми кутя, дідух, вертеп, Багата кутя, коливо в англомовних текстах українських діаспорних періодичних видань відтворюються за допомогою англійського алфавіту таким чином: didukh (forefather), kutya, vertep, Bahata kutya, kolyvo. Ці поняття на означення традиційних
релігійних вірувань та обрядів українців увійшли до складу фразеологічних одиниць: передати куті меду, ні мед ні кутя.
Україномовне стійке словосполучення липнуть до нього, як мухи було відтворене в англомовному тексті як they treat him like a leader and obey his orders, що у дослівному перекладі означає: вони поводилися з ним, як з вожаком (лідером), і корилися його наказам. Для того, щоб англомовний читач зрозумів, про що йдеться, національно забарвлений фразеологізм, який існує лише в українській мові, був відтворений описовим способом, що допомогло розкрити його зміст і суть.
На означення поняття щасливий в українській мові використовується фразеологізм народжений у сорочці, у англійців це to be bo with silver spoon in one’s mouth (бути народженим з срібною ложкою у роті). У одній з діаспорних газет він уведений у текст таким чином: American saying is more attributable to him, “bo with a silver spoon in his mouth”, or, as Ukrainians, say “bo with a shirt on”. Яскраво конотований англійський фразеологізм використаний паралельно з питомо українським. Проте це поодинокий приклад відтворення фразеологічних одиниць у газетно-публіцистичному тексті.
Преса є найточнішим відображенням історичних та суспільних процесів, а тому саме через пресу у мову надходять і закріплюються у ній нові поняття. Частота використання у періодиці діаспори цих сталих словосполук фразеологічного характеру веде до їх фразеологізації. Наприклад: холодна війна, духовний Чорнобиль, зірка-полин, чума ХХ сторіччя, дзвони Чорнобиля, чорний біль. У англійській мові: white-collar crime, blue-collar workers.
Часте і довготривале функціонування фразеологічних одиниць у мові призводить до значної втрати їх емоційно-експресивних властивостей. Слабка стилістична маркованість і високий рівень семантичної абстракції не дозволяють співвідносити такі словосполуки з якоюсь певною і конкретною сферою мовної діяльності. Мова періодичних видань США і Канади багата на такі конструкції, як: без міри, без ліку, ближче до діла, приймати постанову, брати приклад, брати верх, братися за справу, впадати у вічі, мати на увазі, звертати (привертати) увагу , брати участь, викликати інтерес, давати оцінку, бути визначальним, ставити на меті та ін.
У текстах періодичної преси діаспори США і Канади відповідно до комунікативного наміру автора використовуються ті ССФХ, що адекватно відтворюють події і факти суспільного життя. Відбувається певна “прив’язаність” ССФХ до ситуації спілкування, що передбачає поділ цих сталих словосполук за тематичними групами. Кожна група стосується
однієї з ланок суспільного життя. Умовно виділяємо п’ять основних груп з яскраво вираженими номінативно-функціональними особливостями: 1) ССФХ, пов’язані з діяльністю парламенту та уряду (народний обранець, голосувати законопроект, політичний клімат, гілки влади, зоконодавчий фундамент, владні структури, парламенські вакації, президентські вибори, парламентська казна, підбивати підсумки, виборча кампанія, законодавча влада, офіційний заклик; в англійській мові: political doctrine, political elite, presidential elections, state language, right of negative vote); 2) ССФХ на позначення подій і фактів міжнародного життя ( державний візит, діалог на найвищому рівні, стратегічне партнерство, офіційний візит, стіл переговорів, міжнародна арена, високий гість, зона миру, дипломатичний імунітет, міжнародний клімат; у англійській мові: partnership for peace, bilateral agreement, peacekeeping forces, political interference, official visit, foreign policy, kid glove affair, political relations); 3) ССФХ державницької та суспільно-політичної спрямованості (злочини проти людства, знак протесту, етнічна війна, економічна (політична) експансія, білі плями історії, державицька позиція, державний гімн, світова війна, громадська спроможність, демократичні сили держави, уряд народної довіри, національні суверенітети, виборці України; в англійській мові: state secret, places of military glory, public opinion, social and demographic indicators); 4) ССФХ економічної сфери (боргова яма, вільна економічна зона, банківська система, тіньова економіка, погашення заборгованості, державна скарбниця, штрафна санкція, доброчинний фонд, зовнішній борг, торгова війна, фінансовий рейтинг, економічна співпраця, фінансова неспроможність, цінні папери, вітчизняний виробник, валютний фонд, пакет акцій; в англійській мові: budgetary funds, shadow capital, shadow economy, shadow sector); 5)ССФХ на позначення понять і явищ, пов’язаних з юриспруденцією (правова основа, притягати до суду, кримінальна відповідальність, кримінальна справа, кримінальне пере-слідування, провокаційні дії, організована злочинність, правоохоронні орга-ни, рішення суду, смертна кара, оскаржувати результат у суді, брати під варту, відбувати покарання, криміногенна ситуація, судовий позов, служ-бове розстеження; у англійській мові: bring to account, bring to justice,criminal situation, violate the law, the arm of the law, judicial process, shadow sector).
Цілком протилежним явищем у експресивному плані є використання у мові газет і журналів кліше, штампів і сталих словосполук, позбавлених експресивно-емоційного навантаження. Кліше: документ посвідчує, розв’язувати головну проблему сьогодення, залишатися у пам’яті людей, з
метою поліпшення стосунків, виконати роботу, посідати чільне місце; в англійській мові: yours faithfully, yours trully. Штампи: питання надання допомоги, школа життя, виконання завдання, вживати заходів, набувати широкого резонансу, висока оцінка, гідна відсіч, тісна співпраця, гіркий приклад, нова ера; в англійській мові: highest tribune, actual changes. Нейт-ральні звороти у мові газет та журналів діаспори мають номінативний характер і є позбавленими емоційно-експресивного навантаження, але на-віть у цьому випадку вони оживляють текст: мати намір, за спільною згодою, виконувати обов’язки, містити в собі, приходити до висновку, бу-ти присутнім; В англійській мові: offend against the rule, line up behind somebody, lose out, in no way, according to the latest account, to be on someone’s blacklist, to be at someone’s command, to have occasion to do something.
У четвертому розділі “Фразеологічні домінанти у пресі діаспори“ розглянуто, до якої міри лексичні явища – синонімія, антонімія, омонімія властиві фразеологічній системі періодики української діаспори США і Канади. Намагання журналістів послуговуватися фразеологічним багатством української мови у пресі діаспори можна проілюструвати на прикладі заміни загальновживаних лексем, які є домінуючими (“домінанта – основна, панівна ідея, головний панівний принцип”), сталими фразеоло-гічними одиницями у газетно-публіцистичному тексті.
Явище багатозначності тісно пов’язане з явищем фразеологічної синонімії. У газетно-публіцистичному плані, як і в інших дискурсах, потенціал фразеологічних синонімів найкраще виявляється при зіставленні контекстів, у які вони входять.
Синонімічними на означення поняття говорити є: виступати з доповіддю (З доповіддю про соціально-політичну ситуацію в Україні виступив … Ігор Меркулов) – звертатися зі словом (Зі словом до присутніх звернувся Владика Мирослав Іван Любачівський).
Лексема із семантикою байдуже відтворена фразеологізмом ні холодно ні гаряче у реченні: На таку “дрібницю” мешканець української столиці, очевидно, й не зважає, оскільки йому від того ні холодно ні гаряче. У фразеологічному словнику української мови знаходимо суміжні поняття: хоч трава не рости, море по коліна (по коліно); як з гуски вода; ні знобить ні гріє; хоч вовк траву їж.
Зазвичай, фразеологізми вступають у синонімічні зв’язки з лексемами: бути у пригоді – домагати; перешкоджати; записати в історію золотими буквами – увічнювати; оббивати пороги – просити; покласти основу – створити; підняти руку – побити; обливатися слізьми – плакати; спинатися на ноги – підростати; гнути коліна – підлещуватися. Явищем фразеологічної синонімії охоплена значна частина фразеологізмів, які творять синонімічні ряди: доливати оливи – підливати масла у вогонь; стати на ноги – зводити (встати, піднятися, стинатися) на ноги; скидатися на дурницю – відгонити абсурдом (доходити до абсурду); бути на заваді – стати (кілком в горлі, на дорозі, на перешкоді); стати на шлях - вступити на дорогу.
Дуже часто лексичний склад фразеологічних одиниць піддається у публіцистичному тексті різноманітним авторським змінам. Ці зміни фіксуються словниками і вважаються нормативними. Їх називають варіантами: надання чинності (сили) законопроекту; бути під віданням (під урядом) чиїм; давати в позику (в позичку); перебороти перепони (ворогів, труднощі); подавати голос за (на) кого; зламати (порушувати) договір .
В англомовному газетному тексті: with one accord (concent) - одностайно; take into account (consideration) - брати до уваги, враховувати; key-note address (speech) - виступ, який задає тон зборам; change (swap) - horses while crossing a stream – здійснювати великі зміни у непідходящий або небезпечний момент; by (according to) all accounts - на спільну думку, за спільними вигуками; pride goes before cafall (pride will have a fall) - гордість до добра не доводить.
У фразеології української преси США і Канади спостерігаються функціонування одноструктурних і різноструктурних антономічних пар: а) різноструктурні: звільнитися з пут (Україна звільнилася з пут неволі, закріплює свою державну незалежність, щоб збудувати світле майбутнє для своїх дітей) – заманювати в ярмо (Вона заманює їх в нове, тим разом “солодше” ярмо); закабалити в неволю (Краще б тому, хто підніме перо до підпису в імені України, скочити у кип’яток, ніж закабалити наш народ у нову неволю); покласти зброю (Для нього усі ті, хто поклав зброю перед німецькими вояками, були зрадниками…) – ставати в оборону (Вони не стали в оборону невинного українця); б) одноструктурні: брати до уваги ( У випадку, коли ситуація наглить, береться до уваги те, що потребує наших заходів) – (не) брати до уваги; дивитися на світ своїми очима (Вони якимись своїми очима дивляться на світ, краще розуміються на всіх цінностях разом узятих ) – дивитися на світ чужими очима.
Наявність антонімів у системі фразеології сприяє розвиткові проти-лежного лексичного значення, що є важливим зі стилістичного погляду.
Властивим для періодики США і Канади (української і українсько-англійської) є явище творення фразеологічних омонімів: через край – через край (понад міру, дуже сильно); вибити з сідла – вибити з сідла (позбавити кого-небудь певного становища, упевненості в собі); обламати боки – обламати боки (побити, принизити кого-небудь); проти течії – проти течії (діяти самостійно, всупереч усталеним поглядам) та ін. В англійському тесті: to chop and change - to chop and change (проводити товарообмін, купувати і продавати – часто змінювати); the cat is out of the bag - the cat is out of the bag (кота витягли з сумки (мішка) – секрет став відомим); take the chair - take the chair (взяти крісло – зайняти місце голови – відкрити збори).
Фразеологічні омоніми, утворені шляхом запозичення із професійної термінології суттєво впливають на процес поширення соціальної інфор-мації: тримати руку на живчику (мед.) – тримати руку на живчику (не відставати від нових вимог життя); доливати оливи (госп.) – доливати оливи (підсилювати, розпалювати, збуджувати чимось певне почуття, переживання, суперечку і т.ін.); підвищувати голос (муз.) – підвищувати голос (говорити голосніше, підвищувати тон, сердячись); моя хата скраю (побут.) – моя хата скраю (кого-небудь щось не стосується, не його справа, хтось не повинен це робити, здійснювати і т.ін.); затуляти рота (побут.) – затуляти рота (замовкати).
Одне і те ж слово вступає у зв’язки з іншими, творячи нові вільні та сталі словосполуки, розширюючи тим самим багатий образний і суто номінативний фонд української та англійської мов: Мати: … підстави; на совісті; …намір; …право голосу; …шанс; …дозвіл; …нагоду; …наслідки; …на увазі; …сумнів; …успіх; …перевагу. Ухвалювати: …рішення; …пос-танову; …питання. Бути: …присутнім; …зацікавленим; …байдужим; …безвідповідальним. Кримінальна (-е): …справа; …ситуація; …практика; …відповідальність; …переслідування; …постанова; …звинувачення. Пар-ламентська (-і): …криза; …вакації; …рішення; …питання; …звинувачення. Умови: створювати…; диктувати. Класифікація за опорним словом в англомовному публіцистичному тексті: Force(s): air…(повітряні сили); peacekeeping…(миротворчі сили); the balance of…(рівновага сил); labour…(трудові сили); to put in…(впроваджувати в дію). Political: …relations (політичні зв’язки); …interference (політичне втручання). Criminal: …prosecution (кримінальний захист); …situation (кримінальна ситуація); …charge (кримінальне обвинувачення). Law: civil… (цивільне
право); commercial… (комерційне право); municipal… (муніципальне право); business… (торгівельне право); to answer before the… (відповідати перед законом). Вказані вище дистрибутивні поля не є змінними і необме-женими, оскільки у ролі опорної у них не може бути будь-яка лексема.
Аналіз зафіксованих ССФХ та ФО свідчить, по-перше, про використання на сторінках періодики тих фразеологізмів, які є найбільш уживаними і широковідомими у розмовному (побутовому) мовленні; по-друге, незважаючи на мовну вправність професійні журналісти і дописувачі не використовують увесь спектр мовного багатства, зокрема фразео-логічного, що свідчить про звуження сфери вжитку сталих та стійких одиниць мови.
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення дисертації.
Період 1991-2001 років став етапом відкриття нових перспектив перед світовою громадськістю щодо вивчення української діаспори. Преса як джерело масової комунікації почала відігравати вагому роль у налагодженні нових зв’язків між Україною й етнічними українцями у США і Канаді. Особливо виразними на тлі інших видань виявилися газети “Америка”, “Українські вісті”, “Український голос”, “Свобода”, “Сівач”, “Народна воля”, журнал “Наше життя”.
Взаємозв’язок не лише на політичному, міжнародному, економічному, але й на мовному рівнях між українцями у США і Канаді з Україною простежується і підтверджується значним відсотком використання ССФХ у газетно-публіцистичних текстах, що свідчить про рівень володіння українською мовою емігрантами з України різних поколінь. Детальний аналіз кількісного наповнення тематичних груп у відсотковому відношенні вказує на особливо високу зацікавленість громадськості української діаспори проблемами діяльності українського парламенту й уряду (30%), економічними проблемами (20%) і міжнародними відносинами (28%). У англомовних текстах преси української діаспори це становить відповідно 35%, 25%, 23,8%.
Комбінаторні властивості сполучуваності ССФХ у газетному мовленні США і Канади передбачають окреслення дистрибутивних полів найужи-ваніших лексем. Аналіз цих лексем і згрупування їх за частинами мови дозволяє зробити висновок про те, що найпоширенішими є дистрибутивні властивості в іменників, дієслів і прикметників. У відсотковому відношенні це становить відповідно у межах 52%, 37%, 11%.
Функціонування ФО і ССФХ засвідчує наявність синонімічних, омонімічних та антонімічних відношень у мові преси діаспори, її багатство і національний колорит.
Публікації перших років після становлення України як суверенної держави виявляють значне насичення мови заштампованими висловами, які були породжені українською пресою СРСР. Проте вже в середині 90-х років характер мовних засобів, у тому числі і склад ССФХ, почав виявляти чіткі тенденції до оновлення і пошуку досконаліших способів подання журналістського матеріалу, що знову ж таки позначилося на якісному образному складі мови у плані творення нових ССФХ.
Поряд з експресивно забарвленими ССФХ у публіцистичному мовленні діаспори спостерігається використання штампів і кліше, що значно збіднює виражальні властивості дискурсу, а також нівелює особистість автора.
Якісний аналіз ССФХ у відсотковому та кількісному співвідношенні дозволяє зробити висновок про енергетичний позитив ССФХ в українській мові загалом і у мові діаспорної преси як її складової частини, що свідчить про загальний сприятливий генокод нації. На фразеологічному рівні виявлені провідні тенденції в узусі, які є характерними для мови діаспорної преси і знаходять своє відображення у відповідних формах та комбінаціях. Загальний менталітет нації чинить свій позитивний, у глобальному масштабі, вплив на усіх представників української спільноти, що відобра-жається на вербальному рівні.
Тематика журналістських публікацій у досліджуваних виданнях засвідчує актуалізацію й інтерес діаспори насамперед до історичних, культурних, освітянських подій, що передбачає уживання ССФХ, етнолінгвістичний відтінок яких є більш насиченим у порівняні з міжстильовими ССФХ чи тими, які якнайкраще вписуються в контекст подій політичних. З іншого боку, у повідомленнях на суспільно-політичні теми виявлені ті ССФХ, які однаково активно функціонують як у англомовних, так і в україномовних публіцистичних текстах, і становлять спільні фразеологічні фонди обох мов.
Демографічна ситуація країн далекого і близького зарубіжжя у зв’язку зі складністю, економічною нестабільністю в Україні постійно змінюється. Зміни в житті українців далекого зарубіжжя неодмінно позначаються і динамікою у мовній системі українського суспільства:
комунікативні особливості американсько-канадійського-українського суспільства позначаються не лише на реаліях життя, але й на іншомовних впливах на українську мову, що функціонує у засобах масової інформації;
значний інтерес до української етнокультурної спадщини накладає відбиток на американську і канадську культуру, що простежується насамперед у мові. Якщо лексичний рівень мовлення представників української діаспори США і Канади та відповідно їх періодичних видань позначений відносно виразним узусом полонізмів, германізмів, англі-цизмів, то фразеологічний склад української мови в еміграції виявився доволі стійким і найменш видозміненим з огляду на іншомовні впливи, що становить особливий інтерес з позиції культури газетного мовлення;
постійні і тривалі контакти носіїв української мови в останні роки накладають відбиток на мовлення представників, відповідно і мову періодичної преси, в результаті чого спостерігається її “осучаснення” на лексико-фразеологічному рівні;
джерелом виражальних засобів мовлення в українській періодичній пресі США і Канади є літературні норми на лексичному і фразеологічному рівнях української мови в Україні. Це виразно помітно на прикладі аналізованих еміграційних періодичних видань;
діалектні особливості фразеологічних засобів мовлення у періодичній пресі північноамериканського континенту поступово нівелюються, наближаючись до усталених норм сучасного літературного мовлення;
спільність ядра системи забезпечує порозуміння українців Канади, США, України. Завдяки цьому мова виявила дивовижну стійкість і здатність до самозбереження.
Отже, мова періодичної преси еміграції не може бути знівельована, відокремлена чи протиставлена мові етнічних земель. Це єдина система, єдиний неподільний організм, в якому важливо зберегти та збагатити норми загальнонародного мовлення, особливо на лексико-фразеологічному рівні.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Сковронська І. Іншомовна преса в Україні (1917-1998 рр.): бібліографічний аспект // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 1999. – Вип.6. – С.530-535;
Сковронська І. Лексико-семантичний аналіз фразеологічних одиниць двомовних періодичних видань // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2001. – Вип.9. – С.312-318;
Сковронська І. Фразеологічні одиниці та стійкі словосполучення як засіб декодування газетно-публіцистичного тексту (на матеріалах газет “Час-Time”, “Свобода - Svoboda”, “News from Ukraine – Українські вісті”) //
|
