СИНонимия в пенитенциарной лексической подсистеме современного английского языка (функционально-стилистический анализ)

Короткий зміст

У розділі 1 подано основні теоретичні передумови дослідження проблеми синонімії в сучасній англійській мові, сформульовано дефініції таких термінів, як синонім, синонімічний ряд (СР), семантична домінанта (СД), квазісинонім та модифікація. У розділі дається короткий огляд різних підходів до проблеми синонімії, які на цей час набули поширення в теорії.

Хоча немає єдиного підходу до поняття синоніма, різні точки зору можна звести до кількох основних положень. Прибічники першого напрямку вважають, що найважливішим принципом слід вважати принцип близькості або навіть збіг понять – референтів, прихильники другого підходу виходять з близькості денотатів, а прихильники третього вважають вирішальним фактором однаковий набір валентнісних зв’язків. Вважаємо, що абсолютизація будь-якого з підходів може завести в глухий кут і тільки комплексний підхід з урахуванням всіх факторів дозволяє дати найточніше визначення синоніму. Слідом за В.Г. Вілюманом під синонімами ми розуміємо “лексичні одиниці, що мають принаймні один спільний та один різний семантичний компонент” (с¹ – С¹С²), а також принаймні одну спільну формулу дистрибуції (Е¹ – Е¹Е²), збігаються в сполучуваності (F¹ – F¹F²) та, отже взаємозамінювані в одному контексті (w₁Vw₂) та невзаємозамінювані в іншому (w₁V_w2)”.

При виявленні синонімічних корелятів в пенітенціарній лексиці, ми виходили саме з того визначення, яке дозволило, провести дану процедуру з дотриманням критерію максимальної об’єктивності.

пенітенціарної лексики є здебільшого публіцисти, а також автори художніх детективних творів (Чандлер та ін.).

При цьому СР поповнюються не стільки за рахунок цілком нових слів, скільки за рахунок появи узуальних, добре відомих слів, нових ЛСВ, що розвилися в результаті метонімічного і метафоричного перенесення.

У тюремному середовищі нові пенітенціарні елементи з'являються й у результаті поширених у кримінальному жаргоні прийомів - римизації та перенесення на семантично спустошену одиницю, що утворює риму, усіх якісних характеристик пенітенціарної лексеми, що римується, а також у результаті літеро-звукової реверсії (seven - neves).

Аналіз елементів СР з точки зору їхньої етимології показав, що багато з них утворилися в другій половині ХІХ ст. і в першій половині ХХ ст. Наприкінці ХХ ст. цей процес поповнення СР пенітенціарної тематики новими елементами дещо уповільнився у США, але певною мірою пожвавився у Великій Британії, при загальній тенденції до уповільнення цього процесу.

Пожвавлення в цій галузі словоутворення в першій половині ХХ ст. звичайно пов'язують із впливом двох світових війн та їхніх наслідків, перебуванням великої кількості людей у місцях позбавлення волі (концтабори, тюрми і т.ін.).

Отримані результати будуть корисні як, власне, філологам, так і співробітникам пенітенціарної сфери, вони дозволяють краще дізнатися про особливості мовлення всіх, чиє життя так чи інакше пов’язане з виправними установами. Тому ознайомитися з матеріалами дисертації рекомендується філологам, студентам юридичних вузів, співробітникам правоохоронних органів.