ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОСТОГО КОНТАКТНОГО ПОВТОРУ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ



Назва:
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОСТОГО КОНТАКТНОГО ПОВТОРУ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ
Альтернативное Название: ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ПРОСТОГО контактного повтора В современном англоязычном дискурса
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади системного лінгвістичного дослідження простого контактного повтору”. Невизначеність місця ПКП в різноманітних класифікаціях повторів пояснюється відсутністю єдиної теоретичної та методологічної бази для дослідження цього лінгвістичного явища, універсальність якого значною частиною дослідників лише декларується (Н.І.Лихошерст, В.П.Кобков, Д.Е.Розенталь, М.О.Теленкова). Орієнтація окремо на структурно-семантичні (Н.В.Черемісіна), граматико-стилістичні (І.М.Астаф’єва, Н.Т.Головкіна, Н.С.Дужик), синтаксичні (Н.І.Бєлунова, Р.О.Лєпіна) та текстологічні (О.Ф.Папіна, Л.М.Пишна, А.Ю.Корбут) особливості функціонування ПКП дає можливість лише описати його як унікальний феномен у різних підсистемах мови, унеможливлюючи, однак, створення єдиної концептуальної основи для його аналізу.


У даному дослідженні визначаємо місце ПКП в системі повторів за двома критеріями: 1) стилістико-структурними ознаками; 2) ознаками лінійного розташування елементів повтору (його частин) у синтаксичному цілому (реченні або тексті). За стилістичною ознакою: розрізняємо простий повтор, неускладнений  іншими видами повторів: Ham and cheese, ham and cheese – when a man marries, he  lives in the  trees” (Steinbeck) (відмінний від повтору, ускладненого іншими видами повторів (напр., антитезою): “He had seen in our careless commingling of great wealth and great poverty the chaos of an entropic European civilization” (Doctorow)).


За структурною ознакою складові простого повтору можуть належати до різних рівнів мови:


фонетичного: І  < ... > doze off locking my lips with a lovely feeling in my belly Mmmmmmmmm” (Rosen);


– морфологічного: “That is to say, old Billy dreamed dreams while Mrs.Blake emptied the pot” (Cary);


– лексичного: “I was in Warley, riding in a car to the  theatre, Dufton was far away, Dufton was dead, dead, dead” (Braine);


– синтаксичного: “He took a handherchief out of his pocket and dried his eyes. (‘I love him, I love him, I love him’)” (Maugham).


 Складові одиниці можуть повторюватись як повністю, так і частково. Відповідно, в межах простого повтору розрізняємо:


– повний повтор: I must keep my temper. I must keep my temper (Maugham);


– частковий повтор:“But she’ll have to behave here. She’ll have to behave” (Priestley).


За критерієм лінійного розташування виділяємо контактний повтор. Услід за З.М.Саріною, визначаємо контактний повтор як тип повтору, при якому повторювані слова, словосполучення, речення ідуть одне за одним (повний контактний повтор) та відокремлюються розділовими знаками:         а) комою: Good, good. He is a lovely boy”(Segal); б) крапкою: “Hullo, hullo. Hullo!” (Aldington); в) трьома крапками:Blue water – white sails – tennis – golf – horseback riding – driving, /…/ and kisses…kisses…kisses!” (Dreiser);        г) дефісом: “Crash, crash-crash, crash, crash-crash-crash-crash came the whizz-bangs” (Aldington); д) знаком оклику: Dreadful! Dreadful!” put in Samuel” (Dreiser); е) знаком питання: “And what would the morrow’s papers reveal? What? What? (Dreiser); є) тире: “Back there, quick, they need – need help!” (Clavell); ж) розділові знаки відсутні (індивідуальний стиль автора): “When we die everyone will say it was you. You You You” (Smith). Одним з різновидів контактного повтору вважаємо також сполучення слів за допомогою службових частин мови – сполучників та прийменників (напівконтактний повтор), в межах якого виділяємо: а) напівконтактний повтор з факультативним елементом: Millions and millions, and most of them don’t know they are bo yet” (Priestley); б) напівконтактний повтор з обов’язковим елементом: “It rained day after day, and week after week” (Sheldon).


У аналізі ПКП застосовуємо комплексний системний підхід, необхідність якого зумовлена низкою причин: 1) одним з функціональних аспектів ПКП є екстралінгвальний, пов’язаний з певними психічними та психофізичними характеристиками комуніканта, такими, як фізичний та емоційний стан (M.D.Rugg), рівень володіння мовою (J.Wong), обдумування дискурсивної стратегії (H.H.Clark, Th.Wasow); 2) ПКП пов’язаний з принципами економії та надлишковості як тенденціями до удосконалення мови як засобу передачі інформації (С.Л.Гізатулін, В.Г.Гак, В.І.Кодухов);   3) ПКП є результатом когнітивних процесів сприйняття та пізнання світу (О.С.Кубрякова), а в його основі знаходиться психологічний феномен репродукування знань та досвіду (І.В.Соколова); 4) комплексний аналіз ПКП неможливий без розгляду та аналізу прагматичних функцій і їх співвідношення з його структурно-семантичними особливостями (В.Б.Касевич); 5) ПКП реалізується на відповідних рівнях мовної системи (фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному та текстовому), що вимагає врахування максимальної кількості характеристик, притаманних ПКП, а саме: структурно-семантичних, граматико-стилістичних, текстологічних. Таким чином, ПКП в когнітивно-комунікативній парадигмі постає як феномен, що інтегрує низку значущих аспектів мовленнєвої діяльності, а саме:


 екстралінгвальний аспект: ПКП як показник фізичного стану та незвичайного емоційного стану; ПКП як показник рівня володіння мовою спілкування та ємності комунікативної бази, ПКП як прояв особливостей соціального статусу комунікантів;


• когнітивний аспект: когнітивна функція ПКП; когнітологічна функція ПКП;


• комунікативно-прагматичний аспект розкриває інтелектуально-інформативну функцію та ряд комунікативно-прагматичних та мета- комунікативних функцій ПКП;


• лінгвостилістичний аспект розкриває лінгвостилістичні функції ПКП в залежності від типу дискурсу, в якому він реалізується.


Як різновид універсальної мовної категорії повтору ПКП є одним з проявів надлишковості у мовленні. Онтологічна сутність ПКП визначається його функціональними властивостями – це рекурентне відтворення одиниць певного мовного рівня у дискурсі з метою реалізації прагматичної настанови висловлювання.


 Функціональний за своєю природою, ПКП  є дискурсивним утворенням. З одного боку, ПКП є проявом мисленнєвої діяльності, з іншого – комунікативним телеологічним явищем. Слідом за А.Д.Бєловою, В.В.Красних, М.Л.Макаровим, І.С.Шевченко, О.І.Морозовою дискурс – середовище існування ПКП – розуміємо як інтегральний мисленнєво-мовленнєвий феномен, сукупність процесу й результату, що містить як екстралінгвальний, так і суто лінгвальний аспекти. Дискурсивне функціонування ПКП розглядаємо у процесуальному плані (когнітивні та прагмалінгвістичні аспекти ПКП) та у результативному плані (структурно-семантичні та лінгвостилістичні аспекти ПКП в англомовних дискурсах різних типів). Щодо процесуального аспекту ПКП, розглядаємо його когнітивну значущість та інформативність, а також комунікативно-прагматичні чинники вживання.


ПКП реалізує у дискурсі основні групи функцій – мисленнєві та комунікативні, які включають низку функцій нижчого рівня: ряд когнітивних функцій, інтелектуально-інформативну функцію, ряд комунікативно-прагматичних та метакомунікативних функцій. 


Когнітивний аспект ПКП пов’язаний з реалізацією двох найважливіших функцій мови: когнітивної (за М.П.Кочерганом – базової) як функції формування мислення як психічної діяльності та підпорядкованої їй когнітологічної (акумулятивної) як функції накопичення знань (Л.А.Кисельова, В.О.Аврорін). Когнітивну функцію ПКП визначаємо як матеріалізацію мовними засобами певного фрагмента дійсності, коли повторно матеріалізується найбільш актуальний для мовця аспект цього фрагмента. Когнітологічна функція ПКП характеризує його як сполучну ланку між логічним мисленням та умовно-рефлекторною діяльністю, як важливий елемент лінгвокреативної діяльності та невід’ємну частку когнітивного творчого процесу (С.О.Швачко). Сукупність структур з ПКП є також одним з механізмів забезпечення когезії та когерентності розповіді і складовою процесу відтворення засвоєного раніше знання.


Для аналізу співвідношення повторюваних одиниць у межах ПКП доцільним є зіставлення його когнітивно-семіологічної значущості та інформативності. За Л.Ю.Ігнатенко, когнітивну значущість мають лише ті повтори, які заздалегідь плануються адресантом, на відміну від незначущих повторів, які не залежать від його волі та викликані особливостями його фізичного та незвичайного емоційного стану. Когнітивно-семіологічну значущість визначаємо як здатність простих контактних повторів мати значення і бути носіями змісту, який можна здобути в результаті інтерпретації у межах когнітивних систем комунікантів.


Когнітивна значущість не збігається з більш широким поняттям інформативності. Інформативність притаманна лише першій з повторюваних мовних одиниць. Складові ПКП репрезентують один і той же концепт. Не змінюючи референтного значення висловлювання, ПКП змінює його загальний зміст за рахунок додаткового емоційного значення. Впливаючи на когнітивний зміст висловлювання, ПКП мають чітко визначену прагматичну мету (виграти час, привернути увагу, показати незгоду зі співрозмовником, підкреслити основну думку тощо). Когнітивні та комунікативні функції ПКП реалізуються в дискурсі через інтелектуально-інформативну функцію мови, коли ПКП є маркером характеру сприйняття ситуації мовцем. Ми виділяємо такі аспекти фрагменту дійсності: 1) характер чи спосіб виконання референтної дії: How – how did this terrible thing happen?” (Sheldon); 2) вказівка на суб’єкт референтної дії: “No, no. I don’t want you to. I don’t want you to at all. I want him to” (Steinbeck); 3) виділення нового елемента на вже знайомому фоні: “/.../ he is withholding valuable information. Such as? – Such as the location of the senator’s body”(Grisham); 4) опис референтної ситуації за трьома параметрами: а) номінативним: “But you’re a wicked, wicked man” (Maugham); б) дейктичним (часовим, просторовим або особистісним): “He’s never gonna come back to this house,” Paula insisted. “Never, never, never” (Segal); в) релятивним: “He is our daddy,” Paula exploded at him. “He’s ours, he’s ours!” (Segal); 5) вербалізація співвідношення істинності/хибності висловлювання: “Does it say that anywhere on the tie? Does it, does it, does it?” (Segal); 6) експлікація епістемічного модусу знання чи думки: I imagine, I imagine… how can I imagine you alive and well” (Barrett); 7) цитація теми: Kate Erling asked, “From the beginning?” “From the beginning. Well. As you know, we have several hundred new products” (Sheldon).


ПКП виконують також комунікативно-прагматичні функції, пов’язані з цілеспрямованим мовленнєвим впливом та регуляцією людської поведінки в конкретних мовленнєвих ситуаціях. Ці функції, в свою чергу, можна розділити на комунікативні та метакомунікативні. Комунікативні функції пов’язані з реалізацією комунікативно-прагматичної категорії акцентуації на рівні семантики та прагматики висловлювання. Ми виділяємо такі різновиди прагматичної функції ПКП, як: 1) спонукальна (передача волевиявлення з метою спонукання до дії), яка проявляється в мовленнєвих актах: а) проханнях: Look, look, Father,” Nicholas shrilled. “They’re starting now”(Cronin); б) наказах:Nebbich! Out! Out!” Terenia’s mother was apopletic” (Sheldon);; в) запрошеннях: “Well, that’s all right. Sit down! Sit down! I’m very glad they did it” (Dreiser); 2) емоційна (емоційне зараження адресата), яка проявляється в мовленнєвих актах: а) докору/роздратування: Children, children!” called Mrs.Hartley. She looked disapprovingly at her only son” (Gordon); б) радості, подиву, іронії: “People say he’s ashamed of you. Shocking, shocking, after all you’ve done for him” (Gordon); в) розради:Сlyde, Сlyde ,” she exclaimed half aloud, “you wouldn’t do that to me, would you?” (Dreiser); 3) емоційно-оцінна: Where there is discord may we bring harmony. Where there is error may we bring truth” (Thatcher); 4) експресивна (як вираз образності, інтенсивності ознаки чи дії, новизни): “Stay away from this guy - he is very, very dangerous” (Grisham). Реалізація перерахованих вище комунікативно-прагматичних функцій може відбуватися двома шляхами:    1) за рахунок збільшення кількості повторюваних елементів:Yes-yes!was Mitchells only response. He watched George walking away” (Gordon); 2) через передачу подвійної лексико-семантичної інформації (ідіоматичне значення елементів повтору): Come, come, Clyde! This will never do. You mustn’t give up like this” (Dreiser).


До метакомунікативних функцій ПКП відносимо наступні:                   1) контактну (привернення уваги, встановлення та підтримання дружніх та офіційно-ввічливих відносин): Anthony, Anthony, come quick!” (Gordon); 2) фокусування уваги (підкреслення важливих компонентів висловлювання): “Now, what you really need,” he said, kind of excited < ... > “what you really need < ... > is one of these – here artificial teeth to go in the hole” (Aldington); 3) підтвердження та посилення точки зору: “That’s what he wants to do. I know it. I know it” (Hemingway); 4) забезпечення зв’язності дискурсу: “Have you visited one of the bordellos yet?” “I… I, no…no, I, or, haven’t” (Clavell); 5) реалізація комунікативної стратегії (як різновид контактної функції): I’ve – I’ve never had one or an – an operation and, and I don’t … think…” (Clavell).


Когнітивно-комунікативний потенціал ПКП реалізується також у дискурсі низкою лінгвостилістичних функцій: функцією реалізації прагматичних настанов,  інформативно-зображувальною функцією, функцією структурної реалізації дискурсу, функцією формування ідиостилю мовця тощо.


Розділ 2.Лінгвостилістичні аспекти функціонування простого контактного повтору в різних типах дискурсу”. Поряд з іншими стилістичними фігурами ПКП розглядається у роботі як один з параметрів формальної і семантичної організації стилю в різних типах англомовного дискурсу. Залежно від використання ПКП для художнього опису, викладення фактів чи наукового аналізу, на нього накладаються формальні обмеження на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях. Ці обмеження стосуються також лінгвостилістичних функцій, які ПКП виконують у різних типах дискурсу.


Аналіз функцій ПКП в художньому (в тому числі розмовному діалогічному), поетичному, науковому та публіцистичному дискурсі дав можливість виділити три групи функцій, а саме: функції, що є загальними для всіх типів дискурсу; функції, які є обмежено-спільними для декількох типів дискурсу та дискурсно-специфічні функції, характерні лише для одного з наведених типів дискурсу.


Порівнюючи особливості функціонування ПКП в різних типах дискурсу, визначаємо, що спільною особливістю ПКП є забезпечення структурної та семантичної єдності як дискурсу в цілому, так і окремих його елементів. Так, до функцій, що є загальними для всіх типів дискурсу, відносимо такі: 1) реалізація прагматичних настанов: “There was the dark and evil thought about which he must not, he must not think. He must not. And yet-and yet…” (Dreiser); Grim, grim, grim. Dashing hopes that the U.S. economy had hit rock bottom, last week’s figures confirm that the country is still headed down” (Newsweek); 2) інформативно-зображувальна: “I gazed and gazed but little thought What wealth the show to me had brought”(Wordsworth); “An image with high contrast has very light light areas and very dark dark areas” (The Scanner Handbook); 3) функція структурної організації дискурсу: “We should get a doctor quickly.” “We’d… we’d better… better circle for Yokohama” (Clavell); "A highwayman comes riding-Riding-riding - A highwayman comes riding, up to the old inn-door " (Noyes); 4) функція формування ідиостилю мовця (автора): “thousands of cigarette packets, beer and buns and aspirin and wreaths and coffins and faces, faces, more and more faces, strange, meaningless and without end” (Priestley); “From sorrys that never were to the sorriest sorrys we’re ever to see, PERI ranks the contrition competition” (Newsweek).


Такі функції, як емоційно-експресивна та стилізації мови, розглядаємо як спільні для художнього та поетичного типів дискурсу: “We won’t speak ever, ever, ever, ever again” (Smith); “Gas! Gas! Quick, boys An ecstasy of fumbling Fitting the clumsy helmets just in time” (Owen).


Спільними для наукового та публіцистичного дискурсів є такі функції, як репрезентативна та функція організації логічної послідовності викладу: “There are two good reasons to go head-to-head against rival companies, putting one’s own strengths against theirs price for price, model for model, promotion tactic for promotion tactic, and geographic area by geographic area” (Crafting And Implementing Strategy).


Поряд з цим ми виділяємо ряд функцій, які є дискурсно-специфічними. Так, до функцій, що притаманні лише художньому дискурсу, ми відносимо тактико-діалогічні функції підтримання/зміни теми розмови; паузації/ хезитації; згоди/незгоди та вибору більш вдалого звороту мови: “But this is this is … well, something different, you know” (Dreiser).


Специфічною функцією, що характеризує поетичний дискурс, є передача емоційно-підтекстової інформації: THUMP THUMP thumpthumpthump The builder opposite plays Capital all day” (Knight).


Характерною виключно для наукового дискурсу є функція деталізованого опису об’єкта: “that may also allow its suppliers to economize on their warehousing, shipping, and production scheduling costs – a win-win outcome (instead of a zero-sum game where a company’s gains match supplier concessions)” (Crafting And Implementing Strategy).


І, нарешті, функція передачі змістово-підтекстової інформації є специфічною для публіцистичного дискурсу: “If I were Tony Blair, I would be afraid, very afraid” (Sunday Express).


Здатність ПКП до реалізації лінгвостилістичних функцій в сучасному англомовному дискурсі забезпечується його системно-мовними характеристиками.


Розділ 3. “Системно-мовні характеристики простого контактного повтору в сучасному англомовному дискурсі”. Застосування комплексного підходу уможливлює аналіз ПКП в плані статичного, результативного аспекту дискурсу. Під статичним аспектом  розуміємо класифікацію ПКП за формально-категоріальними ознаками. На нашу думку, основним обмеженням існуючих класифікацій повторів за формально-категоріальними ознаками є саме нарізне урахування тієї чи іншої ознаки, внаслідок чого класифікації не дають цілісної картини повтору (див. класифікації З.М.Саріної, А.П.Коваль, В.П.Москвіна та ін.)


Проведений аналіз  мовних характеристик ПКП, що функціонує в англомовному дискурсі, демонструє, що ПКП можуть бути класифіковані за їх системно-мовними ознаками, а саме: лексико-семантичними, граматико-морфологічними, синтаксичними та текстологічними.


За лексико-семантичними характеристиками ПКП являє собою неодноразове відтворення лексичної одиниці у певному відрізку мови. З формальної точки зору ПКП є тавтологічно сталими комплексами, що мають певний (обмежений) набір структур. Ці комплекси ми розглядаємо як:


семантичне дублювання, основними видами якого є: а) ПКП-редуплікація (або ПКП-анадиплоза): “She was far back and running, running like a pale animal through the lake of weeds” (Capote); б) ПКП-тавтологія (підсилення слова його модифікованим варіантом): “So in the coldest cold on the face of the earth, X-rays are struck off...” (Bellow); в) ПКП-плеоназм (як зайве нагромадження лексичних одиниць): “But then you’d be wrong, wrong and everybody else would be wrong” (Sillitoe);


на словотворчому рівні ми виділяємо ПКП, що мають: а) формоутворююче значення (кореневий або частковий повтор): “So’s the talking. Тo talk is easy” (Huxley); б) словоутворююче значення: Gimme, gimme, my name is Jimmie” (Warren);


 ПКП як периферійний засіб ФСП: а) аспектуальності: “He raised the bottle and then put it down, saying, “No, not yet – not yet” (Steinbeck); б) компаративності: “The people woke up more and more, and sung louder and louder”(Twain); в) нумеральності: Suddenly By e < ... > opened his shirt wide on the breast, as if to tear the secret forcibly from that cold heart which had been so loyal to him in life! Nothing! Nothing!” (Conrad). Функціонально ПКП є носієм певного стилістичного значення, засобом вираження нового граматичного значення чи утворення нового слова, однією з особливостей горизонтальної моделі розгортання дискурсу, а також основою утворення сталих словосполучень.


Засоби граматико-морфологічного оформлення ПКП включають повтор різних частин мови. Контактний повтор іменника/займенника – частотне явище в англійській мові, однак різні типи іменників та їх місце в структурі речення суттєво впливають на можливість їх контактного розташування: “A devious one, she is, but then I guess all girl-girl-girls are” (Steinbeck). Займенники набагато важче піддаються контактному повтору: найчастіше їх контактність спостерігається у формах хезитації та у непрямому відмінку: “I can lea all those notes they give you easy enough on the blackboard, but I …I don’t know” (Saxton). Значну роль в структурі ПКП відіграє збільшення кратності його елементів, що сприяє підвищеному прагматичному впливу на реципієнта: “All right. Good-bye, dads, dads, dads, dads” (Fitzgerald).


Повтор прикметника, частотність якого є значно меншою у порівнянні з іменниковим, найчастіше вживається при звертанні, оцінці явища, події, а також у функції предикатива: “My beautiful, beautiful Sondra!”(Dreiser). ПКП прикметників характеризується також високою ідіоматичністю: “He was shattered. “Dearest, dearest” (Maugham).


 Серед повторів прислівника найчастіше трапляються прислівники never, ever, again: “Never, never, never! For, after all, as Roberta saw it, Clyde was a man ...” (Dreiser). Прислівники well, there, now зазнають функціональної переорієнтації, виступаючи в ролі комунікативів (релятивів): Well, well, of all things! I’ll be damned!” (Dreiser). Нечастотним явищем є ПКП прислівника в атрибутивній позиції до прикметника: “He’s really really nice”(Segal).


Серед контактних повторів дієслова найбільш частотною є форма інфінитива після модальних дієслів та  форма наказового способу: “He must think, think, think!” (Dreiser). Окремі повнозначні дієслова (come) поповнюють функціональний клас релятивів: Come, comeMr.Graham. What peculiar work is this that takes up every minute of your time?” (Gordon). Великою різноманітністю визначаються шляхи передачі напівконтактного повтору дієслова (зі сполучником and) та контактного повтору дієслова у безособовій формі: He drank and drank, and tumbled down on his blankets” (Twain).


При повторі часток, вигуків, звуконаслідувальних слів, релятивів yes та no їхнім основним призначенням є стилізація дискурсу: “Whack-whack-whack– narwhal stick against the water-logged pile”(Steinbeck).


Основними функціями ПКП на граматико-морфологічному рівні є ідентифікуюча, вокативна та описова.


Синтаксичні характеристики ПКП уможливлюють його класифікацію за двома провідними ознаками: 1) структурна надлишковість ПКП, яка за своїм характером є експресивно-прагматичною. За цією ознакою виділяємо такі типи ПКП, як: а) повне структурно-семантичне дублювання: “First thing to do was to call Mary and tell her I had to be a little late. Yes, but hurry, hurry, hurry. News, news, news”(Steinbeck); б) часткове структурно-семантичне дублювання з подальшим розгортанням: “He preferred to come on innocent – innocent and perplexed, and even dumb-looking”(Bellow); в) часткове структурно-семантичне дублювання з його згортанням: “But the time ist’t quite ripe yetnot quite ripe” (Benét); 2) суто синтаксична надлишковість, за якою ми виділяємо ПКП-паралелізми як однотипне побудування синтаксичної конструкції: He could not read, he could not think, he could not rest” (Maugham). ПКП-паралелізми відрізняються за такими критеріями, як ступінь структурної схожості (повний/неповний паралелізм), залежно від місця розташування (послідовний, розчленований) та комунікативного наміру (ПКП-паралелізм розповідних, питальних та спонукальних речень). Основними функціями ПКП на цьому рівні є граматична, інформативна та функція когезії і когерентності на рівні дискурсу.


За текстологічними ознаками визначаємо ПКП як один із чинників забезпечення цілісності тексту, як текстологічну універсалію, яка є функціонально різноманітною. Йдеться про логіко-смислові, комунікативно-прагматичні та лексико-ритмічні функції, що їх виконують різні типи ПКП в мікро- та макроконтексті. На цьому рівні ми розрізняємо: 1) ПКП-паралелізми, які включають різні типи конструкцій, а саме:  ПКП-хіазм (зворотний паралелізм): “O lovely Pussy! O Pussy, my love” (Lear) та ПКП-градація (клімакс, кумуляція): “Letters became words, words became sentences, sentences became paragraphs /.../” (Grisham); 2) ПКП-анадиплоза (епанафора, редуплікація, композиційний стик): “I say “the maid”, but the brief impersonal term is inaccurate. Inaccurate, because wholly inadequate to describe Hawtrey” (Huxley).


Системно-мовні ознаки ПКП засвідчують, з одного боку, його універсальність (як складової універсальної мовної категорії повтору), а з іншого – його національно-мовну специфіку. Остання проявляється в частиномовній оформленості синтаксичної будови, у той час як текстові характеристики ПКП є здебільш універсальними.


 


Висновки

 


Проведене когнітивно-комунікативне дослідження простого контактного повтору (ПКП) як інтегрального багатоаспектного лінгвістичного явища виконано в контексті панівної антропоцентричної функціональної парадигми сучасного мовознавства. В результаті комплексного системного аналізу визначено когнітивні, прагматичні, системно-мовні та лінгвостилістичні особливості функціонування ПКП у різних типах сучасного англомовного дискурсу.


Доведено, що ПКП охоплює такі аспекти комунікативної діяльності як екстралінгвістичний, когнітивний, комунікативно-прагматичний, лінгво-семантичний та лінгвостилістичний, поєднання яких (з обов’язковим урахуванням функціональних та жанрових відмінностей) становить єдину теоретичну основу для дослідження ПКП в даній роботі.


Визначено, що ПКП являє собою неускладнений  іншими фігурами повний або частковий повтор мовних одиниць, лінійно розташованих контактно або напівконтактно у дискурсі. Засоби реалізації ПКП охоплюють низку фонетичних, лексичних, семантичних, граматико-морфологічних, синтаксичних та текстологічних одиниць. За своїми системно-мовними характеристиками вони є переважно універсальними (стилістичні засоби) або національно- та культурно-специфічними (лексичний, частиномовний, семантичний потенціал, синтаксична будова ПКП).


Встановлено, що онтологічною сутністю ПКП є функція, стратегічна дія, націлена на досягнення прагматичної мети адресанта. Середовищем існування ПКП є дискурс як мисленнєво-мовленнєве утворення, єдність процесу і результату. Отже, онтологічна сутність ПКП визначається його функціональними властивостями – це рекурентне відтворення одиниць певного мовного рівня у дискурсі з метою реалізації прагматичної настанови висловлювання. 


Як дискурсивне, функціональне за своєю природою утворення ПКП, з одного боку, є проявом мисленнєвої діяльності, з іншого – комунікативним телеологічним явищем. Як вербалізований результат комплексної взаємодії між учасниками акту комунікації та позамовним середовищем ПКП реалізує у дискурсі основні функції – мисленнєві та комунікативні, які включають низку функцій нижчого рівня.              


До мисленнєвих функцій належать: когнітивна функція ПКП, під якою розуміємо реалізацію  мовними засобами результатів пізнання певного фрагмента дійсності, коли повторно матеріалізується найбільш актуальний для мовця фрагмент, та когнітологічна функція, яка характеризує ПКП як один з механізмів забезпечення когезії та когерентності дискурсу, як складову процесу акумуляції та відтворення знань. Когнітивні та комунікативні функції реалізуються у дискурсі через інтелектуально-інформативну функцію. ПКП у цій функції слугує інформуванню адресата про суб’єктивно-забарвлені результати мислення шляхом повторної номінації певного фрагмента дійсності. До комунікативних функцій належить низка комунікативно-прагматичних та метакомунікативних функцій ПКП, які реалізують цілеспрямований мовленнєвий вплив та регуляцію поведінки комунікантів.


ПКП є також одним із чинників формальної і семантичної організації стилю в різних типах англомовного дискурсу. Залежно від використання ПКП для художнього опису, викладення фактів чи наукового аналізу на нього накладаються формальні обмеження на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях. Обмеження стосуються також лінгвостилістичних функцій, які виконує ПКП в різних типах дискурсу.


Порівняльний аналіз функцій, які виконує ПКП у художньому, поетичному, науковому та публіцистичному типах дискурсу, дав можливість виділити три групи функцій: загальні функції, характерні для всіх типів дискурсу; функції, обмежено спільні для декількох типів дискурсу, та дискурсно-специфічні функції, характерні для одного окремо взятого типу дискурсу. 


Дискурсивна реалізація ПКП уможливлюється його системно-мовними характеристиками – лексичними, семантичними, граматико-морфологіч-ними, синтаксичними та текстологічними.


 


Досвід функціонального та системно-структурного аналізу ПКП в англомовному дискурсі відкриває перспективи його подальшого дослідження на матеріалі англійської та інших мов, різних типів дискурсу зокрема, опису соціолінгвістичного аспекту функціонування ПКП, співвідношення комунікативно-значущих/незначущих ПКП тощо. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины