СИНТЕЗ, ХИМИЧЕСКИЕ ПРЕВРАЩЕНИЯ И БИОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА 1-R-4-АМИНО- 2-ОКСОХИНОЛИН-3-КАРБОНОВЫХ КИСЛОТ И ИХ ПРОИЗВОДНЫХ : СИНТЕЗ, ХІМІЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ І БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ 1-R-4-АМІНО- 2-ОКСОХІНОЛІН-3-КАРБОНОВИХ КИСЛОТ ТА ЇХ ПОХІДНИХ

Короткий зміст

Вперше складні ефіри 1Н-4-аміно-2-оксохінолін-3-карбонової кислоти (4, 5) були одержані реакцією 2-амінобензонітрилу з діалкілмалонатами в присутності SnCl₄. Виходи виявились невисокими – біля 30%. Не вдалось їх підвищити і при обробці етилатом натрію попередньо виділеного етилового ефіру 2-ціанмалонанілової кислоти, хоча в цьому випадку причиною низького виходу став не зовсім вдало поставлений експеримент, оскільки його незначна модифікація дозволяє синтезувати цільові амінохінолони практично з кількісними виходами.

Так, нами встановлено, що одержаний ацилюванням антранілонітрилу (1) етокси-малонілхлоридом (2) етиловий ефір 2-ціанмалонанілової кислоти (3) під впливом алкоголятів натрію (метод А) циклізується в 4-аміно-3-карбалкоксихінолони-2 (4, 5), причому, використання метилату натрію та метанолу як каталізатора і середовища супроводжується переетерифікацією (Схема 1). Одержані ефіри 4, 5 за рахунок реалізації лактам-лактимної, єнаміно-іміно та кето-єнольної таутомерії (Схема 2) досить добре розчиняться у водних розчинах лугів (2-ОН-форми 4а, в, г), тому після розведення реакційної суміші водою її слід підкислити, що дозволяє уникнути невиправданих втрат. Цікаво, що солеутворення при цьому практично непомітне і на виходах не позначається. Такий ефект, очевидно, зумовлений специфікою 4-аміногрупи, властивості якої, судячи з хімічного зсуву її протонів у спектрі ЯМР ¹Н (8,32 м.д.), значно ближче до амідів, ніж до звичайних ароматичних амінів (середнє значення 4 м.д.).

Обробка ефіру 3 водними розчинами лугів при кімнатній температурі супроводжується гідролізом складноефірної групи з утворенням  2-ціанмалонанілової

кислоти (6). Однак в киплячому водному розчині КОН гетероциклізація все ж таки відбувається, хоча і призводить не до цільового 4-амінохінолону, а до 2-метилхіназолін-4(3Н)-ону (7), будова якого підтверджена зустрічним синтезом – обробкою антраніламіду (8) оцтовим ангідридом.