ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ І ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна вступила на шлях побудови правової держави та створення якісно нового суспільства, в якому домінують пріоритети загальнолюдських цінностей. Таким чином, наша держава законодавчо задекларувала першорядність принципів, що визнані у цивілізованому світі – захист прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина.

Успіх демократичних перетворень в Україні і перебудова всіх сфер суспільного життя, створення повноцінного демократичного суспільства і правової держави багато в чому залежить від активної участі громадян у цьому процесі. Однією зі сторін такої участі є правоохоронна та правозахисна діяльність громадян, як складова частина діяльності органів, організацій, установ із забезпечення правопорядку в цілому.Це вагомий важіль, що здатний вплинути конкретно на забезпечення громадського порядку і цілісності та недоторканості державного кордону, зниження рівня правопорушень в цілому і злочинності зокрема.

Будь-які заходи, спрямовані на боротьбу з правопорушеннями та злочинністю, не призведуть до кардинального поліпшення ситуації доти, доки зусилля міліції та інших правоохоронних структур не отримають широкої підтримки з боку населення.

Як свідчить досвід багатьох країн світу, правоохоронні органи розуміють, що без активної участі громадськості, їх діяльність у попередженні, виявленні та припиненні правопорушень не досягне бажаного результату. Таким чином, виникає необхідність у розробці, вдосконаленні та застосуванні на практиці різних методів та форм співпраці.

На жаль, в Україні цей процес має не зовсім системний характер, що підтверджується науковими дослідженнями та практичними результатами.

Аналізуючи матеріали досліджень щодо участі громадян в охороні громадського порядку та їх взаємодії з органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами, слід зауважити, що цей процес поступово набуває подальшого розвитку, але очікуваного результату ще не досягнуто, оскільки цьому заважає не досконала правова база і відсутність чітко визначених форм співпраці між ними в цілому.

Конституція України, прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, проголосила і гарантувала право громадян захищати своє життя і здоров'я, права і свободи, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Високий рівень правопорушень у країні, виникнення реальної загрози життю, здоров'ю, власності та іншим правам і свободам веде до того, що громадяни намагаються реалізувати гарантоване Конституцією право на захист усіма дозволеними засобами, а після прийняття Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» ще й шляхом утворення відповідних громадських об'єднань.

Не дивлячись на те, що на сьогодні вже є достатньо практичних матеріалів про правоохоронну та правозахисну діяльність громадян в Україні, а також про досвід зарубіжних країн у цій галузі, належне наукове дослідження в цій сфері суспільного життя має винятковий характер, що й підтверджує актуальність даного дослідження.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання роботи склали наукові праці з загальної теорії держави та права, розробки фахівців адміністративного права, теорії державного управління та інших  галузей права - С.Б. Абулгазіна, В.Б. Авер'янова, О.Ф. Андрійка, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, С.О. Безсмертного, В.Т.Білоуса, Ю.П.Бітяка,  І.І. Веремеєнка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Ю.В.Делія, П.В.Діхтієвського, Є.В. Додіна, О.П. Клюшниченка, М.В. Коваля, В.В. Коваленка, Ю.М. Козлова, А.Т. Комзюка, Т.І. Коломієць, В.К. Колпакова, О.П. Коренева, В.І. Курила, П.П. Михайленка, Р.С. Мулкаєва, Я.М. Нельсона, Д.К. Нечевіна, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенка, І.Я. Петкова, А.П.Селіванова, К.Г. Федорова, В.І. Царенка, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ін.

Дисертант також звертався до політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутуються питання участі громадськості в правоохоронній та правозахисній діяльності. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали щодо участі громадськості в охороні громадського порядку.

Зв'язок з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно з планами науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Національного аграрного університету і Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»,  та згідно з нормативного-проектною роботою управління по взаємодії з судовими, правоохоронними органами та органами юстиції Київської міської державної адміністрації №280/339 від 19.12.2006 року.