КООРДИНАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ ПО БОРОТЬБІ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ (АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

 

Актуальність теми. Становлення Української держави, зміна її політичного і соціально-економічного устрою, здійснення адміністративної реформи, безпосередня участь у міжнародних правоохоронних та інших міждержавних організаціях, стрім­кий розвиток світових процесів глобалізації сприяли виникненню нових функцій держави й наповненню старих новим змістом, що вимагає відповідного наукового обґрунтування і правового забезпечення. У той же час негативні про­цеси, особливо тінізація економіки, зростання її кримінального сектора та інші недоліки еко­но­мічного розвитку не сприяли ефективному здійсненню ре­форм. Це свідчить про те, що в Україні не вдалося створити належних умов для функ­ціонування й розвитку економіки на правовій основі. Зазначені недоліки поясню­ються також від­сутністю відповідного теоретико-методологічного та адміністра­тивно-правового за­без­печення розвитку держави й реформаційних процесів з ура­хуванням пер­спек­тив міжнародної інтеграції. При достатній кількості право­охо­ронних органів, які за своїм правовим статусом зобов’язані вести активну протидію економічній злочин­ності й корупції, в державі ще не створено ефек­тив­но діючої організаційно-управ­лінської структури і її правового забезпечення з коорди­нації їх діяльності, у резуль­таті чого вони працюють не завжди узгоджено та ефективно. Виникла об’єк­тивна потреба в поглиблених наукових дослідженнях із зазначених проблем, особливо з питань організаційно-правового забезпечення узгодженої ді­яльності правоохо­рон­них органів і створення комплексних правових та організа­ційно-управлінських меха­нізмів боротьби з економічною злочинністю.

За останні роки вагомий науковий внесок у розробку проблем державного управління, адміністративного права й адміністративної реформи зробили відомі вчені-юристи: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.В. Баулін, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, В.І. Борисов, А.В. Васильєв, І.П. Голосніченко, Є.В. До­дін, Р.А. Калюж­ний, С.В. Ківалов, В.В. Копейчиков, Л.Т. Кривенко, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, В.В. Ста­шис, В.Я. Тацій, М.І. Хавронюк, В.П. Цвєтков, В.І. Ша­кун, В.О. Шамрай, Ю.С. Шем­шу­ченко, В.К. Шкарупа та інші. Напрацьовані ними теоретичні положення щодо узгодженої ді­яль­ності суб’єктів державного управління в ме­жах правового поля з успіхом можуть бути екстрапольовані на розробку проблем коор­динації управління правоохо­рон­ними органами по боротьбі з економічною злочинністю.

Важливе наукове та практичне значення з удосконалення правового забезпечення спільної діяльності правоохоронців та інших державних структур щодо здій­снення заходів боротьби з організованою злочинністю, зокрема з економіч­ними її видами, мають праці відомих вчених: В.І. Антипова, В.О. Бакуліна, Б.І. Бараненка, М.О. Бєляєв­ва, П.Д. Біленчука, Б.Є. Богданова, С.Е. Віцина, В.З. Ве­селого, В.Д. Гвоз­дець­кого, В.П. Гор­­­­­­­­бу­­лі­­­­на, О.І. Гурова, Н.О. Гуторової, А.І. Долго­вої, В.С. Зеле­нець­кого,    О.Г. Каль­­­­ма­­­­на, В.С. Картавцева, В.В. Клочкова, П.Ф. Перевоз­ника, В.П. Пєткова,   В.М. По­по­­­ви­­ча, О.І. Пясецького, В.Л. Регульського, О.П. Ряб­ченко, М.П. Стрельбицьк­­о­­г­­о, Є.Л. Стрель­­цо­ва та інших. Разом з тим, системний аналіз наявних вітчизняних джерел свід­­чить про те, що їх роботи мають пере­важно загальний або вузькопрофесійний характер. Теоретико-методологічні осно­ви створення організаційно-управлінської і пра­­вової структури координації діяль­ності правоохоронних органів, зобов’язаних про­­водити комплексну роботу щодо профілактики й викриття злочинів у сфері економ­і­ки, роз­­глядаються епізодично, без комплексного підходу та науково-обґрунтованих ви­­снов­­ків, реко­мен­дацій і пропозицій, що повинні передувати прийняттю тих чи інших організа­ційно-управ­лінських і правових рішень із зазначених питань. Крім того, процес координації діяльності правоохоронних органів з проблем теоретико-методологіч­ного та орга­ні­заційно-правового за­без­­печення потребує розробки відповідного поня­тійного апарату. Дискусійними є пи­тання адміністративних аспектів управління право­охорон­­ними органами по боротьбі з економічною злочинністю, що призвело до неодно­­знач­но­го тлумачення основних понять навіть у нормативних актах, а це, в свою чергу, нега­­тивно впливає як на організацію координації діяльності правоохо­ронних органів, так і на здійснення контролю за реалізацією запланованих ними спіль­них дій і на кінцеві результати роботи.

Наявність неузгодженостей у законодавстві, недостатня розробленість тео­ре­тичних положень щодо організаційно-управлінської структури координації, від­сутність комплексного дослідження правових проблем координації управління право­­охорон­ними органами України по боротьбі з економічною злочинністю свід­чать про актуаль­­ність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація вико­нана в рамках забезпечення наукового супроводження законодавчого процесу, пе­ред­ба­ченого основними положеннями Концепції адміністративної реформи в Ук­раїні (затверджена Указом Президента України “Про заходи щодо впроваджен­ня Концепції адміністративної реформи в Україні” від 22 липня 1998 р. № 810/98 зі змінами, внесеними Указами Президента України від 10 вересня 1998 р. № 1000/98 та від 21 вересня 1998 р. № 1048/98), Комплексної програми профілактики злочин­ності на 2001–2005 рр. (затверджена Указом Президента України від 25 грудня 2000 року                       № 1376/2000), Указу Президента України від 10 грудня 2001 р. № 1119 “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чин­ним шляхом”, Про­грами протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2002 рік (затвердженої по­становою Кабінету Міністрів України і Національним банком України від 15 травня 2002 року № 676), Сорока рекомендацій Групи з розробки фінан­сових заходів боротьби з відмиванням гро­шей (FATF), Концепції модернізації держав­­ної податкової служби Украї­ни.

Напрями досліджень дисертаційної роботи є складовою частиною науково-до­слідної роботи Науково-дослідного центру з проблем оподатку­вання Національної ака­демії ДПС України “Протидія відмиванню коштів злочинного походження з вико­­ристан­ням підприємницьких структур підвищеного ризику”, розробленої на замовлен­­ня ДПА України (номер державної реєстрації 0302 U 000001).