Заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України: питання теорії та практики

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Демократизація українського суспільства, перехід до ринкових відносин та закріплення в Конституції України напрямків розвитку країни, потребує кардинальних змін у структурі державних органів, серед яких чинне місце посідають органи державної податкової служби, модернізації їх функціонального призначення, переорієнтації від тотального використання фіскально-каральних методів діяльності до акценту на обслуговування платників податків, встановлення “партнерських відносин”, профілактику протиправних діянь у сфері оподаткування.

Здійснювані протягом останніх років минулого та на початку нового століття органами державної податкової служби України примусові заходи щодо протидії протиправним діянням у сфері оподаткування виявилися недостатніми для ефективного впливу на стан справи. До того ж численні нормативно-правові акти, як законодавчого, так і підзаконного характеру, що приймають для врегулювання взаємовідносин між органами державної податкової служби України та платниками податків, використовуються незадовільно і не забезпечують своєчасного вирішення нагальних потреб регулювання та охорони суспільних відносин у сфері оподаткування недостатньо використовуються всі можливості адміністративного примусу, правового виховання суб’єктів податкових правовідносин. Кардинальне оновлення адміністративного, податкового законодавства та практики їх застосування як основи діяльності органів державної податкової служби України, наближення останніх до моделей податкових органів європейських держав, вимагають перегляду потенціалу всіх адміністративно-примусових заходів, які використовуються у діяльності відповідних державних органів, серед яких чинне місце посідають ті, що не пов’язані з відповідальністю.

Саме тому дослідження заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, які застосовуються органами державної податкової служби України, вбачається актуальним на сучасному етапі модернізації податкової системи, оновлення податкового законодавства України, становлення правової соціальної держави в України, адже, поряд з втіленням у життя прав і свобод людини і громадянина, держава не може не вдаватися до певних обмежень цих прав і свобод у передбачених законом ситуаціях. Тому приведення заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України у відповідність до сучасних демократичних вимог є на сьогоднішній день першочерговим завданням вітчизняної правової науки та практики.

Дослідженню заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, присвячені окремі публікації, монографії, матеріали науково-практичних конференцій. Основні результати дослідження ґрунтуються на практиці роботи органів державної податкової служби та наукових розробках вітчизняних та зарубіжних вчених: В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, Г.В.Атаманчука, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Є.О.Безсмертного, Ю.П.Битяка, Л.Р.Біли, В.Т. Білоуса, А.С.Васильєва, І.І.Веремєєнка, Л.К.Воронової, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, Є.В.Додіна, М.І.Єропкіна, В.Р. Жвалюка, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, А.П.Клюшніченка, Л.В.Коваля, Т.І.Козирєвої, Ю.М.Козлова, Т.О.Коломоєць, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, А.П.Коренєва, О.В.Кузьменко, М.П.Кучерявенка, І.В.Мельника, Р.С.Мельника, П.В.Мельника, С.В. Медведчука, Н.Р.Нижник, В.І.Олефіра, В.П.Пєткова, В.І.Полюховича, Л.Л.Попова, В.М. Поповича, Л.М.Розіна, Л.А.Савченко, А.О.Селіванова, М.М.Тищенка, В.П.Чабана, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, О.М.Якуби і інших. Були проаналізовані та використані також праці відомих вчених-практиків В.М. Москаленко, Ф.О.Ярошенка та інших.

Однак у цілому дослідження названої проблеми не досить повне і всебічне. Водночас, в опублікованих працях фахівців містяться досить цікаві й оригінальні ідеї і пропозиції щодо вдосконалення законодавства про адміністративний примус, не пов’язаний з відповідальністю,  що не залишилися поза увагою автора даного дослідження.

При написанні дисертації використовувалися чинне та раніше діюче законодавство України і податкове законодавство інших держав (зокрема податкове законодавство Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Бєларусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки). Нормативна база дослідження в певній мірі носить міжгалузевий характер та включає норми права: адміністративного, податкового, фінансового та господарського.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планів досліджень юридичного факультету Запорізького державного університету на 2003-2007 р.р., спеціальної науково-дослідної теми “Основні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004048). Крім того цей напрямок досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98, Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженій Указом Президента України від 14.04.2000 р. № 599/2000, Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25.12.2000 р. № 1376/2000.