КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА

Короткий зміст

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стан, що складається в Україні, і тенденції його розвитку свідчать про наявність ряду чинників, що загрожують конституційним правам і свободам громадян, громадській згоді, реалізації політичного та економічного напрямку нашого розвитку. Створюються передумови до виникнення реальних погроз національній безпеці України, конституційному ладу, самому існуванню нашої держави.

Прийняття Конституції України заклало основи консолідації українського суспільства, зусиль всіх гілок влади для виходу економіки України з кризового стану, продовження й успішного завершення економічних реформ.

Однак заходи для посилення впливу центральної влади на процеси в країні та по об’єднанню всіх демократичних сил суспільства на принципах Конституції України, призупиненню спаду промислового виробництва, подоланню кризи неплатежів, ліквідації заборгованості по заробітній платні, пенсіям і іншим соціальним виплатам зустрічають опір з боку корпоративних злочинних угруповань і корумпованих посадових осіб владних-управлінських структур різних рівнів. В умовах гіпертрофованого розвитку тіньової економіки спостерігається активізація антидержавних, антиконституційних сил, що прагнуть скористатися складним становищем з метою збереження впливу кримінальних кланів на економіку, посіяти ворожнечу в українському суспільстві, дестабілізувати громадське життя в регіонах.

Послідовне і рішуче здійснення економічних перетворень керівництвом держави випереджає дії правоохоронних органів по забезпеченню законності і правопорядку в нових умовах. Це приводить до того, що акції антидержавних сил здобувають все більш організованого і загрозливого характеру. Застосовуються погрози, шантаж і залякування посадових осіб і навіть спроби фізичного знищення державних та громадських діячів. Якщо в 1991 році в Україні було виявлено більше 70 політично мотивованих злочинів у відношенні представників органів влади, то в 1992 - 150, 1993 - майже 180, 1994 року (рік передвиборних кампаній органів влади) - більш 250, у 1995 році - майже 240. Необхідно відзначити, що в 1994 році під час передвиборної кампанії на адресу 63 кандидатів у народні депутати України були погрози, пов’язані з їх політичною діяльністю. У 1995 році виявлено більш 200 погроз усного характеру, більш 360 анонімних письмових погроз на адресу державних та громадських діячів, представників влади.

Антиконституційні прояви являють загрозу демократичному розвитку України, її внутрішній безпеці, основам політичної системи України. Ситуація, що склалася говорить про нагальну потребу в детальному дослідженні складу посягання на життя державного чи громадського діяча з позицій сучасних соціально-економічних умов на базі узагальнення й аналізу наявних теоретичних розробок (зміст яких у кожнім випадку піддавався критичному аналізу) і практики правоохоронних органів і суду в боротьбі з політично мотивованою злочинністю, у вивченні та обґрунтуванні можливостей застосування досягнень науки кримінального права України в практиці боротьби з посяганнями на життя державних чи громадських діячів.

В різні роки проблему посягання на життя державного чи громадського діяча в кримінальному праві СРСР досліджували Богатіков Д.І., Бушуєв І.О., Дьяков С. В., Єрмакова Л.Д., Клягін В.С., Курінов Б.О., Курлянський В.І., Меньшагін В.Д., Ляхов Є.Г., Михайлов М.П., Піонтковський А.А., Смирнов Є.О., Сташис В.В., Турецький М.В.. Праці вказаних авторів являють собою значний інтерес. Однак найбільша їх частина припадає на період двадцятирічної давності за часів існування СРСР. Також заслуговують уваги праці таких сучасних українських вчених, як Антипенко В.Ф., Бажанов М.І., Бантишев О.Ф., Глушков В.О., Горбачевський В. Я., Ємельянов В.П., Ліпкан В.А., Мельник М.І., Навроцький В.О., Філонов В.П., Хавронюк М.І. Але ці роботи, як правило, досліджують проблеми злочинності проти національної безпеки України в цілому або суміжні склади злочинів.

Між тим дана тема ще залишає безліч дискусійних, малодосліджених питань. Так, спірним є питання про кримінально-правове визначення державного чи громадського діяча, про суб’єкт посягання на життя державного чи громадського діяча тощо.

Вищевикладене й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема затверджена кафедрою кримінального права, кримінального процесу і криміналістики Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, потім Вченою Радою цього ж навчального закладу. Робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної діяльності Одеського національного університету № 125-18.207 на 2000-2004 роки: «Міжнародна і внутрішньодержавна охорона особистості та економіки кримінально-правовими засобами».