АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПОСАДОВОЇ ОСОБИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Служба в органах внутрішніх справ є невід’ємною складовою державної служби України. Органи внутрішніх справ (міліція) виконують завдання спрямовані на забезпечення особистої безпеки громадян, попередження і припинення злочинів, здійснюють заходи щодо охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки, надають допомогу громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об’єднанням у здійсненні їх законних прав та інтересів в межах, установлених чинним законодавством України. З метою успішного виконання цих завдань, виникає необхідність докорінного поліпшення не лише форм і методів боротьби органів внутрішніх справ (міліції) зі злочинністю, але й належної зміни організаційно-функціональної структури органів внутрішніх справ, а також забезпечення застосування дієвих підходів до визначення правового становища посадової особи органів внутрішніх справ (міліції).

Удосконалення адміністративно-правового становища посадової особи дозволяє досягти таких соціально значимих результатів:

1) забезпечити демократизацію діяльності посадових осіб органів внутрішніх справ (міліції), удосконалити стиль та методи їх роботи в сфері охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;

2) реалізувати ідеї правової держави, посилити механізм підтримання правопорядку на підставі зміцнення законності, забезпечення верховенства закону в сфері громадського порядку;

3) забезпечити реалізацію в діяльності органів внутрішніх справ (міліції) таких важливих принципів адміністративного права як принцип пріоритетності прав людини, принцип заборони адміністративної сваволі, принцип співмірності мети і засобів адміністративно-правового регулювання;

4) сприяти нормативному закріпленню функцій, прав і обов’язків посадових осіб щодо реалізації принципів законності, гуманізму, поваги до прав і свобод особи і громадянина, гласності, відповідальності посадових осіб за перешкоджання реалізації права громадян на недоторканність приватного життя, особисту і сімейну таємницю тощо.

Визначення адміністративно-правового становища посадової особи дає можливість зміцнити правову культуру співробітників органів внутрішніх справ за рахунок удосконалення форм організації і стимулювання посадової діяльності, зміцнення державної та службової дисципліни, посилення контролю і відповідальності за діяльністю посадової особи.

Різнобічність державного управління в органах внутрішніх справ неможливо реалізувати без відповідного правового забезпечення. Лише гарантування всебічного та безпечного державного і громадського життя, боротьба з бюрократичним стилем управління можуть дозволити досягти законної соціально-корисної мети діяльності посадових осіб. Закріплені законодавчим шляхом нові форми соціального управління у сукупності з вже сформованими формами (єдиноначальність, підпорядкованість, відповідальність тощо) складають єдину правову основу діяльності посадової особи органів внутрішніх справ (міліції).

Питання визначення адміністративно-правового становища посадової особи органів внутрішніх справ (міліції) до теперішнього часу не були об’єктом комплексного теоретичного дослідження. Більше того, у законодавстві України залишаються недостатньо вирішеними ряд питань, а саме: відсутнє визначення поняття посадової особи органів внутрішніх справ; поняття організаційно-розпорядницьких функцій і адміністративно-господарських функцій посадової особи; залишається не врегульованою система гарантій повноважень посадової особи міліції. Все вищесказане негативно впливає на практичну діяльність посадових осіб органів внутрішніх справ (міліції). У зв’язку з цим виникла потреба удосконалення законодавства про міліцію та практики його застосування в механізмі адміністративно-правового регулювання, що повною мірою свідчить про актуальність наукового вирішення цієї проблематики.

Дана праця підготовлена з урахуванням досліджень, які виконали В.Б. Авер’янов, С.С. Алєксєєв, Д.М. Бахрах, І.Л. Бачило, Д.А. Бекерська, Ю.П. Битяк, А.С. Васільєв, В.А. Владіміров, В.А. Власов, Л.К Воронова, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, В.І. Демченко, Є.В. Додін, А.Ф. Євтихєєв, А.І. Єлістратов, В.Ф. Захаров, Ю.В. Іщенко, Р.А Калюжний, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, І.Б. Коліушко, В.К. Колпаков, А.П. Коренєв, Б.М. Лазарєв, В.М. Манохін, В.Ф. Опришко, І.М. Пахомов, Ю.А. Петров, М.І. Піскотін, С.С. Студенікін, Ю.А. Тихомиров, М.М. Тищенко, А.Т. Усольцев, В.О. Шамрай, Я.Н. Шевченко, Ю.С. Шемшученко, Я. Щепаньський, А.І. Щербак, В.А. Юсупов, Ц.А. Ямпольська та ін.

З огляду на ступінь розробленості теми в юридичній літературі, існує необхідність у продовженні дослідження щодо визначення адміністративно-правового становища посадової особи органів внутрішніх справ (міліції) у зв’язку з тим, що вказані органи, на відміну від всіх інших органів виконавчої влади, наділені широким колом повноважень розпорядницького характеру, а їх працівники, з одного боку, виступають як представники влади, з іншого – як посадові особи.

Таким чином, констатація незадовільного стану розробки теми й обумовлює актуальність проведеного дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності з планами прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 року № 4 КМ/2) і планами науково-дослідних робіт та тематичними планами, а також темами Національної академії внутрішніх справ України на 1996-2000 рр. Крім того, напрямок дослідження відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 р. № 837 / 96.