ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ В РАМКАХ СПІЛЬНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА Автореферат

Актуальність теми дослідження. Актуальність теми цього дисертаційного дослідження зумовлена практичним завданням реалізації стратегічного курсу інтеграції України до Європейського Союзу (Євросоюзу) та необхідністю розроблення пов’язаних з цим теоретичних питань.

Протягом останніх років у Євросоюзі триває поглиблення інтеграційних процесів, що охоплюють сфери економіки, зовнішньої політики, юстиції і внутрішніх справ, осторонь яких наша держава залишатися не може. У 2004 та 2007 рр. до цього інтеграційного об’єднання увійшло дванадцять нових держав–членів. Україна та Євросоюз стали сусідами.

Розширення Європейського Союзу позитивно позначилося на інтенсифікації торгівлі між ним і нашою державою. Сьогодні Євросоюз є основним міжнародним торговельним партнером України. Євросоюз здійснює зовнішньоторговельні відносини через Європейське співтовариство (ЄС), а механізмом побудови цих відносин виступає спільна торговельна політика (СТП). Поглиблення торговельних відносин, що є основою економічних відносин між Співтовариством і Україною, вимагає дослідження спільної торговельної політики ЄС.

Перспективою розвитку подальших відносин між Європейським співтовариством і Україною є укладення нової угоди, що передбачатиме утворення зони вільної торгівлі як форми інтеграції між обома партнерами. З огляду на поглиблення торговельних відносин між ЄС і нашою державою, в основі яких лежить торгівля товарами, дослідження застосування Співтовариством заходів торговельного захисту та спільного митного тарифу (СМТ) й укладання ЄС міжнародних угод у сфері торгівлі товарами з третіми країнами дає змогу вивчити та впровадити оптимальні шляхи побудови торговельних відносин між Співтовариством і Україною.

Дослідження міжнародно–правових відносин у сфері торгівлі товарами між Європейським співтовариством і третіми країнами у світлі ведення ЄС спільної торговельної політики, яка враховує практику Світової організації торгівлі (СОТ), є важливим для вітчизняної науки міжнародного права й для міжнародно–правової практики України. Ґрунтовний аналіз і системний розгляд норм права ЄС та СОТ, що регулюють торгівлю, сприятимуть опануванню та ефективному застосуванню цих норм у міжнародно–правовій практиці України.

Стан дослідження проблеми (теоретична основа дисертації). У вітчизняній науці міжнародного права дослідження окремих правових аспектів СТП ЄС можна знайти в працях, що стосуються міжнародних економічних правовідносин, загальних основ права Європейського Союзу і права зовнішніх відносин Євросоюзу. Особливу увагу привертають роботи І.А. Березовської, С.А. Войтовича, О.М. Кочергіної, М.М. Микієвича, З.М. Мозіль, В.І. Муравйова, А.А. Наку, В.Ф. Опришка, Р.А. Петрова, К.В. Смирнової та інших науковців, предметом досліджень яких є правове регулювання міжнародних економічних правовідносин, а також правовідносин між Євросоюзом і третіми країнами загалом та між цим інтеграційним утворенням і Україною зокрема.

Спільна торговельна політика є предметом дослідженнь таких зарубіжних науковців: Дж.А. Бермана, Р.Дж. Гоебла, В.Дж. Давея, Е.М. Фокс; Л. Дюбуї, К. Блюмана; А. Еванса; Д.А.О. Едварда, Р.К. Лейна; Д. Лесока; П.С.Р.Ф. Масіджсена; П. Менгоззі; Н. Мусиса; Н. Нуджента; Дж. Стейнер; К.Х. Черча, Д. Фіннемора; Дж. Шоу та інших учених, які приділяють значну увагу правовій природі, сфері дії, правовим джерелам, предмету та інструментам СТП.

Водночас дослідження згаданих науковців не містять визначення поняття спільної торговельної політики ЄС і понять більшості інструментів останньої. У цих наукових працях також відсутній єдиний підхід до виокремлення та класифікації предмета й інструментів спільної торговельної політики. Не досліджено належним чином питання щодо: обсягу повноважень Співтовариства у сфері СТП та поділу компетенції між ЄС і державами–членами залежно від предмета їхньої торгівлі з третіми країнами; сучасного договірного та захисного механізмів регулювання торгівлі товарами між ЄС і третіми країнами (у тому числі Україною); правових засобів регулювання торгівлі товарами всередині Співтовариства у світлі співвідношення спільного ринку ЄС із внутрішнім ринком та митним союзом.

У вітчизняній науці міжнародного права ця дисертація заповнює згадані прогалини, пов’язані з відсутністю ґрунтовних досліджень з питань спільної торговельної політики ЄС.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Це дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”, науково–дослідних тем Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 01БФ048–01) та “Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи” (номер державної реєстрації 06БФ048–01), а також науково–дослідної роботи кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин на тему “Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір” у сфері дослідження права зовнішніх відносин Європейського Союзу, економічного права Європейського Союзу та правового регулювання відносин між Україною і Євросоюзом.

Ця дисертаційна робота має зв’язок із навчальними та робочо–навчальними програмами таких дисциплін, як “Право зовнішніх зносин Європейського Союзу”, “Економічне право Європейського Союзу”, “Митне право Європейського співтовариства”, “Правове регулювання відносин України з Європейським Союзом”, а також може бути використана для розробки навчальної та робочо–навчальної програм дисципліни з правового регулювання торгівлі товарами між ЄС і третіми країнами.

Мета і завдання дослідження. Мета цього дисертаційного дослідження полягає в розкритті поняття, правової природи, сфери дії, договірного механізму, предмета й інструментів спільної торговельної політики Європейського співтовариства, поняття, складових та правових заходів спільного ринку ЄС, а також організаційно–правового механізму та застосування заходів захисту у сфері торгівлі товарами між Співтовариством і Україною в розрізі правового регулювання торгівлі товарами між ЄС і третіми країнами шляхом комплексного вивчення та аналізу норм права ЄС і міжнародного права, що регулюють торгівлю.

Для досягнення зазначеної мети автором поставлено такі завдання:

– проаналізувати норми права Європейського співтовариства й міжнародного права, що стосуються: спільної торговельної політики ЄС, її поняття, правової природи, сфери дії, предмета й інструментів; обсягу повноважень ЄС у сфері СТП; спільного ринку ЄС;

– виокремити та класифікувати предмет та інструменти спільної торговельної політики ЄС;

– розкрити поняття “товар” у праві ЄС;

– визначити поняття “спільна торговельна політика ЄС”, “спільний ринок ЄС” і поняття кожного виду заходів СТП;

– визначити складові спільного ринку ЄС та правові заходи, застосовувані всередині цього ринку до торгівлі товарами, у розрізі співвідношення спільного ринку з внутрішнім ринком та митним союзом;

– проаналізувати правову основу та процедуру укладання ЄС міжнародних угод у сфері СТП;

– виокремити та класифікувати міжнародні угоди, що регулюють торгівлю товарами між ЄС і третіми країнами; проаналізувати положення цих угод та виявити їхні особливості;

– визначити особливості застосування захисних інструментів спільної торговельної політики ЄС залежно від виду та країни походження товару, що є предметом торгівлі між Співтовариством і третіми країнами;

– дати характеристику організаційно–правовому механізму співробітництва та застосуванню заходів захисту у сфері торгівлі товарами між ЄС і Україною;

– розробити й надати рекомендації щодо вдосконалення правового врегулювання торговельних відносин між ЄС і Україною.

Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародно–правові відносини у сфері торгівлі товарами між Європейським співтовариством і третіми країнами у світлі ведення ЄС спільної торговельної політики.

Предметом дисертаційного дослідження є норми права ЄС та міжнародного права, що регулюють торгівлю.

Методологічна основа дослідження. У процесі цього дослідження основним виступав діалектичний метод, завдяки якому було здійснено системний аналіз норм права ЄС та міжнародного права, що регулюють торгівлю. Системний підхід дав змогу комплексно дослідити спільну торговельну політику ЄС як єдине ціле, а також розглянути елементи цієї політики як у рамках єдиного цілого, так й індивідуально. Шляхом використання методу аналізу було виокремлено та розглянуто спільну торговельну політику Європейського співтовариства, її предмет та інструменти. Через метод синтезу було розглянуто СТП як єдиний механізм правового забезпечення зовнішньої торгівлі ЄС, властивості якого відображені в предметі та інструментах цієї політики. Шляхом застосування методів наукової дедукції та індукції було досліджено правову природу спільної торговельної політики ЄС, визначено її поняття, а також виокремлено та проаналізовано її предмет та інструменти. Об’єднаний метод подібності і розбіжності допоміг встановити спільні та індивідуальні характеристики інструментів СТП.

З огляду на специфіку теми широко застосовувався порівняльно–правовий метод, що був базовим під час розгляду договірного механізму спільної торговельної політики, а також порівняння норм права ЄС із нормами права СОТ у сфері торгівлі. Історико–правовий метод дав змогу дослідити процес становлення інституту компетенції Європейського співтовариства у сфері СТП. Застосування логіко–семантичного методу уможливило дослідження правових категорій і термінів, застосовуваних у праві ЄС щодо торгівлі. Догматичний метод використовувся в процесі аналізу змісту норм права Європейського співтовариства та міжнародного права у сфері торгівлі.

Методи аналізу та синтезу використовувалися з метою розгляду організаційно–правового механізму співробітництва й застосування заходів захисту у сфері торгівлі товарами між ЄС і Україною, а метод прогнозування дав змогу розробити рекомендації щодо вдосконалення правового врегулювання торговельних відносин між ЄС і Україною.

Зазначені методи використовувалися комплексно з метою максимально можливого розгляду та розкриття об’єкта цього дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Ця дисертація є першою у вітчизняній науці міжнародного права роботою, у якій ґрунтовно та комплексно досліджено спільну торговельну політику як механізм правового забезпечення зовнішньої торгівлі Європейського співтовариства.

Новизну цього дисертаційного дослідження характеризують його наукові результати, найважливішими з яких є такі:

1. Сформульовано поняття спільної торговельної політики як спільної політики ЄС, що спрямована на врегулювання торгівлі товарами, послугами та комерційними аспектами інтелектуальної власності з третіми країнами шляхом застосування власних інструментів.

2. Доведено, що СТП доповнює митний союз та є механізмом правового забезпечення зовнішньої торгівлі ЄС в умовах вільної конкуренції.

3. Розроблено класифікацію інструментів СТП, які поділено на: міжнародні угоди, що регулюють торгівлю; заходи торговельного захисту; спільний митний тариф.

4. Визначено поняття таких заходів торговельного захисту ЄС, як антидемпінгові заходи, компенсаційні заходи, заходи захисту від протиправної торговельної практики, спільні заходи щодо імпорту товарів, спільні заходи щодо експорту товарів.

5. Розроблено класифікацію міжнародних угод, що регулюють торгівлю товарами між ЄС і третіми країнами, шляхом їх поділу на торговельні угоди, угоди про співробітництво, угоди про партнерство та співробітництво й угоди про асоціацію на основі правової підстави для їх укладання – ст. 133 Договору про заснування Європейського співтовариства.

6. Встановлено особливості застосування заходів торговельного захисту ЄС у рамках спільної торговельної політики залежно від виду та країни походження товару, що є предметом торгівлі між Співтовариством і третіми країнами.

7. Комплексно проаналізовано договірний механізм співробітництва та застосування заходів захисту у сфері торгівлі товарами між ЄС і Україною.

8. Встановлено та розглянуто чинники, що впливають на розвиток торговельних правовідносин між ЄС і Україною, а саме: розширення Євросоюзу; вступ України до СОТ; визнання за Україною статусу країни з ринковою економікою; створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною. При цьому доведено, що перспективою розвитку відносин між ЄС і нашою державою в усіх сферах загалом та у сфері торгівлі зокрема є укладання угоди про зону вільної торгівлі, яка передбачатиме ліквідацію торговельних бар’єрів між Співтовариством і Україною, не забороняючи договірним сторонам ведення власних зовнішніх економічних політик.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації визначено коло правових проблем, пов’язаних із поглибленням торговельного співробітництва між Європейським співтовариством і Україною, а також сформульовано рекомендації, які можуть сприяти, по–перше, вдосконаленню економічних правовідносин загалом і торговельних зокрема між цим об’єднанням і нашою державою, а по–друге – діяльності зовнішньополітичних органів України у відносинах з Євросоюзом.

Результати цієї наукової роботи можуть бути використані в процесі діяльності державних органів України різних рівнів публічної влади, що займаються реалізацією євроінтеграційної політики нашої держави. Зокрема, висновки та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані з метою вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює зовнішньоторговельні відносини, а також з метою проведення міжнародних переговорів та укладання угод, пов’язаних з утворенням інтеграційного об’єднання між Європейським Союзом і Україною. Практична реалізація висновків та рекомендацій сприятиме прискоренню інтеграції нашої держави до Євросоюзу.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки цього дисертаційного дослідження можуть сприяти подальшим теоретичним розробкам у вітчизняній науці міжнародного права теорії та практики торговельного права Європейського співтовариства, зокрема – гармонізації законодавства України з правом ЄС у сфері торгівлі й визначенню ролі та місця Співтовариства у правовому регулюванні торговельних відносин з третіми країнами. Теоретичне значення одержаних результатів полягає також у можливості їх використання науково–дослідними і навчальними установами та організаціями в їхній діяльності. Зокрема, результати цієї наукової роботи можуть бути використані для підготовки та перепідготовки фахівців, які займаються питаннями гармонізації українського законодавства з правом ЄС у сфері торгівлі, для написання й викладання курсів та спецкурсів з торговельного права ЄС для студентів вищих навчальних закладів, а також підручників і навчальних посібників з торговельного права ЄС.

Наукова достовірність результатів дисертації підтверджується проведеним комплексним аналізом норм права ЄС та міжнародного права, що регулюють торгівлю, а також наукових досліджень, які стосуються торговельних правовідносин між ЄС і третіми країнами, у тому числі – Україною.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертацію виконано та обговорено на кафедрі порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні теоретичні положення та висновки цього дисертаційного дослідження дістали відображення у 8 наукових публікаціях автора у фахових виданнях й матеріалах науково–практичних конференцій, використовувалися під час проведення дисертантом семінарських занять з дисциплін “Право зовнішніх зносин Європейського Союзу” та “Економічне право Європейського Союзу” на відділенні міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також виносилися на обговорення на: другій міжнародній науково–практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених, присвяченій 190–річчю з дня народження Тараса Шевченка та 170–річчю заснування Київського університету “Шевченківська Весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 13–14 травня 2004 р.); науково–практичній конференції студентів, аспірантів, молодих учених та викладачів “Актуальні аспекти європейського права в контексті розширення Європейського Союзу” (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 25 травня 2004 р.); конференції молодих учених “Актуальні проблеми міжнародних відносин”, присвяченій 170–річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60–річчю Інституту міжнародних відносин (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 14 жовтня 2004 р.); третій міжнародній науково–практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Шевченківська Весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 10–11 березня 2005 р.).

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, що включають 13 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 230 сторінок, у тому числі 24 сторінки – список використанних джерел (249 найменувань).