ВНУТРІВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ І ЗАКОННОСТІ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат

Актуальність теми. Забезпечення законності та правопорядку, захист прав і свобод громадян є однією з основних функцій Української держави, успішне здійснення якої залежить від багатьох факторів, в тому числі від чіткого виконання своїх завдань органами внутрішніх справ. Правоохоронна діяльність останніх досить часто пов’язана з прийняттям та реалізацією рішень, що безпосередньо стосуються прав та свобод громадян, інших суб’єктів правовідносин. Все це вимагає дотримання суворого режиму законності в діяльності самих органів внутрішніх справ, чіткого виконання службових обов’язків кожним їх працівником.

Разом з тим рівень законності та дисципліни в органах внутрішніх справ ще залишається недостатнім, незважаючи на всі заходи, що вживаються для його стабілізації. Особливу стурбованість викликають факти корупції, зловживання службовим становищем, що сприяє відчуженню громадян, зростанню їх недовіри до органів внутрішніх справ, їх здатності забезпечити належний правопорядок у країні.

Не дивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам забезпечення законності та дисципліни в органах внутрішніх справ та проблемам, що тісно пов’язані з ними, багато питань в зазначеній сфері залишаються ще дискусійними. Це стосується, зокрема, проблем внутрівідомчого контролю – одного із провідних засобів забезпечення дисципліни та законності в органах внутрішніх справ, які спеціально не вивчалися, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової та управлінської проблематики, без комплексного підходу.

Таким чином, дослідження засобів забезпечення дисципліни та законності в органах внутрішніх справ, насамперед – внутрівідомчого контролю, його принципів, форм та видів, суб’єктів, об’єктів та предмета, питань правового регулювання набуває особливого змісту і актуальності.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.6 Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення законності і дисципліни на 2001-2005 рр., затвердженої наказом МВС України № 515 від 30 червня 2001 року, п.1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.3.7 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність, значення та систему внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ, виробити пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

– визначити поняття дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України, з’ясувати їх значення та сучасний стан;

– з’ясувати сутність, завдання та принципи відомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– охарактеризувати форми та види відомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– визначити сучасний стан правового регулювання відомчого контролю в органах внутрішніх справ, його суб’єктів, об’єкти та предмет;

– охарактеризувати правовий статус суб’єктів відомчої контрольної діяльності;

– з’ясувати особливості обліково-реєстраційної діяльності в органах внутрішніх справ як одного із основних методів відомчого контролю;

– визначити організаційно-правові засади проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення теоретико-правових засад і практики здійснення відомчого контролю в органах внутрішніх справ.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України.

Предмет дослідження становлять методологічні та нормативні засади, зміст і процедури внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз внутрівідомчого контролю в органах внутрішніх справ. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Методи класифікації, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для дослідження форм та видів відомчого контролю в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.3), за допомогою документального аналізу та спеціально-юридичного методів з’ясовувалась сутність обліково-реєстраційної діяльності в органах внутрішніх справ (підрозділ 2.2), визначалися особливості проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю (підрозділ 2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ (підрозділ 2.4).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права та теорії управління – В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієва, І.В. Арістової, О.М. Бандурки, А.С. Васильєва, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, О.Т. Зими, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, В.К. Колпакова, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, Н.П. Матюхіної, О.П. Рябченко, О.Ф. Скакун, А.А. Стародубцева, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють здійснення внутрівідомчого контролю у системі МВС України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які стосуються діяльності суб’єктів відомчого контролю в органах внутрішніх справ України за останні три роки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання здійснення внутрівідомчого контролю в органах внутрішніх справ і сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

– набула подальшого розвитку характеристика сучасного стану дисципліни та законності в органах внутрішніх справ України;

– удосконалено розуміння сутності та значення відомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах та підрозділах системи МВС України;

– подальший розвиток одержало визначення завдань та принципів внутрівідомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– удосконалено класифікацію форм та видів відомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– вперше в адміністративно-правовій та управлінській науці визначено шляхи удосконалення організації внутрівідомчої контрольної діяльності в органах та підрозділах системи МВС України;

– удосконалено визначення понять „службова дисципліна”, „законність”, „відомчий контроль”, „правове регулювання відомчого контролю”, „суб’єкти відомчого контролю”, об’єкти відомчого контролю”, „предмет відомчого контролю”, „обліково-реєстраційна діяльність в органах внутрішніх справ”;

– подальший розвиток отримала характеристика системи правового регулювання відомчого контролю в органах внутрішніх справ, сформульовано і обґрунтовано пропозиції щодо систематизації нормативно-правових актів, які діють у зазначеній сфері;

– у новому аспекті визначено суб’єктів, об’єкти та предмет відомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– з’ясовано особливості обліково-реєстраційної діяльності в органах внутрішніх справ;

– набула подальшого розвитку характеристика організаційно-правових питань проведення перевірок суб’єктами відомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики здійснення відомчого контролю в органах внутрішніх справ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем внутрівідомчого контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ;

– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативних актів, які регулюють внутрівідомчу контрольну діяльність в органах внутрішніх справ, зокрема, до законів України „Про оперативно-розшукову діяльність”, „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Статуту патрульно-постової служби міліції, Інструкції про порядок добору та зарахування працівників органів внутрішніх справ України до резерву кадрів для переміщення на вищі посади та організації роботи з ними, Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, Інструкції про порядок організації та здійснення контролю за несенням служби працівниками органів та підрозділів внутрішніх справ під час виконання охоронних функцій за укладеними договорами, Інструкції про організацію комплексного інспектування і контрольних перевірок ГУВС, УВС, УВСТ, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України;

– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність суб’єктів відомчого контролю в органах внутрішніх справ;

– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять та підготовки навчально-методичних матеріалів з дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” та „Управління в органах внутрішніх справ”.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на міжнародній науково-практичній конференції „Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (Одеса, 2004), симпозіумі професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України „Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” (Сімферополь, 2005), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також у тезах наукового повідомлення на науково-практичній конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок. Список використаних джерел складається із 263 найменувань і займає 22 сторінки.