ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЧНОГО ТРАНЗИТУ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення результатів роботи, наведено відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – “Взаємовідносини органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства: теоретичні аспекти” – досліджено сутність понять “громадянське суспільство”, “органи публічної влади”, “взаємовідносини органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства”, узагальнено теоретичні підходи до питання демократизації державно-управлінських відносин та основні концепції щодо системи відносин “влада – громадянське суспільство”, визначено специфіку взаємовідносин органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства в період демократичного транзиту в європейських країнах, систематизовано їх.

У дисертації скласифіковано основні підходи до визначення терміна “громадянське суспільство”: перший – як держава особливого типу, яка забезпечує і захищає основні права і свободи громадян; другий – як система суспільних відносин, що існують поза державою; третій – як система громадських інститутів; четвертий – як система інститутів і відносин. Узагальнення цих підходів дозволило визначити громадянське суспільство як систему незалежних від влади суспільних інститутів, що функціонують на демократичних засадах, вступають з владою в економічні, соціальні, культурні, духовні, правові і політичні відносини, що виявляється в процесах підготовки, прийняття суспільно значущих рішень та контролі за їх виконанням. У роботі представлено внутрішню структуру громадянського суспільства, яка характеризується складом учасників (інститутами), принципами діяльності, функціями та нормами.

Взаємовідносини органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства – це стосунки і зв’язки, які забезпечують зближення або віддалення діяльності суб’єктів, обмін інформаційними, матеріальними, людськими ресурсами, прийняття рішень та їх виконання. Аналіз сучасної наукової літератури дозволив систематизувати моделі взаємовідносин органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства.

Результати дослідження особливостей взаємовідносин органів влади та інститутів громадянського суспільства в період демократичного транзиту (незавершеного, динамічного, тимчасового процесу наближення їх суб’єктів до ідеальних уявлень про сучасні інститути та ідеальне демократичне суспільство) дозволяють виокремити два аспекти: 1) позитивний – у цей період зростає активність громадян та інститутів громадянського суспільства, що породжує інноваційність ідей, прагнення вирішити суспільні справи, ініціативність у прийнятті рішень, 2) негативний – посилюється конфліктність, внаслідок трансформаційних перетворень в органах публічної влади, загострюються протиріччя в законодавстві щодо повноважень органів влади та статусу інститутів громадянського суспільства, тільки розпочинають оволодівати методами громадського контролю за владними діями, брати на себе відповідальність.