ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ТА ВЗАЄМОДІЇ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА З ГРОМАДСЬКІСТЮ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано предмет, об’єкт, мету, завдання і методи дослідження, розкрито зв’язок з науковими проектами й темами, сформульовано основні положення щодо наукової новизни. Показано практичну значущість одержаних результатів і наведено дані щодо їх апробації, подано перелік публікацій за темою дослідження.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування взаємовідносин та взаємодії малого підприємництва з громадськістю» – узагальнено теоретичні засади формування механізмів державного управління взаємовідносинами та взаємодії малого підприємництва з громадськістю, в тому числі узагальнено принципи формування взаємовідносин та взаємодії малого підприємництва з громадськістю та інфраструктури підтримки малого підприємництва Донецької області, а також досліджено зарубіжний досвід діяльності малого підприємництва. Аналіз показав, що місце і роль малого підприємництва визначаються такими чинниками: це особливий тип підприємницької діяльності; формується на засадах дрібнотоварного виробництва; стимулює структурну перебудову економіки; створює додаткові робочі місця; є одним із провідних секторів ринкової економіки; формує нову соціальну верству підприємців-власників; сприяє послабленню (обмеженню) монополізму; активізує інноваційні процеси; забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, а також швидку окупність витрат і свободу ринкового вибору; характеризується високою мобільною здатністю; є найбільш динамічною та гнучкою формою господарювання.

Визначено, що головними формами розв’язання основної суперечності малого підприємництва є: по-перше, державна підтримка, яка включає правове, фінансово-кредитне, матеріально-технічне, інформаційне та кадрове забезпечення; по-друге, інтеграційна підтримка, яка включає перш за все такі форми інтеграційних зв’язків великих та малих підприємств, як субпідряд, лізинг, франчайзинг, венчурне фінансування; по-третє, самоорганізація та кооперування малого підприємництва на політичних (громадські об’єднання підприємців, спілки, асоціації) та економічних (підприємницькі мережі, кредитні та збутові кооперативи тощо) засадах; по-четверте, міжнародна фінансова і технічна допомога.

Доведено значущість бізнес-асоціацій як ефективної інституції у вирішенні проблемних питань малого підприємництва регіону, яка консолідує різноманітні місцеві, регіональні та інші корпоративні об’єднання підприємств у такі громадські об’єднання, які б змогли чітко сформулювати їхні життєво важливі вимоги і відстоювати інтереси всіма конституційно можливими засобами. У зв’язку з цим удосконалено поняття «бізнес-асоціація», яке визначається як добровільне об’єднання фізичних або юридичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності, правової та майнової незалежності її членів.

Розглянуто реальні процеси розвитку малого підприємництва в Україні, а також реалізацію урядових дій щодо його підтримки, які показують, що головною причиною, яка стримує подальший розвиток малого підприємництва, є несформованість у країні ефективної законодавчо закріпленої державної політики розвитку малого підприємництва, і зокрема, цілісної системи органів державної виконавчої влади з питань малого підприємництва. Свідченням неефективності діяльності органів державної влади у сфері розвитку малого підприємництва в Україні є, насамперед, зниження темпів зростання кількості діючих малих підприємств і чисельності працюючих у них.