ПРАВОВІДНОСИНИ ІЗ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З прийняттям законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення» розпочато впровадження пенсійної системи, сутність якої полягає у переході до трирівневої пенсійної системи. Здійснення пенсійної реформи було спрямовано на: підвищення рівня життя пенсіонерів; встановлення залежності розмірів пенсій від сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески, і страхового стажу; забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи; заохочення громадян до заощадження коштів на старість; диверсифікацію джерел фінансування пенсій за рахунок внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та обов’язкових і добровільних пенсійних накопичень; створення ефективної та більш дієвої системи адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Об’єктивна необхідність системної пенсійної реформи зумовлена тим, що абсолютна монополія держави у сфері пенсійного забезпечення не виправдала себе. Діюча в Україні солідарна система пенсійного забезпечення не відповідає сучасним реаліям і суперечить основним принципам соціально орієнтованої держави. Дедалі нагальною потребою стає особиста відповідальність кожного індивідуума за власну долю.

Незважаючи на реалізацію більшості положень пенсійної реформи з удосконалення солідарної пенсійної системи та започаткування недержавного пенсійного забезпечення, на сьогодні в Україні склалася складна ситуація з функціонуванням пенсійної системи, оскільки необхідним є розв’язання комплексних проблем, пов’язаних з економікою та соціальною сферою. Актуальним питанням є доцільність шляхів реформування пенсійної системи, запропонованих Кабінетом Міністрів України в проекті Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Успішне проведення реформування пенсійної системи неможливе без дослідження правовідносин у сфері пенсійного страхування і пенсійного забезпечення, удосконалення чинного законодавства у цій сфері. У нових соціально-економічних умовах відбулися якісні зміни усіх елементів соціально-забезпечувальних правовідносин, які потребують ґрунтовного теоретичного осмислення.

У сучасній науці права соціального забезпечення правовідносини із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування досліджено в одному підрозділі кандидатської дисертації І.В. Оклей «Правове регулювання пенсійного забезпечення та надання соціальних послуг в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», захищеної у 2006 році. В умовах реформування пенсійної системи теоретичні та практичні про-

блеми правового регулювання відносин у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування потребують окремого комплексного дослідження.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є наукові праці радянських, українських та зарубіжних вчених, які зробили вагомий внесок у становлення і розвиток вчення про соціально-забезпечувальні правовідносини: В.С. Андрєєва, В.М. Андріїва, Є.І. Астрахана, В.А. Ачаркана, Н.Б. Болотіної, А.І. Вишневецького, М.А. Вігдорчика, О.Д. Зайкіна, М.Л. Захарова, Р.І. Іванової, М.В. Лушнікової, А.М. Лушнікова, О.Є. Мачульської, П.Д. Пилипенка, С.М. Прилипка, С.М. Синчук, І.М. Сироти, Н.М. Стаховської, Б.І. Сташківа, Б.С. Стичинського, В.О. Тарасової, Е.Г. Тучкової, Я.М. Фогеля та ін. Втім, до цього часу у вітчизняній науці права соціального забезпечення відсутні спеціальні комплексні дослідження теоретичних та практичних проблем правового регулювання відносин із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.