Зміст правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України Автореферат

Актуальність теми. Посилення ринкових процесів у економіці супроводжується послабленням регулюючого впливу держави, у тому числі й у сфері праці. Зокрема, така тенденція наявна в умовах глибокої світової економічно кризи, що негативно впливає на ринок праці, а саме: зростає чисельність безробітних, збільшується кількість випадків незаконного звільнення, трудова діяльність здійснюється без належного оформлення трудових відносин, працівників звільняють «за власним бажанням» без наявності такого та інших порушень законодавства про працю. У такій ситуації необхідним на сьогоднішній день є реформування законодавства про працю задля досягнення результативного впливу на трудові відносини за допомогою норм права для забезпечення врахування інтересів обох сторін трудових правовідносин. У період реформування, з метою відповідності сучасним умовам функціонування ринку праці, в Україні підвищується значення розробки ефективного механізму забезпечення дотримання вимог трудового законодавства. У такому механізмі одну із провідних ролей відіграє нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю, який спрямований на забезпечення законності й дисципліни в процесі регулювання та реалізації трудових і тісно пов’язаних з ними відносин, попередження правопорушень та їх усунення.

Аналіз норм проекту Трудового кодексу України дозволяє стверджувати, що інститут нагляду та контролю теж піддався суттєвим змінам, зокрема, у частині визначення уповноважених суб’єктів на здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, порядку його реалізації, розмежування повноважень наглядових і контролюючих органів. Очевидною в силу значущості цього інституту для забезпечення прав працівників є необхідність виваженості та конструктивності при обранні методів і напрямів його врегулювання. При цьому слід ураховувати, що системи органів нагляду та контролю, у тому числі, й за дотриманням законодавства про працю, відіграють провідну роль для забезпечення законності та правопорядку, проте законодавство, відповідно до якого відбувається регулювання відповідних правовідносин нагляду й контролю, не тільки не відповідає сучасному стану розвитку науки й галузі трудового права, а й містить застарілі норми, які давно втратили актуальність і потребують змін і доповнень. З’ясувати напрямки вдосконалення нормативно-правового забезпечення та одночасно вирішити питання підвищення ефективної реалізації нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю можна за умови детального та глибокого дослідження правовідносин, що виникають з приводу нагляду та контролю трудового законодавства.

Проблемам, пов’язаним з правовим регулюванням нагляду та контролю за дотриманням законодавства України взагалі та трудового зокрема, присвячували свої публікації такі відомі вчені, як
О.Ф. Андрійко, М.Г. Александров, С.С. Алексєєв, В.Я. Буряк,
Н.Б. Болотіна, В.М. Гаращук, Ю.П. Дмитренко, В.В. Єрьоменко,
Д.О. Карпенко, В.К. Колпаков, З.Я. Козак, О.А. Красавчиков,
Р.З. Лівшиць, А.Р. Мацюк, С.М. Прилипко, О.І. Процевський,
В.І. Прокопенко, П.Д. Пилипенко, В.І. Семенюк, О.Ф. Скакун,
О.В. Смирнов, М.С. Студенікін, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. Проте, незважаючи на достатньо велику кількість змістовних наукових праць, написаних у минулі роки можемо стверджувати: ще й дотепер у вітчизняному правознавстві бракує загальновизнаної концепції правого регулювання правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України.

Наявність невирішених проблем свідчить про актуальність і складність даного дисертаційного дослідження. Цим і пояснюється вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 9.1 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 р.р., а також планів наукових досліджень кафедри трудового, земельного та екологічного права і науково–дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу наукової юридичної літератури, чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність та особливості змісту правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України в умовах ринкової економіки, а також розробити на цій підставі науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації стосовно розвитку та вдосконалення правового регулювання у цій царині.

Для досягнення поставленої мети дослідження вважається за необхідне вирішення наступних завдань:

- сформулювати визначення поняття правовідносин, що виникають з приводу нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

- визначити правову природу правовідносин, що виникають з приводу нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

- визначити підстави виникнення правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

- висвітлити умови виникнення правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

- охарактеризувати принципи реалізації правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

- розкрити зміст поняття «об’єкт правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю»;

- визначити суб’єктний склад правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

- встановити зміст правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

- окреслити напрямки вдосконалення правового регулювання правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регламентують правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України.

Методи дослідження. Комплексне дослідження правовідносин нагляду й контролю за дотримання законодавства про працю здійснено шляхом застосування ряду загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, сучасних методик збору інформації, її узагальнення й аналізу. Основу дослідження становить діалектичний метод пізнання, за допомогою якого проблеми, що досліджуються, розглянуті у вигляді єдності їх соціального змісту та юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу здійснено розширення понятійного апарату (підрозділи 1.1, 2.1). Застосування методів класифікації й групування дозволили визначити види суб’єктів правовідносин нагляду та контролю, види принципів здійснення наглядової та контрольної діяльності (підрозділи 1.3, 2.2). Метод документального аналізу та спеціально-юридичний дозволили з’ясувати проблеми понятійного апарату в частині відповідності назв органів контролю та нагляду здійснюваній ними діяльності (підрозділи 1.1, 2.3), конкретизувати об’єкт, суб’єктний склад і зміст правовідносин нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). За допомогою системно-структурного та формально-логічного методів визначено структуру системи органів контролю (підрозділ 2.2), систему загальних принципів інституту нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю (підрозділ 1.3), види юридичних фактів і необхідність розмежування підстав і умов виникнення правовідносин нагляду і контролю за дотримання законодавства про працю (підрозділ 1.2). Під час застосування методу аналізу визначено напрямки вдосконалення правового регулювання правовідносин з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю України (підрозділ 2.4). Порівняльно-правовий було застосовано при висвітленні відмінностей повноважень контролюючих органів відповідно до норм національного та міжнародного законодавства (підрозділ 2.3), з’ясування співвідношення підстав і умов виникнення правовідносин нагляду та контролю за дотримання законодавства про працю за суб’єктами різних видів трудових і тісно з ними пов’язаних відносин (підрозділ 1.2).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є комплексним науковим дослідженням проблем правового регулювання правовідносин нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю України в сучасних умовах, розглянутих з позиції системності. Наукова її новизна визначається тим, що сформульовано основні концептуальні засади правового регулювання відносин з нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю в сучасних умовах розвитку ринкових відносин в Україні.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку положень і висновків, запропонованих особисто дисертантом, до найбільш значущих з них належать нижченаведені:

Уперше:

− визначено, що правовідносини з нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю є постійними та безперервними;

− обґрунтовано, що виникнення трудових правовідносин безпосередньо тягне виникнення правовідносини нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю України;

− доведено, що особливістю правовідносин з нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю є те, що зобов’язана сторона (суб’єкт, відносно якого здійснюється нагляд і контроль за дотриманням законодавства) обов’язково знаходиться у паралельних правовідносинах, урегульованих нормами трудового права, і за дотриманням яких здійснюється нагляд чи контроль;

− аргументовано, що права й обов’язки суб’єктів трудових і тісно з ними пов’язаних правовідносин не складають зміст правовідносин нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю.

Удосконалено:

− поняття «об’єкт правовідносин контролю та нагляду в сфері праці», котре запропоновано визначати як дотримання законодавства про працю суб’єктами трудових і тісно з ними пов’язаних правовідносин. Іншими словами, власне трудові та тісно пов’язані з ними відносини ззовні виражаються у певній поведінці, яка за результатами контрольної та наглядової діяльності може відповідати чи не відповідати встановленим у законодавстві про працю нормам;

− дефініцію терміну «принципи реалізації правовідносин нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю» як відправні положення, що є основою всіх правових норм відповідного інституту, якими обумовлюються закономірності функціонування й розвитку останнього;

− систему органів, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Вважаємо, що вона повинна складатися: (а) державні органи нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю (органи контролю й органи нагляду); (б) громадські органи нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю (профспілки, їх об’єднання, представники колективів працівників).

Дістали подальший розвиток:

− висновок про те, що вчасний нагляд і контроль значно підвищують рівень охорони й захисту трудових прав працівників, оскільки їх відсутність є передумовою виникнення вже інших правовідносин – правовідносин з вирішення трудових спорів (у разі порушення прав працівників);

− виокремлення суб’єктів, які здійснюють державний контроль у сфері праці: (а) центральні органи державної виконавчої влади, (б) місцеві адміністрації та ради депутатів, (в) Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, (г) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також суб’єктів, які здійснюють державний нагляд у сфері праці − Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що викладені в дисертації висновки й пропозиції можуть бути використані:

а) у науково-дослідницькій роботі − для подальших загальних і спеціальних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем правового регулювання правовідносин нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю;

б) у правотворчості − у процесі підготовки проектів нових і вдосконалення чинних законодавчих актів у царині нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю;

в) у правозастосовній діяльності − при використанні наданих конкретних пропозицій з питань правового регулювання правовідносин нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю у практичній роботі органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, судів та інших суб’єктів правозастосування;

г) у навчальному процесі − положення й висновки, зроблені в дисертації, можуть бути задіяні у вищих юридичних закладах освіти під час вивчення навчальної дисципліни «Трудове право», в процесі опрацювання та вдосконалення робочих програм і планів, при підготовці підручників, навчальних посібників, лекцій, семінарських занять, рефератів і курсових робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи оприлюднювалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 2010р.); «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 2011р.).

Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття у 5 наукових публікаціях: 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в 2 тезах доповідей та наукових повідомлень на вказаних конференціях.

Структура дисертації відповідає меті й завданням дослідження. Робота складається зі вступу, 2-х розділів, які містять 7 підрозділів, висновків і списку використаних джерел (177 найменувань). Загальний обсяг роботи − 186 сторінок, з яких основного тексту − 170 сторінок.