МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИЗИКІВ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ Автореферат

Актуальність теми. Аналіз стану та проблем розвитку економіки України в умовах поглиблення світової фінансово-економічної кризи свідчить про те, що кардинально змінилася роль і місце банківської системи в підвищенні ефективності національного господарства та його основних сфер. В теперішній час кошти банківської системи разом з державним бюджетом стали основними джерелами забезпечення фінансовими ресурсами всіх суб’єктів національного господарства країни. При мобілізації тимчасово вільних коштів населення та юридичних осіб, формуванні та використанні банківських ресурсів, банківська система України стикається зі значними ризиками, які обумовлені особливостями розвитку національної і світової економіки, грошово-кредитною політикою держави, рівнем інфляції, станом світового валютного ринку, регулюючими заходами центрального банку.

Збільшення обсягів грошової маси в обігу є головним фактором стимулювання економічного розвитку країни, а в умовах загострення світової фінансово-економічної кризи можливості використання даного чиннику обмежені через дефіцит грошових коштів. Оскільки кошти населення та юридичних осіб, залучені на депозити банків, є основним джерелом формування банківських ресурсів, необхідних для підтримки безперервності розширеного відтворення національного господарства, збільшення обсягів залучення тимчасово вільних коштів шляхом обмеження дії ризиків депозитних операцій банків виступає пріоритетним завданням держави та інструментом стимулювання економічного розвитку країни.

В західних країнах вирішенню цієї проблеми приділяють увагу такі вчені, як Е.Аренс, Є.Брігхем, Ф.Делиз, Е.Долан, П.Роуз, К.Редхед, Л.Харріс. Значний внесок у вдосконалення методів урахування кризових ситуацій та заходів щодо мінімізації їх впливу на національне господарство та його складові зробили такі вітчизняні вчені, як Б.Адамик, О.Амоша, В.Бобиль, Ю.Васюренко, О.Ватаманчук, В.Міщенко, О.Поважний, Ф.Поклонський, М.Савлук, В.Фурман, О.Циганов, О.Чилікін та такі вчені ближнього зарубіжжя, як Л.Басовський, Н.Валенцева, В.Ковальов, А.Кулаков, О.Лаврушин, Т.Лобанова, І.Мамонова, А.Шеремет.

Однак недостатньо висвітленими залишаються науково-теоретичні і практичні проблеми, пов’язані з державним регулюванням ризиків виробничої та фінансової сфер національного господарства, вимагає подальшого розвитку система державного регулювання депозитної діяльності банків з метою створення передумов для стабільної діяльності як виробничих підприємств, так і суб’єктів фінансової сфери, що й визначило актуальність питань розробки ефективного механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків та обумовило вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми “Фінансовий механізм державного управління економікою”(номер державної реєстрації 0104U008798, 2007-2010 рр.). У межах виконання теми автором узагальнено теоретико-методичні основи державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, розроблено методичні підходи до формування механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків та обґрунтовано напрямки його реалізації.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення науково-теоретичних підходів, розробка методичних засад і практичних рекомендацій з формування та реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на основі урахування особливостей розвитку економіки України в умовах фінансово-економічної нестабільності, впровадження якого сприятиме підвищенню ефективності діяльності банківської системи країни.

Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено ряд таких завдань:

розкрити економічну сутність депозитних операцій як об’єкту банківських ризиків і визначити методичні засади ефективного державного регулювання депозитної діяльності банків;

виявити системні складові та чинники виникнення ризику депозитних операцій банків;

сформувати концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків;

визначити структурні елементи механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на макро- і на мікрорівнях;

надати аналітичну оцінку страхуванню, як методу трансферту ризиків депозитних операцій банків та розвинути механізм використання фондових деривативів в процесі хеджування ризиків депозитних операцій банків;

запропонувати напрямки удосконалення вітчизняної системи гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням особливостей розвитку ринку депозитних ресурсів банків в Україні.

Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання банківської системи в умовах фінансово-економічної нестабільності.

Предметом дослідження є теоретико-методичні основи, важелі та інструменти формування та реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків.

Методи дослідження. Теоретичними та методичними основами дослідження стали положення класиків економічної науки, роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативні акти, інструкції і положення з питань державного регулювання банківської діяльності, матеріали власних досліджень автора. Основні наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі використання таких загальнонаукових методів пізнання, як комплексний аналіз - при узагальненні наукових підходів до державного регулювання ризиків депозитних операцій банків; методи логічного аналізу та синтезу - при уточненні й упорядкуванні термінології в понятійному апараті державного регулювання ризиків депозитних операцій банків.

В дисертації застосовано метод порівняльного аналізу, який дозволив сформувати єдиний підхід до класифікації чинників ризиків депозитних операцій банків з точки зору характеру та рівня ризику; за допомогою комплексного підходу розроблено концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків. На основі застосування таких методів емпіричного та теоретичного дослідження, як спостереження та опис, обґрунтовано вибір методів державного регулювання ризиків депозитних операцій банків та визначено напрямки вдосконалення та шляхи підвищення ефективності державного регулювання ризиків депозитних операцій банків.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в удосконаленні науково-теоретичних підходів, розвитку методичних засад і практичних рекомендацій формування і реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків шляхом розробки концептуальних засад державного регулювання ризиків, визначення принципів, мети та завдань регулювання, вдосконалення структурних елементів механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, його форм, методів і інструментів. Зазначене забезпечено одержанням нових положень і рекомендацій:

вперше:

запропоновано систематизовану класифікацію чинників ризику депозитних операцій банку за ознаками характеру їх впливу, середовища виникнення, місця формування, макро- та мікрорівня, за чинником часу та часом прояву, за можливістю прогнозування та керування, використання якої спрямовано на виявлення першочергових чинників впливу на рівень ризику та розробку заходів щодо їх урахування;

розроблено концептуальні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, які базуються на урахуванні принципів, мети, завдань та функцій регулювання ризиків, специфіки державного регулювання ризиків депозитних операцій банків на макро- та мікрорівнях, а також його методів та інструментів;

удосконалено:

термінологічний апарат шляхом уточнення понять “депозит”, “депозитна операція” та “державне регулювання ризиків депозитних операцій банків”, що дозволило визначити необхідність і методи постійного безперервного процесу впливу на рівень ризиків депозитних операцій як самими банками, так і державою в особі Національного банку України;

методичні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, як на макрорівні шляхом розвитку макроекономічних методів і інструментів державного регулювання ризиків, так і на мікрорівні - на основі застосування трансфертного механізму розподілу ризику між банком, його клієнтом, державою, фінансовими установами й страховими компаніями;

систему гарантування вкладів фізичних осіб шляхом впровадження диференційованих ставок оплати регулярних зборів з банків – учасників системи з урахуванням рівня надійності депозитів банків, що дозволить мінімізувати ризик депозитних операцій банків і підвищити рівень довіри клієнтів до банківської системи країни;

дістали подальшого розвитку:

система страхування депозитів, як метод трансфертного механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків шляхом забезпечення ефективного розподілу ризику між клієнтом, банком та страховими компаніями, що сприятиме активізації вкладників до розміщення своїх коштів на рахунках банківських установ і підвищенню ефективності діяльності банків;

механізм використання фондових деривативів у процесі хеджування ризиків депозитних операцій банків через укладання строкової компенсаційної угоди з третьою стороною з метою повної або часткової ліквідації ризиків;

науково-методичні підходи до виявлення та урахування особливостей розвитку депозитного ринку України, що дозволить обмежити дію негативних тенденцій зменшення загальної суми строкових коштів у загальній сумі зобов’язань банків та підвищити рівень довіри вітчизняних вкладників до українських банків.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розвитку і впровадженні науково-теоретичних рекомендацій і методичних засад з формування та реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків з метою урахування та мінімізації ризиків, що дозволить збільшити рівень довіри вітчизняних вкладників до українських банків, сприятиме активізації залучення банками тимчасово вільних грошових коштів, підвищенню ефективності державного регулювання банківської діяльності і забезпеченню стабільності у банківській сфері, а стабільна та надійна банківська система є запорукою сталого розвитку держави в цілому.

Розроблені у дисертаційній роботі рекомендації використано в процесі викладання навчальних дисциплін “Фінанси” і “Фінанси підприємств” у Донецькому державному університеті управління (довідка №01-12/229 від 04.03.2010 р.). Теоретичні та практичні положення, розроблені у дисертаційній роботі, розглянуто і впроваджено в роботу відділень філії “Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області” (довідка №15-35/31 від 25.03.2010 р.), у практичну діяльність в Управлінні Національного банку України в Донецькій області (довідка №04-014/2537 від 25.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримано автором самостійно, дисертаційна робота є особисто виконаною завершеною науковою працею, в якій автором удосконалено науково-теоретичні підходи та розроблено методичні засади формування і реалізації механізму державного регулювання ризиків депозитних операцій банків, практичні рекомендації з підвищення ефективності державного регулювання ризиків депозитних операцій банків. Внесок здобувача в публікації, написані у співавторстві, відображено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати досліджень, висновки і рекомендації доповідалися, отримали позитивну оцінку та опубліковані у матеріалах наукових конференцій: VI міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми” (м. Донецьк, 2004 р.), ІІІ міжнародна науково-практична конференція “Наука и образование без границ-2007” (м. Софія, 2007 р.), IV Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція “Науковий потенціал України 2008” (м. Київ, 2008 р.), V міжнародна науково-практична конференція “Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), ІІІ міжнародна науково-практична конференція “Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації” (Сімферополь, 2009 р.), результати досліджень доповідались на конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління протягом 2006-2010 рр.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед яких 7 статей у збірниках наукових праць, 5 публікацій по матеріалах наукових і науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 6,45 д.а., з яких особисто автору належить 6,1д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 192 сторінках. У тому числі 11 таблиць на 7 сторінках, 20 рисунків на 12 сторінках. Матеріали дисертації містять 7 додатків на 15 сторінках, список використаних джерел із 229 найменувань на 20 сторінках.