ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ЗА РІЗНОЇ СТРУКТУРИ КОРМІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади ефективного виробництва молока» розглядаються науково-практичні основи ефективного виробництва молока, розкриваються методичні підходи до визначення економічної та енергетичної ефективності виробництва молока за різної структури кормів у годівлі корів, визначаються організаційно-економічні засади формування раціональної структури кормів.

Підкреслено, що тваринництву належить провідна роль у виробництві цінних і якісних продуктів харчування для потреб населення та забезпеченні сировиною харчової промисловості. При цьому молочне скотарство дає можливість більш рівномірно використовувати трудові ресурси на селі та інші засоби виробництва і праці. В умовах розвитку ринкових відносин воно забезпечує постійне надходження коштів виробнику.

Розкрито сутність відтворення у молочному скотарстві та визначено економічні показники ефективності, кожен з яких відображає кількісну і якісну характеристику економічних явищ і процесів, простого і розширеного відтворення.

Поряд з традиційними методами оцінки ефективності виробництва молока через вартісні показники, обґрунтовано доцільність застосування енергетичного підходу, який дає можливість враховувати і обчислювати в порівняльних еквівалентах як енергію, що акумульована у молоці, так і енергію живої і уречевленої в минулому праці. На його основі можна на стадії досліджень порівняти різні типи годівлі корів за різних рівнів сукупних енерговитрат на         1 голову та на 1 ц продукції з метою вибору найменш витратних способів годівлі й визначити ефективність сукупних енергетичних витрат.

Запропонований нами методичний підхід визначення економічної та енергетичної ефективності виробництва молока враховує розмір необхідної кормової площі за різної структури кормів у річному раціоні корів.

Рівень молочної продуктивності корів залежить від забезпеченості тварин відповідною кількістю кормів, повноцінності та збалансованості раціонів. Підтверджено, що ефективна організація кормовиробництва має дуже важливе значення для молокопродуктового підкомплексу. Оптимізація раціонів годівлі дозволить суттєво підвищити продуктивність корів і, враховуючи те, що частка кормів складає 50-60 % у загальній вартості виробництва молока, тим самим зменшити його собівартість. Тому, в результаті вдосконалення кормової бази можна суттєво підвищити економічну ефективність виробництва молока.

Завершує розділ висновок про необхідність застосування методичного підходу до здійснення оцінки типу годівлі молочних корів, що базується на поєднанні економічних та енергетичних показників, який підтвердить чи спростує доцільність використання типу годівлі для забезпечення максимального виходу продукції з одиниці земельної площі при мінімальних витратах.

У другому розділі «Сучасний стан розвитку молочного скотарства» розкрито стан та перспективи розвитку молочного скотарства у світі, порівняно сучасне становище виробництва та споживання молока в Україні, Харківській області та розвинутих країнах світу, досліджено економічну ефективність виробництва молока та використання кормів у молочному скотарстві.

Установлено, що за останні роки молочне скотарство зазнало великих негативних деформацій. Основними виробниками молока в Україні стали господарства населення, питома вага яких складає 80,3 % від загального обсягу його виробництва в країні. Систематичне скорочення чисельності поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах спостерігається протягом останніх двадцяти років. За цей період воно скоротилося більше ніж у 10 разів і становить 589 тис. голів (рис.).

Наведено трансформацію агропромислового комплексу та зменшення виробництва молока, які негативно позначаються на продовольчому балансі населення України. Скорочення споживання молока та молочних продуктів населенням призвело до погіршення структури його харчування. Виробництво молока на одну особу за рік в Україні скоротилося майже удвічі з 472 кг у 1990 році до 252 кг, а в Харківській області більше, ніж у 2,3 рази - з 398 кг до 169 кг. Споживання молока та молочних продуктів у 2010 році становило 206 кг, що було нижче раціональної норми на 46 %.

Виявлено, що рівень економічної ефективності виробництва молока не забезпечує дієву мотивацію розвитку галузі молочного скотарства. Виробництво молока сільськогосподарськими підприємствами за останні десять років було то прибутковим, то збитковим. У 2007-2010 рр. товаровиробники отримували прибутки від реалізації молока, а рівень його рентабельності по роках становив 13,8 %; 4,1 %; 1,4 % і 17,9 % по Україні, а по Харківській області – відповідно 15,6 %; 8,9 %; 3,9 % і 23,6 %.