ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ЗА ПОСЛУГИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ КОМУНАЛЬНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Короткий зміст

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт і предмет, показано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, обґрунтовано наукову новизну, наведено інформацію про апробацію одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення.

         У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління дебіторською заборгованістю на підприємствах житлово-комунального господарства» досліджені й розкриті теоретичні й методичні питання сутності дебіторської заборгованості, особливостей її формування й погашення в умовах трансформаційних процесів України, проаналізовано моделі й методи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві, визначені теоретичні аспекти й особливості впровадження організаційно-економічного механізму управління дебіторською заборгованістю споживачів за послуги теплопостачання як системи цілеспрямованих дій.

На основі результатів аналізу існуючих наукових досліджень встановлено, що відсутні єдині підходи до  визначення економічної сутності дебіторської заборгованості. Натомість, у дисертаційній роботі обґрунтовано поняття дебіторської заборгованості, яка представляє собою фінансовий інструмент, що виникає в результаті господарських відносин і представляє собою ймовірну майбутню вигоду у вигляді боргів, що надходить підприємству від юридичних і фізичних осіб. Як фінансовий інструмент дебіторська заборгованість є однієї зі складових частин кредитної політики підприємства, реалізація якої впливає як на фінансовий стан, зокрема, так і на його розвиток, в цілому. В цьому контексті, слід відзначити, що тип кредитної політики повинен відповідати фінансовому стану, у якому перебуває підприємство в конкретний період.

Обґрунтовано, що для розробки й впровадження організаційно-економічного механізму управління дебіторською заборгованістю необхідно враховувати теоретико-методичні положення щодо її сутності та детермінантів, і в рамках якого створити структурний підрозділ діяльність якого спрямована на зниження рівня іммобілізації грошових коштів й орієнтованого на стратегічний розвиток підприємства.

Визначено, що формування дебіторської заборгованості обумовлено наявністю договірних відносин і тимчасовим розривом між продажем та сплатою, який характеризується іммобілізаційними процесами, що впливає на зміну архітектури оборотних активів та, внаслідок необґрунтованого «заморожування» грошових коштів, призводить до гальмування розвитку підприємства.

Запропоновано схему формування та інкасації дебіторської заборгованості на підприємстві (рис. 1), яка включає сукупність взаємозалежних етапів від створення дебіторської заборгованості до її погашення, що дозволяє відстежувати напрями формування заборгованості, визначати її критичний рівень, своєчасно впливати на накопичення негативних явищ та ін.