ЕКОНОМІЧНА МОТИВАЦІЯ КАДРІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ПЕРСОНАЛУ АВІАТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розкрито сутність наукової проблеми і стан досліджень з питань економічної мотивації кадрів при підготовці персоналу авіатранспортних підприємств, визначено мету, об’єкт і предмет, сформульовано завдання дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – "Теоретичні основи формування системи економічної мотивації кадрів" – узагальнено основні концептуальні підходи до формування мотивації як економічної категорії; розглянуто роль і місце матеріального заохочення кадрів в системі управління персоналом; надано характеристику оплати праці кадрів як основного інструменту економічної мотивації.

Доведено, що наявність дійової системи матеріального заохочення інструкторсько-викладацького складу навчально-тренувальних центрів до підвищення результативності праці є однією з необхідних умов ефективної діяльності авіатранспортних підприємств. При цьому матеріальне заохочення фахівців зводиться, в основному, до матеріально-грошових винагород, які в управлінському відношенні становлять процес маніпулювання різного роду формами та системами оплати праці. В роботі обґрунтовано необхідність розгляду системи матеріального заохочення як прямого методу економічної мотивації праці фахівців навчально-тренувальних центрів, а також проведено дослідження теоретичних засад мотивації трудової діяльності кадрів. Визначено, що ефективність організаційно-економічного механізму регулювання заробітною платою у найближчий період значною мірою залежатиме від того, якою буде державна політика в сфері заробітної плати, наскільки вдало використовуватимуться органами державної влади прямі й непрямі важелі впливу на рівень, структуру та динаміку заробітної плати.

          Розглянуто основні концептуальні підходи до формування системи матеріального заохочення у ракурсі мотивації інструкторсько-викладацького складу. Проведено аналіз існуючих трактувань визначення поняття "мотивація" та основних підходів до вивчення теорій мотивації. Доведено, що методи економічної мотивації ґрунтуються на тому, що в результаті їх застосування працівники отримують певні вигоди, що підвищують їх матеріальний добробут.

          При розгляді основних видів мотивації праці з’ясовано, що науковці та практики звертають особливу увагу на систему матеріального та нематеріального заохочення. Проте, у складних сучасних українських реаліях діяльності навчально-тренувальних центрів особливої уваги потребує, перш за все, система матеріального заохочення інструкторсько-викладацького складу. Доведено, що взаємозв'язок потреб, стимулів, інтересів і мотивів може бути базою для розробки системи комплексної мотивації персоналу навчально-тренувальних центрів.

          На основі проведеного в дисертації аналізу з’ясовано, що провідна роль у економічній мотивації трудової діяльності належить заробітній платі як основній формі доходу працівників. Розглянуто сутність та види матеріального заохочення фахівців, сформовано їх класифікацію з позиції виокремлення матеріального та нематеріального заохочення. До того ж, матеріальне заохочення було розподілено на пряме і непряме та надана їхня детальна характеристика. Систематизовано систему індикаторів щодо оцінки соціально-економічних аспектів ефективності мотивації праці на різних рівнях - макроекономічному та мікроекономічному. Таким чином, визначено, що процес розробки та удосконалення економічної мотивації інструкторсько-викладацького складу навчально-тренувальних центрів містить чітке формулювання мети і завдань систем оплати праці, впровадження нової системи оплати праці  на основі багатоаспектної оцінки мотиваційних характеристик поведінки особистості.

У другому розділі, – "Методичні особливості формування економічної мотивації кадрів при підготовці персоналу авіатранспортних підприємств", - розглянуто світовий досвід мотивації персоналу; проаналізовано особливості мотиваційної діяльності навчально-тренувальних центрів України; проаналізовано економічну мотивацію трудової діяльності кадрів при підготовці персоналу авіатранспортних підприємств.

Економічна мотивація праці, а саме заохочення персоналу, відноситься до переліку тих проблем, вирішенню яких у світовій практиці завжди приділялася велика увага. У роботі розглянуто світовий досвід заохочення персоналу та проведено порівняння моделей та систем мотивації праці, що становить значний інтерес, з точки зору можливості їх використання при формуванні вітчизняної моделі заохочення персоналу.

Розглянуто особливості мотиваційної діяльності навчально-тренувальних центрів України, побудовано їх типову організаційну структуру та досліджено динаміку оплати праці інструкторсько-викладацького складу, а також заробітну плату фахівців авіаційної галузі.

Динаміка оплати праці інструкторсько-викладацького складу свідчить про те, що є відставання в порівнянні із заробітною платою фахівців авіаційної галузі, яке з кожним роком зростає; в 2010 році воно складало мінус 73%. Побудувавши графіки (рис. 1) заробітної плати працівників авіаційного транспорту та працівників освіти (в т.ч. працівників навчально-тренувальних центрів) та специфікувавши їх лінією тренда, зроблено висновки, що заробітна плата працівника освіти зростає дуже повільно відповідно до рівняння параболи , в той час як заробітна плата працівника авіаційного транспорту зростає з експоненціальною швидкістю, відповідно до рівняння , а тому розрив між цими показниками буде збільшуватись з року в рік.