ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗЕРНОВОГО МАРКЕТИНГУ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивченості наукової проблеми, визначено мету, основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів, а також відображено апробацію та реалізацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти формування системи зернового маркетингу» обґрунтовано системний підхід до організації маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема, фермерських господарств зернової спеціалізації, уточнено понятійний апарат проблеми дослідження, узагальнено основні підходи до визначення понять «система аграрного маркетингу», «зерновий маркетинг», розглянуто зарубіжний досвід формування системи зернового маркетингу та визначено роль і місце кооперації в системі зернового маркетингу.

На основі системного підходу та аналізу наукових праць провідних зарубіжних та вітчизняних вчених визначено, що зерновий маркетинг – це комплекс заходів, який складається з менеджменту, планування, ціноутворення, дистрибуції, комунікації та інформаційного забезпечення суб’єктів ринку зерна, базується на дослідженні та прогнозуванні кон’юнктури ринку та направлений на максимальне задоволення платоспроможного попиту, враховуючи інтереси виробників.

У теперішній час фермерський сектор та інші сільськогосподарські підприємства є головними виробниками сільськогосподарської продукції в Україні. Фермерству, як особливому явищу у соціально-економічному житті країни, відводиться важлива роль у відродженні підприємництва та комерційної сільськогосподарської діяльності на селі. Частка виробленої продукції зернових та зернобобових у фермерських господарствах Запорізької області складає 20,4 %, що обумовлює доцільність проведення даного дисертаційного дослідження.

Головним гравцем на ринку зерна країни є агрохолдинги – наочний результат глобалізації економіки. Можливо, на рівні країни, агрохолдинги мають важливе значення, передусім з погляду забезпечення продовольчої безпеки. Але враховуючи, що їх власниками є відомі бізнесмени, які мають неабиякий вплив на політичне життя країни, стає зрозумілим, що агрохолдинги – це найприбутковіший «мега-бізнес», в якому інтереси його власників вище інтересів громадян України, насамперед – дрібних товаровиробників.

Сучасна система зернового маркетингу для фермерських господарств в нинішніх умовах має такий вигляд (рис. 1)