МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ СИСТЕМИ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, надано інформацію про апробації та публікації, структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи управління розвитком та потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації» на основі всебічного аналізу історії формування в Україні ринкових відносин досліджено сучасну діяльність і особливості формування наукових підходів в управлінні розвитком торговельних підприємств системи споживчої кооперації (ССК); сформовано та вдосконалено теоретичні засади визначення та формування потенціалу розвитку підприємства на підставі структуризації потенціалу торговельного підприємства; запропоновано структуру потенціалу розвитку торговельного підприємства.

Встановлено, що формування та розвиток ринкових відносин в Україні супроводжувалися появою нових форм і методів управління економічними системами, у результаті чого відбулася трансформація складових економіки України, до яких входять державний, приватний та кооперативний сектори. Особливо ці зміни помітні у кооперативному секторі економіки України, найбільшим сегментом якого є споживча кооперація, де відбулося реформування соціальної бази розвитку системи та формування недосконалих відносин власності. Сучасний етап розвитку споживчої кооперації характеризується недостатньою адаптацією до ринкових форм і методів господарювання, зруйнованим ресурсним потенціалом кооперації; низьким соціально-культурним розвитком села, складною соціально-демографічною ситуацією, руйнуванням соціальної бази. Внаслідок цього відбулося переосмислення суті споживчої кооперації, яка, функціонуючи в інтересах працюючого в них персоналу, перетворилася в торговельні, виробничі та заготівельні кооперативи.

Втрата стратегічних позицій, подальше перетворення підприємств ССК на відкриті для конкурентів ринкові структури – це ті причини, які стали поштовхом до створення адаптивної стратегічної спрямованості Укоопспілки для досягнення конкурентних позицій на основі розвитку внутрішнього потенціалу, підвищення якості продукції та обслуговування, переходу на інноваційний тип розвитку, за рахунок створення нових напрямів реструктуризації, якісного оновлення, використання нових, адаптованих і адекватних до сучасних умов ринку методів і моделей розвитку.

У роботі проаналізовано сучасні підходи до діяльності та розвитку підприємств. Відзначено, що ці підходи лягли в основу діяльності торговельних підприємств, оскільки торгівля як важлива складова сфери економіки України і ССК в даний час має найвищі темпи росту та напрями розвитку. Споживчий ринок характеризується високим рівнем насиченості продовольчими та непродовольчими товарами, стабільним постачанням, що разом із купівельною спроможністю населення створює позитивну тенденцію росту обсягу роздрібного товарообороту підприємств торгівлі України. За аналізований період (2000–2010 рр.) на фоні позитивного нарощування обсягів роздрібного товарообороту, зменшення кількості збиткових підприємств у галузі спостерігається скорочення числа продовольчих і непродовольчих магазинів, торговельних баз та їх площ, що призвело до погіршення фінансових результатів від торговельної діяльності. Ці тенденції підтверджують, що торговельні підприємства ССК у недостатній мірі використовують існуючі потенційні можливості, ресурси та засоби, а це вказує на те, що потрібно вжити рішучих дій, які б сприяли якісному управлінню, створенню нових розробок, формуванню програм, розробці механізму управління, методів і засобів їх упровадження.

За результатами досліджень встановлено, що однією з причин негативних значень показників діяльності торговельних підприємств ССК України є недосконалість механізму управління потенціалом і потенціалом розвитку торговельних підприємств. Тому в роботі запропоновано процес управління торговельним підприємством ССК формувати на основі концепції стратегічного управління підприємствами, в якій поєднуються цільовий, системний, ситуаційний та інтегральний підходи до діяльності підприємства. Це створило можливість в існуючих умовах ринку визначати цілі розвитку торговельного підприємства, провести аналіз наявних можливостей (потенціалу) підприємства. При цьому, спираючись на ресурсну складову концепції стратегічного управління, у процесі формування поняття «потенціал підприємства» автором відзначено, що успіх підприємства залежить від наявності у ньому унікальних ресурсів, можливостей і засобів.

Оскільки ресурси та результати ведення господарської діяльності тісно пов’язані між собою, то аналіз наявних ресурсів підприємства та отриманих результатів від їх використання у господарській діяльності забезпечує формування висновків про розмір потенціалу, рівень та ефективність його використання. В роботі доведено, що ефективність господарської діяльності торговельних підприємств визначається тим, наскільки раціонально вони використовують свої ресурси та мають ефективно сформовану систему ресурсів, яка в умовах мінливого зовнішнього середовища забезпечує збалансування складових потенціалу підприємства.

Згідно з системним підходом, у роботі розглянуто систему ресурсів торговельного підприємства (сукупність і комбінацію необхідних ресурсів для досягнення поставленої мети, з урахуванням цілей і стратегій), що складається з технічних, технологічних, кадрових, фінансових, просторових, інформаційних ресурсів, ресурсів оргструктури, ділової репутації. Запропоновано для торговельних підприємств, згідно з існуючими умовами ринку, доповнити систему ресурсів ресурсами допомоги, такими як законодавчі акти, отримання дотацій і «канікул на податок», участь у тендерах, що дозволить підприємству в результаті взаємодії її складових досягти ефекту синергії, утворювати нові властивості ресурсної складової потенціалу підприємства.

На основі аналізу наукових розробок встановлено неоднозначність у формулюванні поняття «потенціал розвитку підприємства», яке здебільшого розглядають у межах таких напрямів: потенціал розвитку підприємства ототожнюють із резервом; внутрішні можливості підприємства розглядають через призму потенціалу розвитку підприємства. Кожен із підходів характеризується однобічністю у визначенні напрямів розвитку торговельного підприємства ССК. Описуючи процеси розвитку та управління на підприємстві через створення механізму управління потенціалом розвитку торговельного підприємства, в роботі запропоновано поняття «потенціал розвитку підприємства» розглядати як сукупність можливостей функціональних потенціалів підприємства (потенціал певної функціональної підсистеми управління підприємством) змінювати параметри показників діяльності підприємства в умовах обраної стратегії розвитку.

Спираючись на вихідні положення ресурсної парадигми структуризації потенціалу й потенціалу розвитку торговельного підприємства та результати проведеного структурного та змістового аналізу його елементів з урахуванням комплексного підходу, в роботі запропоновано загальний потенціал торговельного підприємства формувати з наявних (сукупність ресурсів, здатність колективу підприємства використовувати ці ресурси для виробництва товарів, надання послуг і отримання доходу) та прихованих (можливості, ресурси та засоби, які є перевагами на сучасному етапі, хоча в перспективі вони можуть трансформуватись у наявні можливості, ресурси та засоби) потенціалів підприємства, які в умовах постійної конкурентної боротьби утворюють у своєму складі потенціал розвитку підприємства. До складу прихованого потенціалу входять резервний і надлишковий потенціали. Під час формування структури потенціалу розвитку торговельного підприємства ССК запропоновано включити до блоку системи управління процедуру оптимізації елементів системи управління та утворення нових властивостей потенціалу підприємства при формуванні ресурсної складової потенціалу, використовуючи ефект цілісності.

Зважаючи на те, що потенціалу торговельного підприємства притаманні властивості системи (цілісність, складність, комунікативність, ієрархічність, здатність до розвитку), підпорядкованість підходам формування механізму управління суб’єктів господарювання (системний, маркетинговий, функціональний, відтворювальний, інноваційний) та фактори формування, в роботі запропоновано модель структури потенціалу торговельного підприємства ССК (рис. 1). Сформована модель структури потенціалу торговельного підприємства має такі складові: торговельний, трудовий, фінансовий, управлінський, маркетинговий, матеріально-технічний, інноваційний та інформаційний потенціали, також виокремлено потенціал розвитку та сформовано на цій основі вектор розвитку.