РОЗВИТОК ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ У МУЗИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ




  • скачать файл:
Назва:
РОЗВИТОК ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ У МУЗИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, стан і доцільність її наукового розроблення; визначено об’єкт, предмет, мету та задачі, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, теоретико-методологічну основу; відображено інформацію про апробацію та впровадження отриманих результатів; публікації та структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі Теоретико-методичні засади творчого самовираження дошкільників” проаналізовано теоретичні засади розвитку творчого самовираження дошкільників, розкрито значення музичної діяльності як форми самовираження, охарактеризовано особливість феномену в ранньому онтогенезі.

На підставі аналізу досліджень К. Абульханової-Славської, А. Аніщук, Л. Ази, А. Арсеньєва, І. Беха, П. Гуревича, О. Кононко, І. Надольного, Л. Середюк, Д. Фельдштейна та інших констатовано, що феномен „особистісне самовираження” має міждисциплінарний характер, застосовується в науці до всіх явищ життя, фіксує прагнення до творчого саморозкриття. Потреба в самовираженні виникає в дошкільному дитинстві, з віком наповнюється новим змістом. Відсутність потреби у самовираженні призводить до втрати особистісного смислу життя.

Самовираженням є способом реалізації людиною себе як особистості в діяльності, спілкуванні, вирішенні життєвих проблем, реально суспільних і особистісно значущих; орієнтація на життєву перспективу (К. Абульханова-Славська). Особистісним самовираженням є активна діяльність людини, що передбачає оптимальне використання і розвиток її можливостей (О. Кононко, Л. Середюк).

Найбільш продуктивним і перспективним є творче самовираження (Д. Богоявленська, Л. Виготський, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Рибалка, С. Рубінштейн та інші). Ми спираємося на розуміння зазначеними фахівцями поняття творчості як реалізації особистістю себе як суб’єкта культури, об’єктивації творчих можливостей, свого природного потенціалу в процесі життєдіяльності через самовираження.

Саме в дошкільному віці розвиваються компоненти самосвідомості елементарна Я-концепція, більш-менш реалістична самооцінка, здатність до самоконтролю та самореалізації (Н. Авдєєва, І. Бех, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Кононко, М. Лісіна, В. Мухіна, А. Силвестру та інші). Розвиток процесу самовираження пов’язаний з виникненням ряду новоутворень дошкільного дитинства, зокрема, із системою Я (А. Аніщук, Л. Березовська, А. Богуш, Н. Гавриш, І. Зимня, Т. Піроженко, Л. Проколієнко, Д. Фельдштейн та інші). Старші дошкільники прагнуть активно реалізувати себе, об’єктивувати для інших та самих себе власні здібності (О. Дронова, А. Гончаренко). Ми поділяємо думку, що творче самовираження зумовлене потребою дітей у самопізнанні, прагненні вирізнитися
з-поміж інших.

Підґрунтям творчого самовираження дитини науковці називають мистецтво як інструмент збагачення її досвіду. Як підкреслює М. Каган, мистецтво моделює цілісне буття особистості, а творче самовираження реалізує це буття. Особливим видом мистецтва є музика, в якій переживання виражаються ритмічно та інтонаційно організованими звуками. Згідно з позиціями Ю. Алієва, Б. Асаф’єва, В. Медушевського, Е. Незайкинського, В. Петрушина, Б. Теплова, музика є найбільш емоційним мистецтвом, здатна безпосередньо виражати багатогранну гаму почуттів людини. Важливим є узагальнення С. Рубінштейна, відповідно до якого, музичні твори не виражають переживання, а є суб’єктивним вираженням того, хто переживає, його особистісної сутності.

Для дошкільників емоційна сфера є пріоритетною. Музика активізує прояви творчості, допомагає зростаючій особистості краще зрозуміти саму себе, пізнати довкілля, тим самим об’єктивуючи, посилюючи її прагнення виразити себе. Захоплення музичним твором викликає у дошкільника бажання творчої самореалізації у танці, співі та інших видах музичної діяльності. Розвивальний потенціал музики полягає у задоволенні, отриманому дітьми від тілесного вираження своїх емоційних переживань (С. Науменко, Є. Шарапова).

Значення мистецтва, музичного зокрема, визначається мірою активності його освоєння (Б. Неменський). Цей процес забезпечує реалізацію потенційних творчих можливостей, самовираження особистості. Активне освоєння різних видів музичної діяльності підсилює інтенсивність переживань зростаючої особистості, розкриває багатий і різноманітний світ музичних образів. Творча активність охоплює царину значущих для дитини музичних явищ (Ю. Алієв, Н. Ветлугіна, О. Лобова, Л. Масол, В. Рагозіна, О. Радинова, С. Нечай, А. Яфальян та інші). Таким чином, дитина старшого дошкільного віку, проявляючи творчість через різні види музичної діяльності, виражає себе, що є важливим моментом її особистісного становлення.

На основі особистісно орієнтованого підходу творче самовираження дошкільників у музичній діяльності визначено як прагнення і здатність дитини старшого дошкільного віку об’єктивувати своє „Я”: виразити власні думки, почуття, бажання, ставлення, адекватними образно-виражальними засобами в процесі різних видів музичної діяльності (слуханні, співу, танці, музичних іграх та рухах, грі на музичних інструментах).

Виявлено відсутність типології досліджуваного явища, яка б давала змогу музичним керівникам та вихователям реалізувати комплексний підхід до розвитку творчого самовираження дошкільників у музичній діяльності, створення для цього відповідних умов. Це й обумовило стратегію розроблення програми констатувального етапу дослідження, спрямованого на аналіз особливостей творчого самовираження в ранньому онтогенезі, розкриття умов, що актуалізують або гальмують цей процес.

У другому розділі – „Експериментальне вивчення процесу творчого самовираження дітей дошкільного віку в музичній діяльності” – представлено методику та результати констатувального етапу експерименту: діагностовано сформованість типів творчого самовираження дошкільників у музичній діяльності; проаналізовано роль музичних керівників, вихователів дошкільних навчальних закладів та батьків у процесі розвитку досліджуваного явища.

У результаті експериментальної роботи визначено рівні сформованості кожного з компонентів досліджуваного явища (когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінкового). Критеріями творчого самовираження дошкільників у музичній діяльності є: наявність бажання виразити своє „Я”; здатність дитини проявити себе у музичній діяльності; сталість та варіативність проявів творчості. Показниками є: потреба заявити про себе, домагання визнання, презентація власних можливостей, упевненість у своїх силах; емоційний відгук на музику, уміння підібрати адекватні образно-виражальні засоби, сформулювати судження про себе, виразити ставлення; здатність знаходити асоціативні зв’язки у створенні образу; комбінування, поєднання засобів виразності та способів дій, продукування оригінальних ідей.

Експериментальне дослідження проводилося на базі старших груп дошкільних навчальних закладів № 2; 3; 5 м. Кременця (Тернопільської обл.), „Сонечко, „Берізка м. Ланівці (Тернопільська обл.), „Ромашка”, „Сонечко”, „Золотий ключик” м. Бережани (Тернопільська обл.), № 8 м. Кузнецовська (Рівненська обл.), № 6; 9 м. Виноградів, с. Підвиноградів, с. Букове (Виноградівський район, Закарпатська обл.), № 3 „Зірочка”, № 7 „Казка” м. Бар (Вінницька обл.). Експериментом було охоплено 208 дітей 5–6 року життя, 34 педагогічних працівники (22 вихователі і 12 музичних керівників) та 218 батьків.

Для виявлення типів творчого самовираження дошкільників у музичній діяльності використано такі діагностичні методи: спостереження, бесіда, проективна методика, експертні оцінки батьків, музичних керівників і вихователів дошкільних навчальних закладів.

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ ДИСЕРТАЦІЇ

Значение алгоритмов минимизации правожелудочковой электростимуляции в профилактике рецидивов фибрилляции предсердий у пациентов с синдромом слабости синусового узла Иванчина Анна Евгеньевна
Изменение жесткости сосудистой стенки и активности матриксных металлопротеиназ у больных с ожирением и фибрилляцией предсердий Оганесян Каринэ Арсеновна
Клинико-прогностическое значение пошагового алгоритма диагностики сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса у симптомных пациентов с артериальной гипертонией. Эффекты комбинированной антигипертензивной терапии Гудиева Хяди Магометовна
Комбинированная антитромботическая терапия у пациентов с фибрилляцией предсердий, перенесших острый коронарный синдром: эффективность и безопасность Батурина Ольга Александровна
Комплексная оценка статуса сердечной недостаточности у пациентов с сахарным диабетом 2 типа по данным госпитального регистра Ешниязов Нурлан

ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)