ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми; аргументовано зв’язок роботи з науковими програмами та темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість; відображено апробацію й упровадження результатів наукового пошуку в практику роботи закладів освіти; подано відомості про публікації автора та структуру роботи.

Перший розділ – „Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи” – присвячено характеристиці змісту та структури професійної підготовки майбутніх учителів української мови та літератури; визначенню особливостей організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи; розробці, науковому обґрунтуванню моделі підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до художньо-естетичної діяльності школярів; характеристиці педагогічних умов підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до художньо-естетичної діяльності учнів основної школи.

У процесі опрацювання теоретичних джерел визначено тенденції, що впливають на формування фахової компетентності сучасного вчителя української мови та літератури, зокрема розкрито ідеї нової стратегії професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів (О. Абдулліна, Н. Кузьміна, В. Олійник, П. Підкасистий, В. Сластьонін), проблеми формування та розвитку педагогічної майстерності, педагогічної творчості (Є. Барбіна, І. Зязюн, В. Моляко, В. Семиченко, С. Сисоєва); особистісної культури (В. Кан-Калик, М. Лещенко, О. Рудницька, Р. Хмелюк). Філософським аспектам організації вищої освіти присвячено роботи В. Андрущенка, В. Кременя, В. Лутая, питанням історії вищої педагогічної освіти – А. Алексюка, В. Майбороди, В. Лугового, М. Ярмаченка, тенденції професійної педагогічної освіти в Україні та зарубіжних країнах на різних етапах історичного розвитку досліджуються Н. Абашкіною, О. Глузманом, Л. Пуховською, Л. Хомич.

На основі вивчення наукових праць І. Білодіда, Н. Волошиної, Ж. Горіної, Т. Донченко, С. Карамана, Г. Клочека, Л. Мацько, Л. Мірошниченко, Н. Остапенко, Є. Пасічника, М. Пентилюк, М. Плющ, О. Семеног, Б. Степанишина, Л. Струганець, Г. Токмань у розділі обґрунтовується проблема професійного становлення майбутнього вчителя української мови та літератури, основною складовою якого є готовність до організації художньо-естетичної діяльності учнів, оскільки основна школа є фундаментом загальноосвітньої підготовки школярів і сприяє створенню умов для розвитку освіченої, естетично розвиненої, життєтворчої особистості учня. Специфіка художньо-естетичної діяльності полягає в тому, що під час виконання вправ, які потребують художніх умінь і навичок, учні реалізують індивідуальні творчі задуми, а такі дисципліни, як українська мова та література, є потужним потенціалом засобів, які допомагають розвиткові творчих здібностей школярів.

Проблема підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи є актуальною, оскільки її розв’язання зумовлює професійне становлення майбутніх педагогів. У ході дослідження конкретизовано й уточнено сутність, зміст і структуру підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи.

Зміст підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності в школі – це педагогічно переосмислений і вдосконалений естетичний, етичний, художній і культурний досвід, який у процесі здобуття вищої педагогічної освіти дозволяє фахівцеві отримати високий рівень психологічної, теоретичної та практичної готовності до професійної діяльності. Під готовністю до професійної діяльності педагога розуміємо його здатність до художньо-естетичного осмислення дійсності та можливість застосування цих знань на практиці, а саме під час викладання філологічних навчальних дисциплін у загальноосвітніх закладах. Відповідно до цього, основними складовими змісту підготовки вчителів української мови та літератури вважаємо мовознавчу, літературознавчу, художньо-естетичну та методичну підготовку. Аналіз проблеми дослідження дозволяє визначити сутність підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності в школі як стан особистості, заснований на отриманні теоретичних знань, практичних умінь і навичок та особистісних характеристик, що забезпечують сформованість творчих, естетичних і художніх якостей, завдяки яким майбутній педагог нестандартно та креативно викладатиме філологічні дисципліни в загальноосвітній школі. Структура професійної підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності в основній школі містить чотири блоки: навчальний, змістовий, операційний і рефлексивний.

Навчальний блок складають цикли дисциплін за планом підготовки бакалавра напряму „Філологія”. Змістовий блок включає компоненти (мовознавчий, літературознавчий, художньо-естетичний, методичний), уміння та навички, набуті майбутніми педагогами в процесі отримання професійної освіти (психолого-педагогічні, професійно-особистісні, методичні, комунікативно-організаторські, дослідницькі). Операційний блок складають такі професійні якості майбутнього вчителя української мови та літератури, як культура мовлення, володіння технологіями – інноваційними й інформаційними, творчий підхід до викладання української мови та літератури. До рефлексивного блоку належать такі особистісні характеристики майбутнього педагога, як самоактуалізація, саморозвиток, професійна компетентність.

Досліджуючи питання організації художньо-естетичної діяльності в основній школі, визначено такі її особливості, як: забезпечення достатнього та високого рівня загальної культури учнів; організація естетичної логосфери; активізація спілкування з мистецтвом; розвиток творчих здібностей і талантів школярів; уведення інтегрованих навчальних предметів художньо-естетичної спрямованості; розвиток творчої уяви та фантазії, індивідуальний творчий саморозвиток учнів.

Модель підготовки майбутніх учителів української мови та літертури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи реалізовувалась у три етапи: організаційний, діяльнісний і творчий. Перший етап – організаційний – мав за мету надання високого рівня фахових знань, забезпечення мотивації навчання, розвиток мовно-літературної грамотності студентів, що можливе за умови усвідомлення перспективи культурознавчої складової підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури. Другий етап – діяльнісний – ставив за мету розвиток практичних умінь і навичок організовувати заходи художньо-естетичної діяльності, що можливе за умов забезпечення міжпредметних зв’язків і спрямування практико-професійної діяльності на розвиток і вдосконалення художньо-естетичного потенціалу школярів. Мета третього, творчого, етапу – стимулювання розвитку креативності, активізація творчого й асоціативного мислення, творчої індивідуальності студентів у процесі підготовки художньо-естетичних заходів, що можливе за умов реалізації компетентнісного підходу до організації та змістового наповнення дисциплін, а також забезпечення педагогічної взаємодії „школа ↔ вищий навчальний заклад”.

Визначено педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи, які полягають в усвідомленні перспективи культурознавчої складової професійної підготовки майбутнього вчителя української мови та літератури; реалізації компетентнісного підходу до організації та змістового наповнення дисциплін художньо-естетичного напряму; спрямуванні практико-професійної діяльності майбутнього вчителя української мови та літератури на розвиток і вдосконалення художньо-естетичного потенціалу школярів; забезпеченні педагогічної взаємодії „школа ↔ вищий навчальний заклад” із питань організації художньо-естетичної діяльності в основній школі; забезпеченні міжпредметних зв’язків між дисциплінами художньо-естетичного циклу.

У другому розділі – „Експериментальна перевірка моделі та методики підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи” – визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності школярів; висвітлено зміст та аналіз результатів констатувального експерименту; схарактеризовано шляхи реалізації методики підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Серед критеріїв готовності майбутнього вчителя української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи виділено такі:

- мотиваційно-цільовий, шляхом перевірки якого з’ясовано наявність мотивації в майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності в школі й усвідомлення студентами ролі художньо-естетичної діяльності в навчально-виховному процесі;

- когнітивно-операційний, у межах якого визначено рівень теоретичних знань із навчальних дисциплін „Сучасна українська літературна мова” та „Українська література” в межах програми основної школи й уміння організовувати художньо-естетичну діяльність школярів і забезпечувати міжпредметні зв’язки між дисциплінами художньо-естетичного циклу;

- художньо-мовленнєвий, метою якого слугувало виявлення рівня мовленнєвої культури студентів і їхніх умінь застосовувати у власному мовленні художньо-мовні засоби на основі обізнаності з літературними творами;

- рефлексивно-творчий, що ставив за мету з’ясування наявності творчого підходу до викладання української мови та літератури на основі оперування сучасними технологіями та виявлення прагнення студентів до підвищення власного професійного рівня (професійного саморозвитку, професійної компетентності).

На підставі визначених критеріїв і показників схарактеризовано чотири рівні готовності майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи: початковий, репродуктивний, продуктивний, творчий.

Творчий рівень характеризується сформованістю стійкої мотивації до організації художньо-естетичної діяльності в школі; усвідомленням ролі художньо-естетичної діяльності в навчально-виховному процесі основної школи та прагненням до її організації; сформованістю бази теоретичних знань із навчальних дисциплін „Українська мова” та „Українська література” та методики викладання фахових дисциплін в основній школі; вмінням організовувати художньо-естетичну діяльність школярів і забезпечувати міжпредметні зв’язки між дисциплінами художньо-естетичного циклу; високим рівнем мовленнєвої культури; застосуванням у власному мовленні художньо-мовних засобів на основі обізнаності з літературними творами; наявністю творчого підходу до викладання української мови та літератури на основі оперування сучасними технологіями: активною позицією в залученні учнів до виконання творчих завдань, використанням різноманітних форм і методів організації художньо-естетичної діяльності; прагненням до підвищення власного професійного рівня: вмінням аналізу, систематизації й узагальнення власного досвіду з організації художньо-естетичної діяльності учнів, самооцінкою знань, умінь і навичок у галузі організації художньо-естетичної діяльності, бажанням до професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Продуктивний рівень передбачає недостатнє усвідомлення ролі художньо-естетичної діяльності в навчально-виховному процесі основної школи та вміння організовувати художньо-естетичну діяльність у школі; наявність теоретичних знань із фахових дисциплін у межах програми основної школи; вміння студентів організовувати художньо-естетичну діяльність учнів основної школи, але недостатнє забезпечення ними міжпредметних зв’язків між дисциплінами художньо-естетичного циклу; мовленнєва культура майбутніх педагогів сформована на достатньому рівні, водночас мовлення студентів було недостатньо образним; у процесі викладання фахових дисциплін наявний творчий підхід, проте студенти не обізнані з сучасними технологіями навчання. В майбутніх учителів відсутня стійка мотивація до організації художньо-естетичної діяльності та прагнення до підвищення професійних якостей.

Репродуктивний рівень характеризується нестійкою мотивацією щодо організації художньо-естетичної діяльності в школі; нечітким усвідомленням ролі художньо-естетичної діяльності в навчально-виховному процесі основної школи; наявністю нечітких теоретичних знань із дисциплін „Українська мова” та „Українська література”; мовленнєва культура студентів на невисокому рівні, відсутня образність та експресивність мовлення; майбутні вчителі не розуміють важливості міжпредметних зв’язків між дисциплінами художньо-естетичного циклу та не вміють їх забезпечувати; помітна відсутність творчого підходу в процесі підготовки до занять із фахових дисциплін і прагнення до професійного саморозвитку.

Початковий рівень характеризується відсутньою мотивацією майбутніх учителів до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи; їхнім нерозумінням ролі зазначеного виду діяльності в процесі навчання; недостатнім рівнем теоретичних знань із фахових дисциплін; недостатнім рівнем мовленнєвої культури. На означеному рівні не сформовані вміння студентів до організації художньо-естетичної діяльності в школі; небажання саморозвиватися й удосконалювати власні професійні компетентності, а також відсутній креативний підхід до викладання української мови та літератури на основі інноваційних технологій.

У процесі констатувального експерименту проаналізовано стан готовності майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності в школі. Програмою експерименту передбачено виконання студентами навчальних завдань, що давали можливість діагностувати сформованість їхніх професійних знань, практичних умінь і навичок. Результати проведеного експерименту підтвердили, що організація художньо-естетичної діяльності в основній школі – це шлях підвищення формування професійної компетентності майбутнього вчителя української мови та літератури. Так більшість студентів не мають чіткого усвідомлення значення поняття ,,художньо-естетична діяльність”, не розуміють її ролі в навчально-виховному процесі, а відповідно є неготовими до розкриття творчого потенціалу учнів, що можливе за умови залучення школярів до виконання нестандартних завдань із фахових навчальних предметів, запропонованих учителем. На підставі аналізу результатів констатувального експерименту виявлено необхідність активізації роботи з підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи, пошуку нових форм і методів означеного напряму підготовки. Загальні результати рівня готовності майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності в основній школі після проведення констатувального обстеження є такими: творчий рівень мають 13,2% майбутніх учителів експериментальної та 11,8% контрольної груп; продуктивний рівень – 28,4% студентів експериментальної та 28,3% контрольної груп; репродуктивного рівня досягли 41,7% респондентів експериментальної та 41,6% контрольної груп; початковий рівень мають 16,7% студентів експериментальної та 18,3% контрольної груп.

Сутність формувального експерименту дослідження полягала в розробці та поетапному впровадженні методики підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи, що охоплює мету, завдання, педагогічні умови, зміст роботи, прогнозований результат, а також відображає позицію педагога та студента в навчально-виховному процесі.

Пріоритетними завданнями організаційного етапу було визначено навчально-дослідні завдання; заняття предметних гуртків; розробку плану-конспекту уроку та його презентацію; складання опорної блок-схеми; створення кросворду; ілюстрації до літературного твору, в процесі виконання яких у студентів удосконалено практичні навички роботи з літературним текстом, сформовано навички аналізу й синтезу, вміння виділяти головне в теоретичному матеріалі. На діяльнісному етапі впроваджувався спецкурс „Художньо-естетична діяльність у процесі вивчення календарно-обрядової поезії”; літературно-музичні вечори; театралізовані вистави; студентам пропонували виконати індивідуальні творчі завдання; розробити та презентувати творчі проекти. Означена форма роботи допомогла розвинути творчі таланти майбутніх учителів української мови та літератури, зокрема: розвиток психічних процесів (сприйняття, уяви, фантазії, мислення, уваги, пам’яті), мови й мовлення (монолог, діалог), творчих здібностей (уміння перевтілюватися, імпровізувати). Змістом роботи на творчому етапі запропоновано інтелектуальні ігри; семінари, спільні для учнів і студентів; лінгвістичний конкурс; написання есе-дослідження; „публічні виступи”; „редакційний кошик”; написання лінгвістичної казки, в процесі виконання яких розвинуто увагу, пам’ять, письменницький талант і творчу уяву; вміння знаходити залежності й закономірності в мовних явищах; виконувати поставлені завдання, використовуючи власний творчий потенціал і здібності.

Порівняльний аналіз кількісних і якісних результатів експериментальної роботи дозволив констатувати підвищення рівня готовності майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи. В експериментальній групі наявні суттєві позитивні зміни щодо готовності студентів до організації художньо-естетичної діяльності в школі. Так творчий рівень збільшився з 13,2% на констатувальному етапі до 22,8% на контрольному; продуктивний рівень змінився з 28,4% на констатувальному до 44,2% на контрольному етапі; репродуктивний рівень знизився з 41,7% до 30,1%, а початковий – з 16,7% на констатувальному до 2,9% на контрольному етапі.

Отже, проведений експеримент дозволяє стверджувати, що розробка й упровадження моделі та методики підготовки майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи може якісно підвищити рівень організації означеного виду діяльності та сприяє ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього вчителя української мови та літератури.