ГРОМАДЯНСЬКА СОЦІАЛІЗАЦІЯ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖУ В ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічну та теоретичну основи, методи дослідження, а також наукову новизну та практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади дослідження процесу громадянської соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності” – висвітлено проблеми громадянської соціалізації студентської молоді в науковій літературі, обґрунтовано концептуальні основи дослідження громадянської соціалізації студентів коледжу як теоретичної бази організації позанавчальної діяльності.

Аналіз джерел із громадянської соціалізації засвідчив, що досліджувана проблема – складна й багатоаспектна та має яскраво виражений міждисциплінарний характер, оскільки акумулює в собі значний фонд наукових знань філософії, соціології, психології та педагогіки (І. Бех, П. Вербицька, І. Кон, М. Лукашевич,
О. Сухомлинська, О. Пометун, Н. Дерев’янко та ін.). У педагогічному контексті як найповніші й глибші знання теорії та практики роботи з громадянської соціалізації студентів одержано соціальною педагогікою, предметом якої є теорія й практика соціального виховання (С. Архіпова, А. Мудрик, О. Безпалько, І. Зверєва, Г. Лактіонова, С. Савченко,
С. Харченко, Н. Чернуха та ін.).

Змістовний аналіз наукової літератури показав, що, по-перше, акцент в наукових дослідженнях робиться, в основному, на характеристиці тих факторів, які впливають на процес громадянської соціалізації і в яких цілеспрямоване виховання відіграє вирішальну роль. Це – сім’я, однолітки, освіта, засоби масової інформації, громадські організації, молодіжні об’єднання тощо. По-друге, розкриваючи зміст громадянської соціалізації, автори, як правило, визначають його складовими елементами правову соціалізацію, спрямовану на усунення серед молоді правового нігілізму, розумінню кожним молодим громадянином своїх прав і обов’язків; політичну соціалізацію, що сприятиме підвищенню активності кожного індивіду в управлінні державними та суспільними ділами; професійну соціалізацію, яка дозволяє молодим людям адаптуватися і творчо освоюватися у сфері трудових відносин суспільства. По-третє, визначено, що громадянська соціалізація як процес становлення громадянина-патріота пов’язаний із формуванням і розвитком у людині комплексу особистісних якостей та ціннісних установ, серед яких найбільш значущими дослідники називають національну самосвідомість, повагу до свого народу, прагнення внести посильний внесок у зміцнення держави, почуття справедливості.

У межах нашого дослідження під громадянською соціалізацією ми розуміємо процес і результат формування у студентів таких особистих якостей як орієнтація на суспільні норми і етичні цінності в усіх сферах життя, усвідомлена законослухняність, уміння відстоювати свої громадянські права і виконувати обов’язки, політична активність, постійне прагнення нарощувати і реалізовувати свій творчий потенціал на благо суспільства.

Теоретичний аналіз і розробка концептуальних основ дослідження дозволили встановити, що сучасна студентська молодь повинна розглядатися як особлива соціальна й вікова група, для якої, під впливом різноманітних негативних факторів, стає характерною тенденція зростання прагматичних і гедоністичних цінностей, послаблення соціальної відповідальності, наявність феномену інфантилізму як незавершеності процесу соціалізації, негативності до діяльності й самоорганізації. Тому в дослідженні ми виходимо з трактування соціалізації як трьохстороннього процесу, що включає до себе, по-перше, засвоєння індивідом соціального досвіду; по-друге, активне відтворення студентом системи соціальних зв’язків за рахунок активної діяльності; і по-третє, соціальну творчість як необхідну умову соціальних змін.

Вивчення ключових проблем, яких торкається процес громадянської соціалізації показало, що він повинен спиратися як на формування громадянськості, так і патріотизму як двох взаємодоповнюючих інтегративних якостей особистості, що об’єднують увесь спектр світовідчувань, які виникають у процесі відносин у різних сферах життя та діяльності, усвідомлене бажання і розвинене уміння жити для Батьківщини. У відповідності з цим основним методологічним підходом дослідження є інтегративний підхід як науково-теоретичне уявлення, що базується на врахуванні інтегративної сутності людини, на її визначальної ролі у вирішенні соціальних і особистих проблем, на ідеї природної, соціальної і духовної цілісності. При цьому, особливістю цього підходу є те, що він об’єднує в собі елементи системного, особистісно-орієнтованого та аксіологічного підходів, ціла шерега вимог яких мають спільний зміст з інтегративним підходом.

Проведена діагностика свідчить, що низький рівень знань студентів із основ правознавства, їх слабка обізнаність у сфері громадянських взаємовідносин і не визначеність у розумінні сутності понять «громадянин» і «патріот» не дозволяють належною мірою усвідомлювати свою причетність до Батьківщини, до українського народу, визначитися у пріоритеті національних і загальнолюдських громадянських цінностей; зрозуміти те, що тип держави і влади – категорії змінні, вічними цінностями залишаються Батьківщина і все що з нею пов’язано – рідна мова, народ, культурні традиції. Відповідно, не викликає здивувань, що у поведінці студентів коледжу спостерігається відсутність проявів національного патріотизму і громадянської відповідальності за правові і моральні поступки, пасивна життєва позиція і взагалі, громадянська незрілість.

Зроблені в результаті теоретико-методологічного аналізу висновки стали тим орієнтиром, який дозволяє поліпшити громадянську соціалізацію студентів коледжів завдяки створенню певних оптимальних соціально-педагогічних умов у процесі їхньої позанавчальної діяльності.

У другому розділі – надано наукове обґрунтування розроблених педагогічних умов, розкрито процес їхнього впровадження в ході позанавчальної діяльності студентів коледжу, проведено аналіз дослідно-педагогічної роботи.

Визначення й розробка педагогічних умов процесу громадянської соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності ґрунтується на сукупності теоретичних положень, суть яких полягає, по-перше, в тому, що громадянська соціалізація студентів коледжу розглядається як процес становлення громадянина і важливий чинник розвитку громадянського суспільства в цілому, умова розбудови й утвердження суверенної, демократичної, правової та соціально-орієнтованої держави; по-друге, становлення громадянина в процесі громадянської соціалізації розкривається в певному культурно-освітньому просторовому вимірі й здійснюється цілісно на засадах єдності методологічних підходів, дотримання принципів гуманізації та демократизації освітньо-виховного середовища, самореалізації суб’єктів взаємодії, творчої самодіяльності; по-третє, чільне місце в процесі громадянської соціалізації посідає громадянська освіта, спрямована на формування цілісної системи знань про права й обов’язки громадянина, соціально-політичний устрій, основи економіки, морально-етичні імперативи, історію та сучасність української держави, роблячи особливий акцент на трансляції набутих знань у досвід громадянської діяльності, тобто перетворення їх на актуально-дієвий фонд; по-четверте, провідними формами й методами діяльності, які забезпечуватимуть результативність процесу громадянської соціалізації виступають інтерактивні соціальні технології, так як саме вони забезпечують необхідний психолого-педагогічний супровід, підтримують позитивний психоемоційний клімат у студентському колективі.

Розробка першої умови пов’язана зі змістом позанавчальної діяльності, акцент у якому повинно зробити на розвиток громадянської компетентності студентів коледжу в єдності навчальної та позанавчальної діяльності. За такої умови розвиток цілісного уявлення студентів про суспільні явища та процеси набуде ефективності, оскільки передбачає інтеграцію наукового знання з різних галузей гуманітарних, соціальних і природничих наук – історії, права, політології, культурології, соціології, економіки, географії тощо. Отже, в інтегрованій структурі змісту громадянської компетентності, ми виокремлюємо базові громадянознавчі знання: морально-етичні, історико-культурні, політичні, соціально-економічні, правові, економічні, набуття яких у навчальній діяльності дає змогу підготувати молодь до активного громадянського життя через їх активне застосування в реальній соціально-практичній діяльності як в освітньо-культурному середовищі коледжу, так і в регіональному просторі.

Розроблюючи зміст громадянської освіти, ми використовували можливості міжпредметного підходу на основі інтеграції громадянознавчих аспектів як у зміст базових навчальних дисциплін, так і в позанавчальну діяльність. Дієвість такої організації змісту щодо забезпечення єдиної стратегії навчальної і позанавчальної роботи забезпечувалася через визначення системи базових понять громадянської освіти та їх наскрізну реалізацію в діяльності громадянського спрямування. Такими укрупненими поняттєвими блоками визначили наступні: суспільство, права й свободи людини, громадянин, громадянськість, громадянська відповідальність, влада, держава, демократія, культура, соціальні норми.

У ході аналітико-синтезуючої дослідницької роботи щодо визначення та розробки другої педагогічної умови громадянської соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності виявлено, що невід’ємною частиною громадянської соціалізації студентів коледжу є формування мотивів громадянської діяльності, досвіду соціальної творчості та активної життєвої позиції студентів. Це можливо забезпечити шляхом розробки та використання в позанавчальній діяльності інтерактивних соціально-комунікативних технологій, оскільки саме вони в оптимальному ступені спрямовані на розвиток соціально-комунікативної культури особистості. Основними характеристиками такої культури є наявність стійких соціальних, комунікативних мотивів, переосмислення ціннісних орієнтацій щодо формування провідних орієнтацій на майбутнє, готовність до особистісного й професійного самовизначення.

Розробка другої педагогічної умови дозволила визначитися, що інтерактивні соціально-комунікативні технології передбачають взаємодію всіх суб’єктів співпраці, являють собою спеціально організовану науково-дослідницьку діяльність громадянської спрямованості, в якій умовами виступають наявність проблеми, її обговорення членами певного об’єднання для вироблення спільного рішення, аналіз й рефлексія тощо. Дослідження показало, що найбільш дієвими інтерактивними методами, які одночасно вирішують завдання формування мотивації громадянської діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій, активної громадянської позиції і соціального досвіду, є ігрове моделювання, соціальне проектування, громадянський форум, метод аналізу соціальних ситуацій морально-етичного характеру, «круглі столи», використання медіа ресурсів (інтернет-проекти) тощо.

Отже, спираючись на теоретичне дослідження й прогресивну практику громадянського виховання та освіти, другою педагогічною умовою громадянської соціалізації в позанавчальній діяльності коледжу ми визначаємо використання інтерактивних соціально-комунікативних технологій, які сприятимуть формуванню громадянської компетент-ності, мотивації і досвіду активної громадянської діяльності студентської молоді.

Якісне покращення громадянського виховання, спрямованого на становлення особистості студента як громадянина своєї країни, ми пов'язуємо зі створенням відповідного середовища, оскільки вченими доведено, що таке становлення за своїми психологічними механізмами виступає як процес інтеріоризації, тобто формування внутрішньої структури особистості за допомогою засвоєння соціальних норм, цінностей та інших компонентів соціального середовища внаслідок соціальної діяльності, процес переведення елементів зовнішнього середовища у внутрішнє „Я”.

Визначаючи третю умову громадянської соціалізації студентів коледжу, ми виходили з тези щодо значущості для розвитку особистісних, професійних і громадянських якостей оточуючого середовища й опирались на положення середовищного підходу, згідно з яким виховне середовище розглядається як частина соціального середовища, спеціально організованого для формування суб’єктів громадянської діяльності на всіх рівнях суспільного життя. В зв’язку з цим ми сформулювали третю соціально-педагогічну умову таким чином: створення розвивального освітньо-виховного середовища коледжу як сукупність впливів і можливостей для розвитку професіонала та громадянина, які містяться в соціальному, предметно-просторовому й змістовно-діяльнісному оточенні коледжу. Ядром такого середовища виступає система громадянського виховання, представлена змістовними контекстами (соціально-економічний, політико-правовий, інтеркультурний, професійний) та структурними (когнітивний, аксіологічний, діяльнісний). Отже, освітньо-виховне середовище коледжу можна розглядати не лише як форму взаємодії зі світом професій і засобами отримання професійної освіти, але й більш ширше, як взаємодію – культурну й соціальну, в якій набувається громадянська освіта, засвоюється досвід активної громадянської діяльності, розвиваються й виявляються громадянські якості особистості студента.

Упровадження розроблених педагогічних умов в експериментальній роботі відбувалося через реалізацію структурно-функціональної моделі громадянської соціалізації студентів в позанавчальній діяльності. Розроблена модель представлена відповідними контекстними напрямами: ціннісно-смисловим (морально-етичний та інтеркультурний аспекти), соціально-політичним (політично-правовий і соціально-економічний аспекти) та професійним, які наскрізно реалізуються у навчально-професійній і позанавчальній діяльності коледжу, а також структурні напрями – когнітивний, аксіологічний, діяльнісний.

Форми і методи організації діяльності в моделі представлені єдністю навчальної, позанавчальної та суспільної складових. Отже, реалізація усіх трьох педагогічних умов забезпечувалась: по-перше, низкою спеціальних курсів громадянського спрямування („Поле громадянської діяльності”, „Школа політичного лідера”, „Основи студентського самоврядування” тощо); по-друге, інтерактивними формами і методами (студентський клуб, проектна діяльність, рольові тренінги, волонтерські благодійні акції тощо); по-третє, організаційною діяльністю студентського самоврядування (студентський парламент, профком, комітети за спрямуванням).

Динаміка громадянської соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності простежувалася в ході дослідно-експериментальної роботи за допомогою спеціально розроблених діагностичних методик. В експерименті взяли участь студенти Краснодонського промислово-економічного коледжу, Новокаховського приладобудівного технікуму, Харківського коледжу текстилю та дизайну, Ровеньківського техніко-економічного коледжу, куратори груп, викладачі соціально-гуманітарних дисциплін, соціальні педагоги – усього загальна вибіркова сукупність складала 573 особи. На даному етапі експериментальної роботи основним дослідницьким методом виступав порівняльно-змістовний аналіз результатів громадянської соціалізації студентів коледжу: експериментальної групи (293 особи) та контрольної групи (234 особи).